Ринок на сьогодні дуже зарегульований. Ми працюємо над тим, щоб коноплі були такою ж сільгоспкультурою, як і пшениця. Тектонічні зсуви вже є. У липні Верховна Рада у першому читанні прийняла законопроєкт про медичний канабіс, тепер чекаємо на друге читання, яке, ймовірно, може відбутися вже у вересні.
Легалізація технічних конопель не за горами. На чому робити акцент?
11 вересня 2023, 05:38 4863
В Україні загальна площа вирощування конопель у 2022 році склала близько 2 тис. га, хоча ще в радянські часи наші виробники обробляли 120 тис. га. Причина такого зменшення криється у зарегульованості ринку.
У нашій країні законодавчо дозволено вирощувати технічні коноплі з вмістом психоактивного компоненту ТГК до 0,08%. У ЄС, приміром, дозволений рівень ТГК становить 0,2%, у США, Канаді та Китаї — 0,3%. Відповідно, українські виробники не мають права використовувати більшість сортів технічних конопель, зареєстрованих у світі, через обмеження вмісту ТГК.
Олександр Дойніков, керівний партнер ViteoHemp
Сьогодні питанням вирощування конопель в Україні опікується Міноборони, МОЗ та Державна служба лікарських засобів і виробів медичного призначення. Але, за словами Олександра Дойнікова, фермеру краще звернутися до юриста, який підкаже, як пройти цей тернистий шлях з отриманням ліцензії та квоти на вирощування.
Тренд на коноплярство вже починає формуватися
Компанія ViteoHemp розпочала вирощувати коноплі у 2017 році з невеликих обсягів — до 5 га на Івано-Франківщині. Олександр Дойніков відзначає: «Відчував, що культура буде в тренді. Коноплі — це не панацея, але вони можуть бути сировиною для величезної кількості товарів».
Згодом компанія сфокусувалася на переробці й почала купувати сировину виключно у партнерів. Та все ж після дерегуляції ринку ViteoHemp сподівається повернутися до вирощування власної сировини.
Група «Агротрейд» цього року також ввела в посівну структуру технічні коноплі. Під цю культуру виділено майже 200 га у Чернігівській області. Для посіву технічних конопель компанія отримала спеціальну ліцензію. Працює з українськими виробниками насіння. Тресту (волокна) компанія планує реалізовувати на внутрішньому ринку, а насіння — експортувати до Європи.
«В Україні у зв’язку з війною зараз цей напрям не дуже ефективно розвивається, але віримо, що після перемоги ця галузь буде конкурентною, а ми при цьому вже матимемо повне розуміння, як виростити найкращий врожай конопель», — зазначає директор агропромислового департаменту Групи «Агротрейд» Олександр Овсяник.
У 2024 році в селі Рижани на Житомирщині планується запустити кластер Ma'Rijanny Hemp Industrial Park, який має намір закласти найбільшу в Європі плантацію технічних конопель площею до 850 га, а в 2025-му — 1250 га.
Інвестиції в кластер складають $4,5-5 млн, з яких на реконструкцію заводу піде близько $2 млн, на придбання спеціальної техніки — близько $1,5 млн і ще $1 млн для організації роботи та закупівлі необхідного насіння.
«На території села є законсервований Володарсько-Волинський льонозавод, який ми плануємо реконструювати для подальшої експлуатації. У Франції та інших європейських країнах є технології, що дозволяють отримати з конопель довге волокно, яке можна використовувати в текстильній промисловості й отримувати якісну продукцію. Глобальна наша мета — відродження текстильної промисловості в країні», — розповідає ініціатор проєкту Мішель Терещенко.
Глибока переробка: конопляні батончики за стандартами НАТО
ViteoHemp переробку розпочала з олії, протеїну та очищеного насіння. Компанія запустила ще кондитерський цех із виготовлення цукерок та еклерів із конопель. Але не встигли розігнатися. Розпочалася повномасштабна війна.
«Велика частина наших клієнтів поїхала за кордон або пішла на фронт. Продажі впали. Та все ж мене не покидали думки створити продукт для тих, хто залишився в Україні. Ним став конопляний енергетичний батончик (КЕБ), який має лише одну імпортну складову — фінік», — говорить Олександр Дойніков.
Паковання батончика — флоупак — зроблене під військових, щоб їм було зручно його споживати. А головне — воно відповідає стандартам НАТО.
«З вересня минулого року я намагаюся достукатися до Міноборони, щоб включити конопляні батончики до раціону ЗСУ. Вони є тактично-стратегічним продуктом, залежно від метаболізму людини дають відчуття енергії та ситості від 3 до 7 годин. Хлопці беруть їх із собою на бойові завдання. Але не все так просто, оскільки ввести конопляний батончик у країні, де не всі ще розуміють, що таке коноплі, — однозначно складно», — зізнається керівний партнер ViteoHemp.
Поки що компанія запустила програму «Нагодуй бійця», яка дає змогу розширити виробництво для покриття попиту серед бійців на фронті. ViteoHemp може виготовляти пів мільйона батончиків на місяць.
Окрім харчової промисловості, коноплі можна використовувати в оборонній сфері. Приміром, як сировину для виготовлення пороху.
«Технічні сорти конопель, створені українськими селекціонерами, цілком придатні для виготовлення пороху, який не поступається існуючим традиційним аналогам, а в дечому навіть перевершує їх. Коноплі стійкіші до вологи, тож набої з таким порохом довше зберігаються і майже не відсирівають. А це дуже важливо в бойових умовах», — пояснює завідувач відділу селекції та насінництва Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, кандидат сільськогосподарських наук Віталій Кабанець.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua
