Законопроєкт про хміль: названо основні норми
Хмелярство: стан та проблеми. Чому галузь в критичному стані?
16 жовтня 2023, 05:44 4344
Україна має вигідне географічне розташування та сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування хмелю.
Це дозволяло тривалий період вирощувати якісні сорти ароматичного хмелю, який завжди користувався значним попитом на рівні з чеськими і німецькими гатунками.
Територіально основна маса українських хмільників зосереджена в поліській та лісостеповій зонах, які вирізняються, в умовах змін клімату, поки ще достатнім зволоженням для культури.
Для довідки: завдяки широкому спектру речовин, які накопичуються в шишках хмелю, він використовується у парфумерній, фармацевтичній і харчовій промисловості. Та все ж близько 98% хмелесировини використовується для виробництва пива.
За оцінками Міжнародної конвенції виробників хмелепродукції (IHGC), у 2022 році площі під хмелем становили 62,9 тис. га, що на 1,2% більше, ніж у 2021-му. Врожай зібрано в межах 125 тис. т шишок хмелю, валовий збір альфа-кислот склав 13,8 тис. т проти 14,2 тис. т у 2021 році.
Завдяки зростанню крафтового пивоваріння впродовж останніх п’яти років обсяги вирощуваного хмелю збільшилися у світі на більш як 20%, але через низку економічних чинників наразі це зростання призупинилося.
За результатами аналізу компанії BarthHaas-Grope, у 2021 році світове виробництво пива становило 1,866 млн гкл. У 2022 році виробництво пива збільшилось на 1,3% і склало 1,890 млн гкл. Для виготовлення такої кількості пива необхідно приблизно 10,5-12,0 тис. т альфа-кислот.
Незважаючи на часткове відновлення рівня пивоварної промисловості, підвищення цін у 2023 році на хмелесировину не очікується. Це пов’язано з наявністю на ринку надлишкової хмелепродукції, яка накопичилася в останні два роки завдяки збільшенню обсягів збору альфа-кислот.
Навпаки, на ринку очікується незначне зниження ціни на окремі партії спотових пропозицій.
Внутрішній ринок хмелю в Україні знаходиться під значним впливом зовнішніх чинників та розвитку пивоварної промисловості.
За даними компанії «Укрпиво», впродовж 2009-2012 років вітчизняна пивоварна галузь поставляла на ринок близько 30 млн гкл пива, а у 2016-2019 роках — близько 18 млн гкл, що в 1,7 раза менше порівняно з попереднім періодом. За 2021 рік було вироблено 17 млн гкл, що становить 95% до періоду 2020-го, а у 2022 році через воєнний стан виробництво значно впало — до 12,2 млн гкл. У 2023 році очікуються ще менші показники.
Відповідно, і потреба у хмелепродуктах зменшувалася від 150 т альфа-кислот у 2009-2012 роках до приблизно 100 т у 2015-2021 роках. У 2022 році ця потреба впала до рекордно низьких 70 т, а у 2023 році очікується потреба близько 65 т альфа-кислот. За такого рівня виробництва пива вітчизняні хмелярі вже сьогодні, виробляючи 25 т альфа-кислот, можуть забезпечити до 40% потреби українського пивоваріння
Оскільки в Україні великі пивоварні компанії з іноземним капіталом використовують у своїх рецептурах винятково імпортну хмелесировину у вигляді гранул, екстрактів чи інших хмелепрепаратів, то більше 70% потреби пивоварів у хмелесировині закривається за рахунок імпорту з Німеччини, США, Словенії, Бельгії, Польщі та інших країн.
Лише регіональні пивоварні заводи, яким належить до 6% пивного ринку України, використовують гранульований хміль вітчизняного виробництва.
До 30% українських хмелепродуктів йде на експорт. Основними контрагентами договорів постачання у 2019-2022 роках були фірми з республіки білорусь, російської федерації, Молдови, Туркменістану та Азербайджану.
Частина виробленої вітчизняними хмелярами продукції залишається на спотовому ринку, часто є невитребуваною і потрапляє в перехідні запаси. Через такий стан ринку функціонування хмелярської галузі на даний час спеціалісти оцінюють як критичне, а зважаючи на те, що пивоварна галузь в Україні також переживає не найкращі часи, хмелярство опинилося під загрозою подальшого згортання потужностей.
З 2013 року була відмічена тенденція до незначного збільшення площ хмеленасаджень з 378 га до 472 га у 2021 році.
Відповідно збільшились і валові збори з 454 т до 688 т з урожайністю на рівні 1,2-1,7 т/га. Під час воєнного стану у 2022 році в Україні вирощуванням хмелю займалося 17 підприємств. Площа становила 384 га, валовий збір — 472 т хмелю (25 т альфа-кислот) із урожайністю культури 1,22 т/га. Господарства розміщені в Житомирській (75% площ), Хмельницькій, Львівській та Рівненській областях.
