Маржинальність у рослинництві пішла в мінус: куди інвестує український аграрій

09 травня 2024, 05:48 2352

Повномасштабна війна завдала агробізнесу України чималих збитків. Однак попри всі труднощі аграрії продовжують діяльність та інвестують у розвиток власного бізнесу, освоюючи нові напрями виробництва.

Під час конференції Black Sea Grain 2024 AgroPortal.ua дізнався, завдяки яким механізмам агробізнесу вдається триматися, розбудовувати виробництво та бути ефективним.

Збитки агробізнесу та недоотримані прибутки. Дослідження KSE

За підрахунками KSE, українське сільське господарство зазнало збитків на суму $10,3 млрд, з яких найбільше — $5,8 млрд — припало на техніку. Найбільше постраждали області, де відбувалися активні бойові дії.

До того ж аграрії всієї України внаслідок війни несуть економічні втрати. Експерти оцінили їх у $69,8 млрд, найбільше — $34,2 млрд — недоотримано через низькі ціни на продукцію.

propData.content.image
Роман Нейтер, експерт аграрної та земельної політики KSE

Постраждали виробники, які припинили свою діяльність не лише через окупацію, а й через зниження цін на сільгосппродукцію. Порушення експорту спричинило падіння цін на внутрішньому ринку, що призвело до недоотримання агровиробниками $24,1 млрд протягом перших двох років війни. Додатково за ці два роки ми бачимо зростання на майже $4,5 млрд виробничих витрат (вартість палива, добрив тощо). 

За оцінками експертів, щоб відновити український агросектор, потрібно понад $50 млрд на 10 років, тобто $5 млрд/рік. 2024 року Україні необхідна підтримка у розмірі $435 млн — це 10% від річних потреб.

Як відбувається трансформація бізнесу

Група компаній VITAGRO входить до топ-10 аграрних бізнесів України за своєю ефективністю. Тут досить цікава бізнес-модель, направлена на диверсифікацію виробництва. Компанія має 15 напрямів, які розвиває навіть у період війни.

propData.content.image
Сергій Нечипорук, операційний директор ГК VITAGRO

Наш аграрний кластер представлений чотирма напрямами: рослинництво (приблизно 80 тис. га землі); свинарство та скотарство (120 тис. голів свиней і 5 тис. голів ВРХ); переробка (стратегія розвитку була прийнята 2021 року); дистрибуція ЗЗР та мікродобрив (до війни почали будувати хімічний завод із виробництва ЗЗР та мікродобрив). Війна суттєво змінила чимало процесів. Нам знадобилося мінімум пів року, щоб досягти операційної стійкості.

За останні пів року VITAGRO відкрила багато виробництв. Торік у вересні добудували і запустили завод із виробництва ЗЗР. Це вклад в українську економіку і допомога фермерам необхідними продуктами, впевнений Сергій Нечипорук. 

Другий актив, який добудували наприкінці 2023 року, — біометановий завод. У виробництві біоетанолу компанія бачить величезний потенціал, і завод планують запустити в червні-липні цього року. 

«На аукціоні ми придбали спиртзавод і наразі його переобладнуємо. Вже завершили першу чергу, отримали спеціальну ліцензію і зможемо переробляти кукурудзу на біоетанол. Ми використовуватимемо 85 тис. т кукурудзи на рік. План виробництва на рік — 25 тис. т біоетанолу та 25 тис. т протеїну для відгодівлі сільськогосподарських тварин і птиці», — розповідає операційний директор VITAGRO. 

У квітні 2024 року ГК отримала сертифікат, який дає право реалізовувати біоетанол на європейських ринках та використовувати логотип ISCC. Наразі компанія займається налагодженням експорту, але з цим не все так просто.

Третій проєкт, який вдалося реалізувати в період війни, — розширення потужностей заводу з переробки соняшнику та ріпаку. На сьогодні вже добудували екстрактор потужністю до 600 т соняшнику на добу, і об'єкт можна запускати в роботу.

Сергій Нечипорук додає, що маржинальність у рослинництві пішла в мінус, і завдяки диверсифікованій бізнес-моделі у компанії є можливість маневрувати та бути стійкими.

