Випробувано на собі // Додаткові можливості для розвитку громади
Добавка до скромного бюджету
Села Росохач і Прикмище Городенківського району Івано-Франківської області відносяться до однієї сільської ради. На два населених пункти — 1546 мешканців. Ситуація тут стандартна для Західної України: місцеві жителі тікають від безробіття і виїжджають в Італію, Португалію, Іспанію.
«Щоправда, нещодавно відкрили в Коломиї завод, де роблять електронне начиння до іномарок. Обіцяють зарплату працівникам 7-8 тис. грн. Ніби людей зацікавило, а в самому селі роботи немає, лишились одні бюджетники», — пояснює сільський голова Росохацької сільської ради Михайло Федорів.
Михайло Петрович розповідає, що відколи прийняли новий бюджетний кодекс і змінили систему фінансування, вже більше двох років сільська рада працює бездотаційно. Але коштів, які надходять до місцевого бюджету, вистачає лише на утримання сільської ради і оплату комунальних платежів.
«Основний тягар фінансовий і навантаження лягає на орендарів землі, ми постійно просимо допомоги, тому що немає до кого більше звертатися. У нас левову частку місцевого бюджету складають відрахування від агрохолдингу «Мрія». Податок, який сплачує компанія за оренду земель згідно бюджетного кодексу як фіксований сільськогосподарський податок, складає близько 0,5 млн грн. Крім того, агрохолдинг додатково сплачує як соціальну допомогу з розрахунку 100 грн за 1 га орендованої землі, а це виходить щороку близько 100 тис. грн», — розповідає Михайло Федорів.
За словами заступника директора кластеру «Карпати» агрохолдингу «Мрія» по роботі з громадами та соціальним проектам Ігоря Метеньки, компанія виділяє солідну суму на підтримку сіл, де орендує землі. Цього року збільшено розмір суми порівняно з попередніми роками, і на сьогодні вона складає 130 грн на 1 га орендованої землі, з розрахунку, що в селі залишається 100 грн, 20 грн спрямовується на підтримку інфраструктури в районі і 10 грн — АТО.
«Якщо взяти 1057 га землі, яка орендується в Росохацькій сільській раді, агрохолдинг «Мрія» додатково виділяє 105 тис. грн благодійних коштів. Ми їх не даємо на щось цілеспрямовано, а витрачаємо за згодою наших пайовиків», — уточнює Ігор Метенька.
Протягом року представники агрохолдингу приїзджають в села, зустрічаються з громадами, вислуховують їх запити. Почуте завжди аналізують і вживають заходів, щоб в громад проблемних питань було якнайменше. А раз на рік збираються загальні збори, де одним із питань є використання благодійних коштів.
Рішення за громадою
У селі розповідають, що відколи «Мрія» почала допомагати, спочатку отримані кошти розподіляли «розпорошено» — на поточний ремонт, фарбу, огорожу. Тому особливого результату допомоги не було видно, тож громада вирішила змінити систему. Вже кілька останніх років отримані від агрохолдингу кошти направляють на одну справу чи об«єкт. І вже сьогодні села можуть похвалитися ефективністю такого розподілу отриманої фінансової підтримки — відремонтовано дві церкви, встановлено систему опалення, обладнана доріжка довкола храму.
«Зараз кожна сільська рада думає про свої господарчі справи сама — звідки брати надходження і як їх розподіляти. Такі обставини стимулюють громаду об»єднуватися і думати над соціальними проектами для села. Кошти, які ми отримуємо, витрачаються на потреби за рішенням громади. Маємо багато нагальних проблем, але люди самі вирішують, на що насамперед спрямовувати кошти. Планувати можна багато, але виходимо з того, що ми маємо», — розповідає Михайло Федорів.
І додає, що отриманого вистачає на першочергові потреби села, але не для розвитку території. Для прикладу: 2016 рік був дуже складним у питанні наповнення сільського бюджету і районне управління освіти не мало коштів на харчування в шкільних закладах та дитячих садках. Довелося виділені «Мрією» соціальні кошти спрямувати на фінансування харчування в Росохацькій школі і двох дитячих садках сіл Росохач і Прикмище.
Духовний зв’язок і відданість
У 2017 році громади обох сіл вирішили використати соціальні кошти відразу на дві церкви — провели реконструкцію, ремонт будівель, встановлено опалення, облаштовано доріжки навколо церкви. Загалом було витрачено 140 тис. грн.