Для довідки: найбільшими виробниками хмелю (площі >25 га) є ТНХ «Агросервіс» (с. Карпівці), ТОВ «Вертокиївка-Хміль» (с. Вертокиївка), ФГ «Еліта-хміль» (с. Рея), ТОВ «Хміль України» (с. Івановичі), ПП «Гальчин-агро» (с. Гальчин), ПАФ «Дружба» (с. Видибір) Житомирської області; ПА «Щедрий урожай» Львівської області, ПрАТ «Дубнохміль» Рівненської області.
До Реєстру сортів рослин, дозволених для поширення в Україні занесено 13 сортів хмелю. Серед них 8 — вітчизняної селекції, переважно Інституту сільського господарства Полісся НААН. Це сорти: Слов’янка, Заграва, Малахіт, Перлина — ароматичні; Промінь, Альта, Ксанта, Руслан — гіркого типу. Ще до Реєстру внесено п’ять сортів закордонної селекції (Перле, Тетнангер, Каскад — ароматичні; Халлертау Магнум, Норден Бревер — гіркого типу).
Це клонові добори зі старих традиційних сортів німецької та британської селекції, які в Європі переведені в статус загальнодоступних, а в Україні вони внесені до Реєстру впродовж 2017-2020 років. Пов’язано це з тим, що хмелепродукти з цих сортів є загальнопоширені в рецептурах більшості сортів пива як в Україні, так і Європі.
В Україні є всі передумови для виробництва якісної хмелепродукці, а наявність в Україні двох грануляторів дозволяє не тільки переробляти хмелесировину на якісні гранули, а й надає можливість за необхідності більш тривалий час зберігати продукцію в контрольованих умовах холодильників та формувати необхідні за обсягом партії сировини одного сорту.
Особливості вирощування цієї культури (великий період до початку плодоношення, наявність шпалери, потреба значної кількості спеціалізованого обладнання та технічних засобів (більше 40 одиниць)) роблять хмелярство найтехнологічнішою галуззю.
Вона потребує значних коштів через високу капіталомісткість основних засобів (сумарна вартість техніки для вирощування, збирання, сушіння та переробки значно перевищує 10 млн грн) та витрати фінансів і затрат праці безпосередньо на вирощування впродовж однієї вегетації (380-450 тис. грн/га та 1000-3000 люд.-год./га).
Для започаткування такого бізнесу інвестиції можуть складати до $3,9-4,2 млн в розрахунку формування всього технологічного комплексу з площею 20 га хмеленасаджень. Рівень окупності всіх капіталовкладень та інвестицій за досягнутого рівня прибутку може складати 9-11 років від початку фінансування проєкту.
Економічна ефективність хмелярства залежить від рівня ціни хмелепродукції на ринку. Зважаючи не те, що вся продукція українських хмелярів продається на спотовому ринку, її ціна часто значно менша, ніж контрактованого хмелю. Для господарств, які мають достатню матеріальну базу для вирощування хмелю, продуктивні хмільники (не менше 20 га), рівень рентабельності може складати більше100%. В умовах, коли Україна розпочинає переговори про вступ до Європейського Союзу, слід звернути увагу на необхідність відстояти право українського хмелярства бути присутнім на внутрішньому, європейському світовому ринку.
Для довідки: у Європейському Союзі 13 країн (Німеччина, Чеська Республіка. Республіка Польща, Словенія та ін.) мають дуже розвинену галузь хмелярства, що займає 31,0 тис. га площ (половина світових потужностей) зі збором 47,3 тис. т хмелесировини і 4,2 тис. т альфа-кислот.
Нині актуальним завданням, яке має першочергово вирішуватися в Україні, є розв’язання питань законодавчого регулювання ринку, збереження умов для функціонування хмелепідприємств, які в складних умовах війни можуть взагалі зупинити діяльність.
Удосконалення нормативно-правової бази надасть можливості подальшого стабільного функціонування галузі хмелярства, створення в профільних господарствах умов для сертифікації всіх процесів виробництва, що підвищить можливості участі вітчизняної якісної хмелепродукції на європейському і світовому ринку.
Законопроєкт №9234, який знаходиться на розгляді Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, проходить етап публічного обговорення. Так, нещодавно засідання комітету було проведено за участю регіональних органів влади, науковців, виробничників у Житомирі. На цьому заході було визнано нагальну потребу прийняття Закону України «Про хміль та хмелепродукти».
Депутатами комітету було запропоновано об’єднати норми законопроєктів 9234 та 9234-1 в один новий законопроєкт. Маємо надію, що з його розробкою та прийняттям не затягуватимуть, бо вже сьогодні галузь вимагає нагального законодавчого врегулювання ринку.
Наступним кроком виконавчої влади має бути зміна стратегічних завдань розвитку галузі, які були розраховані до 2025 року та переформатування напрямів розвитку хмелярства з огляду на нинішню ситуацію і умови більш сприятливого періоду післявоєнного часу.
Ігор Штанько, завідувач відділом селекції та інноваційних технологій хмелю Інституту сільського господарства Полісся НААН України, кандидат сільськогосподарських наук