Щодо фінансування, то з банківськими установами VITAGRO на «ти», а отримані прибутки вкладає в розвиток бізнесу. Операційний директор пояснює: «До війни ми намагалися тримати довгострокові відносини з банківськими установами, і наразі банки підтримують нас. У нас досить стримана консервативна фінансова політика, намагаємося реінвестувати свій прибуток. Ми віримо в українські банки, і якщо вони бачать хороший інвестиційний проєкт чи надійного клієнта, то готові фінансувати».

Ера «дешевих» грошей, грантів і фінансових програм

Група компаній «Урочище Журавське» — за розміром середнє в Україні підприємство, доволі диверсифіковане. У обробітку — 6 тис. га, займаються вирощуванням не лише зернових культур. Мають елеватор потужністю 350 т зерна на добу, логістичну та трейдингову компанії.

За словами заступника директора з технічних питань ГК «Урочище Журавське» Ігоря Новицького, сьогодні в Україні ера «дешевих» грошей, грантів, програм фінансування бізнесу, і ці механізми працюють.

propData.content.image
Ігор Новицький, заступник директора з технічних питань ГК «Урочище Журавське»

За роки війни ми дуже багато інвестували в розвиток нашого елеватора, автоматизованих ліній фасування і фортифікації борошна. Цього року ми почнемо будівництво нового великого заводу з виробництва макаронів, напівфабрикатів, замороженої випічки, хлібозаводу. Також багато інвестували у свій автопарк. Адже знаходимося на Черкащині, ближче до Одеси, у нас немає залізниці, тому все на колесах.

Він додає, що компанія має 30 власних автомобілів і 60 машин в оренді. Цей транспорт постійно курсує, возить як власне збіжжя, так і врожай фермерів.

Крім того, ГК «Урочище Журавське» продовжує вкладати в іригацію полів, і дуже багато програм підтримки є саме щодо меліоративних систем, адже інвестувати $3,5-4 тис./га може не кожен агровиробник.

«Сьогодні є програми 20/80, де 20% коштів вкладає заявник, а 80% — компанія-грантодавець. Ми також підписали контракти з насіннєвими компаніями і перейшли на вирощування насіння батьківських ліній кукурудзи, соняшнику. Це дало нам додаткову рентабельність. Цього року ми замінили стару техніку на нову в межах кредитів з компенсацією 20% від ЄБРР. Наразі я як керівник зосередився на розвитку компанії і на грантових програмах», — розповідає Ігор Новицький.

На чому фокусується бізнес сьогодні?

«Інтерпроект GmbH» — одна з найбільших інжинірингових компаній України, яка спеціалізується на проєктуванні та модернізації промислових об'єктів у агросекторі та в секторі комунальної інфраструктури. У портфелі компанії є виконані проєкти щодо комплексів із переробки зернових, тваринництва, птахокомплексів, свинокомплексів, комбікормових заводів, сховищ для фруктів та овочів. Війна розставила крапки над «і», багато чого змінила, але, на думку генерального директора та власника компанії Івана Куня, дала можливість зберегти потенціал ринку переробки.

propData.content.image
Іван Кунь, генеральний директор та власник компанії «Інтерпроект GmbH»

В Україні достатньо будівельних і проєктних компаній, аби забезпечити бізнесу освоєння інвестицій. 2022 рік показав, що в країні було витрачено до $1 млрд на проєктування та модернізацію переробних комплексів. Це демонструє, наскільки великий потенціал має дана галузь.

За словами Івана Куня, торік багато розмов було про екстракційні заводи, переробку олійних, а поточний рік показує, що більшість будують кормовиробництва. Це означає, що тваринництво сьогодні цікаве аграріям і буде розвиватися надалі.

«Потенційно великий ринок — це біогазові та біоетанольні заводи. Енергетична криза спонукатиме всіх до сонячних електростанцій, інших альтернативних джерел енергії. Об'єкт з виробництва біопалива — це цікавий проєкт, який мені траплявся, і ми найближчим часом побачимо появу ще одного сильного гравця на ринку», — зазначає власник компанії.

Іван Кунь припускає, що в найближчій перспективі значних інвестицій у ринок переробки не буде. Бізнес вкладатиметься більше в технології, які покращують собівартість господарств, логістику, при цьому потенціал ринку зберігається.


Вікторія Полевик, AgroPortal.ua