«Минулого року виповнялося 10 років відколи агрохолдинг «Мрія» орендує землі в наших селах. В нас постало питання влаштувати певну урочистість з нагоди такого ювілею. Громада вирішила не влаштовувати одноденне свято, а зробити потрібну справу. Оптимальним варіантом для нашого села стало облаштування брущатої доріжки навколо церкви. Спочатку було обумовлена сума до 100 тис. грн, але витратили близько 140 тис. грн.», — розповідає настоятель храму Преображення Господнього села Росохач і храму Покрови Присвятої Богородиці села Прикмище отець Юрій Обух.
«Ми цієї зими приходили до церкви і роздягалися на службі, було дуже тепло, дуже раділи тому. От як 31 жовтня включили опалення, то вимкнули аж весною, весь час підтримували температуру 16С» — кажуть прихожани храму Покрови Присвятої Богородиці. До речі, цей дерев«яний храм є пам«яткою архітектури, і там можна було встановлювати лише електричне опалення.
Таке розуміння потреб громади агрохолдингом «Мрія» знаходить відгук в людей. Доказом є той факт, що майже всі пайовики подовжили договори оренди з компанією. Навіть ті селяни, що дореєстровують паї, які перейшли їм в спадок, теж налаштовані здати в оренду землю агрохолдингу. До речі, «Мрія» дає кошти і на переоформлення спадщини, адже в селі люди рахують кожну копійку.
Ольга Обух з агрохолдингом з першого року їх присутності в районі, тобто вже 10 років, і знову торік продовжила договір з «Мрією» на всі 4 паї.
«Переважна більшість односельців теж і надалі тримаються «Мрії», хоч мають альтернативу — місцевого фермера. Але ми дуже задоволені тим, що маємо, адже від агрохолдингу дуже добре нам платять, дають зерно, цукор. Вибір за бажанням. Оскільки маємо велике господарство, то нам зручніше брати за оренду землі зерном», — зазначає Ольга Антонівна.
А от родина Івасюків два паї здає в оренду «Мрії», а частину своїх паїв обробляють самостійно, мають два трактори, тримають корови і свиноматку.
«Мрія» дуже добре для села все робить, не має чого на них жалітися. Вже зараз набагато більше зерна дають, а для тих, хто тримає худобу, то важливо. Мій брат рідний живе в Тернопільській області, то там теж люди здають паї в оренду «Мрії» і теж задоволені», — розповідає Галина Івасюк.
75-річна Ганна Слободян мешкає сама, діти живуть далеко і приїзджають рідко. Тож відраду знаходить в роботі по господарству, а також тішиться оновленою церквою. Живе Ганна Михайлівна якраз напроти неї. Розповідає, що цього року громада хоче біля церкви облаштувати ще й Хресну дорогу.
Будинок культури на 1 мільйон та заділ на майбутнє
Ще однією особливою подією в житті громади стало те, що Росохацький Будинок культури подав заявку на обласний конкурс на звання найкращого. Росоховчани налаштовані посісти перше місце на Івано-Франківщині і брати участь у Всеукраїнському конкурсі.
Місцеві жителі розповідають, що Будинок культури побудований у 1990 році і на той час його вартість оцінювали в 1 млн рублів. Громада зберегла будівлю і зуміла примножити отримане. В Будинку культури діє два народних колективи «Надвечір'я» і колектив «Берегиня», який носить звання «народного» понад 30 років. А ще є колективи «Старожили», де співають жартівливі коломийки найстаріші жінки з села, «Самоцвіти» і «Росохацькі парубки».
В селі Прикмище є теж свій невеличкий клуб і свої колективи, адже на Івано-Франківщині дуже співочі села.
Окрім соціальної допомоги в агрохолдингу «Мрія» роздумують, як ще можна підтримати селян.
«В Росохачі селяни зберегли поголів«я ВРХ, а це близько 150 голів, тому в перспективі компанія розглядає співпрацю у допомозі створення тут молочного кооперативу. Агрохолдинг тісно співпрацює з Львівською дорадчою службою. Поки затримка лише в логістичній складовій, адже Городенківський район дещо віддалений від Львівської області, але на майбутнє, будемо ставити завдання створити тут кооператив. Це робиться для того, щоб люди мали змогу більше заробляти, адже за умови кооперативу мова вестиметься про зовсім іншу закупівельну ціну, не по 4,5 грн як зараз, а 6,5-8 грн за 1 літр молока. Ми готові підтримати ідею, але ініціатива мусить виходити від селян», — зазначає Ігор Метенька.
А оскільки в деяких родинах кошти від продажу молока є єдиним фінансовим надходженням, то така ініціатива не забариться і «Мрія» вкотре підставить плече підтримки селянам.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua