На паузі. Ринок аналізу ґрунту відновиться через 5-6 років

Експерт зазначає, що кризова ситуація змусила багатьох аграріїв відійти від технології, зменшити використання добрив або відмовитися від них повністю, що матиме наслідки впливу на урожайність. 

Він додає, що сам факт наявності протоколу аналізу ґрунту не впливає на врожайність культур. Проте цей документ є основою для розробки рекомендацій щодо системи удобрення. Відмова від аналізу ґрунту насамперед зумовлена тим, що значна частка аграріїв мінімізує норми внесення добрив або ж вирощуватиме без них. А от це може вплинути на врожайність.

«У випадку, якщо ґрунт є родючим (вміст органічної речовини і рухомих сполук елементів живлення вище середнього, а в заходах меліорації потреба відсутня), то повна або часткова відмова від добрив може суттєво і не позначитися на рівні врожаю у короткостроковій перспективі. Аналогічно з господарствами, які були на високому технологічному рівні та реалізовували систему удобрення на основі результатів аналізу ґрунту. В цьому випадку можлива післядія мінеральних/органічних добрив, що також дозволить декілька років отримувати відносно високі рівні врожаю», — пояснює Ярослав Бойко.

Якщо ж господарство повністю відмовляється від добрив, а до цього часу застосовувало, наприклад, невелику норму лише азотних і «стартових», то планову врожайність можна сміливо знижувати на 30% порівняно з фактом минулих років. 

Також Ярослав Бойко звертає увагу, що добрива вимірюються не лише приростом урожайності, а й впливають на якість продукції: внесення фосфору та калію позитивно впливає на вміст олії в насінні соняшнику та її якісний склад, азоту — на вміст білка та клейковини в зерні пшениці. 

«Як тільки наслідки почнуть боляче бити по врожайності та економіці, у сільгоспвиробників виникнуть запитання — чому і що з цим робити? Тут буде корисним аналіз ґрунту і розроблення рекомендацій щодо плану дій», — говорить Ярослав Бойко.

Проте він припускає, що до довоєнних показників ринок аналізу ґрунту і аналогічних сервісів за оптимістичних прогнозів повернеться у 2027-2028 роках. 

Також погіршує властивості ґрунту недотримання сільгоспвиробниками сівозміни. Адже останніми роками популярними стали кукурудза і соняшник, а це:

• культури високого виносу елементів живлення;
• культури, що передбачають зазвичай інтенсивний обробіток ґрунту;
• зміна мікробіологічних властивостей, а точніше розвиток одних популяцій і пригнічення інших;
• накопичення діючих речовин ЗЗР.

«Все це однозначно впливає на властивості ґрунтів: знижується рівень родючості, погіршується фітосанітарний стан, прискорюються процеси різних видів деградації. Відновлення такого ґрунту буде відбуватися десятки років. А якщо до вищепереліченого ще й вирощувати без добрив?» — розмірковує Ярослав Бойко.

Війна змінила та вплинула не лише на діяльність агровиробників. Сервісні компанії теж адаптують свої підходи. В компанії AgriLab зараз розраховують рекомендації «по нижньому краю», максимально економлячи ресурси господарств. 

Паралельно тут детально досліджують тему відновлення ґрунтів, які постраждали внаслідок війни. 

«Відбір і аналіз на спектр забруднюючих речовин є досить затратним. А додаткові витрати для аграрія — це зайве. Тому дослідження ґрунтів, що зазнали впливу воєнних дій, — питання державного значення, яке є досить масштабним. Збитки, завдані нашому земельному банку, потрібно відповідним чином оцінити з метою отримання репарацій після перемоги України», — вважає Ярослав Бойко.

Наразі співробітники AgriLab проводять просвітницьку роботу і вже написали для інтернет-ресурсів кілька статей-рекомендацій, в яких йдеться про наслідки воєнних дій, і що можна вже робити для зниження або знешкодження того негативу. За основу беруть іноземний досвід і дослідження українських науковців у зоні АТО та територіях, де вже отримано «свіжі» цифри (наприклад, у Харківській та Сумській областях). 

Крім того, AgriLab працює над створенням проєкту Web-порталу — інструменту візуалізації та фіксації негативного впливу повномасштабного вторгнення росії на ґрунтові ресурси України сільськогосподарського напряму використання. Це дозволить зафіксувати, відцифрувати і встановити рівень шкоди, нанесеної ґрунтам, та оцінити її вплив на урожайність сільськогосподарських культур, якість продукції рослинництва і відповідно економіку.

«Шукаємо себе в цій історії, адже хочемо бути корисними нашій державі та народу. Розуміємо, що виклики серйозні, оскільки забруднення ґрунтів — це потенційно забруднення води і продукції, вирощеної на ділянках, що зазнали впливу воєнних дій. Сподіваюся, що наші інструменти та досвід можуть стати корисними вже найближчим часом», — резюмує Ярослав Бойко.