Кількість корів в Україні скоротилась до 1,4 млн голів
(Не)відроджене тваринництво: як працюють молочні ферми після деокупації
27 вересня 2022, 06:27 8081
За попередніми оцінками експертів молочної галузі, в Україні в поточному році на 15% (1,4 млн голів) зменшиться кількість корів, на 14% (до 7,6 млн т) — скоротиться виробництво молока, на 15% (до 3 млн т) — зменшиться переробка молока. Учасники ринку зазначають, що не все індустріальне молочне тваринництво на прикордонних територіях зможе відновити діяльність.
Повномасштабна війна стала справжнім випробуванням для аграріїв. Вторгнення спричинило руйнування налагоджених роками процесів та логістичних ланцюгів. У прикордонних областях фермери під час ракетних обстрілів і бомбардувань продовжують свою діяльність — забезпечують ферму необхідними ветпрепаратами та кормами.
На фермі змінили раціон годівлі корів для зменшення їхньої продуктивності
На початку війни молочна ферма, що входить до складу «РОСТОК-ХОЛДИНГ», опинилася в окупації. Ферма розташована на Чернігівщині у селі Грем'яч, що знаходиться поруч із кордоном з рф.
Щодня підприємство реалізує свою продукцію Новгород-Сіверському сирзаводу, але 24 лютого машина, що експортує молоко, не доїхала до ферми, і це змусило переформатувати роботу молочного виробництва. Окупанти повністю відрізали шлях до господарства та позбавили можливості як підвезення кормів для худоби, так і вивезення молока для реалізації.
«Війна, розв’язана російською федерацією, перекреслила всі плани. Головною проблемою для ферми став збут молока. Порадившись із нашим зоотехніком, ми прийняли рішення скоротити концентровані корми в раціоні корів», — коментує генеральний директор ТОВ «РОСТОК-ХОЛДИНГ» Дмитро Купавцев.
Корми стимулюють великі надої. Тобто чим більше обсяг корму — тим більша видача молока. А надої ферми до війни становили близько 5500 л на добу. У зв’язку з цим у господарстві вирішили максимально швидко змінити раціон годівлі молочного поголів’я, аби поступово зменшити продуктивність тварин. Таким чином вдалося зменшити добові надої майже на 50%.
Через війну потенціал корів втратився на 35%
«Ми швидко намагалися адаптуватися під нові умови та розробили план реалізації збуту молока. До 30% молока ми повертали корові, тобто додавали до її раціону, а решту безкоштовно роздавали населенню. Ми зробили оголошення про роздачу молока для всіх бажаючих», — відзначає Дмитро Купавцев.
Близько 10 сіл, що межують із фермою, могли брати необмежену кількість молока, але це все тривало близько двох тижнів. Народ перестав приїжджати, оскільки всі вдосталь «наїлися». Через це ферма скоротила надої до 2500 л на добу, а залишок просто виливали. Через війну «РОСТОК-ХОЛДИНГ» втратив потенціал корів на 35%.
Ще одна не менш важлива проблема, з якою зіткнулася ферма під час окупації, — обмежена кількість дизельного палива на локації Грем’яч.
На початку війни підприємство вже почало розробляти план економії палива, кормів, оптимізації всіх процесів, адже невідомо було, скільки все це триватиме. Ферма виконувала лише найважливіші операції — годувала та доїла корів.
Оскільки майже весь робочий процес на фермі автоматизований, а перебої зі світлом виникають часто, щодня потрібна велика кількість дизельного палива, щоб підтримувати весь виробничий технічний процес.
Дмитро Купавцев, генеральний директор ТОВ «РОСТОК-ХОЛДИНГ»
Перший місяць на фермі ще були запаси палива, а потім постало питання, що робити далі. У нас стояли 4 трактори John Deere, які були поставлені на ремонт. Кожен трактор вміщує в себе до 1 т дизельного палива. Задля функціонування ферми ми злили та довезли близько 4 т, таким чином забезпечили невеликий запас на найближчий час.
Окупація тривала 35 днів. На ферму щодня приїжджали військові рф та погрожували працівникам, відбирали телефони та морально тероризували.
Постала велика проблема — це люди, які боялися ходити на роботу через погрози з боку окупантів. Але попри всі ризики, працівники щодня приходили на ферму, прибирали у приміщеннях, годували та доїли корів, доглядали за телятами.
На період відновлення знадобилося близько місяця
Після 35-денної окупації ферма потихеньку стала повертатися до колишнього життя, завод почав забирати молоко, і поступово повертали корів до звичайних надоїв. На період відновлення знадобилося близько місяця, щоб повернутися до колишніх надоїв — 30 л/добу від кожної корови.
На сьогоднішній день ферма функціонує, як і раніше, але знаходиться в зоні бойових дій і під загрозами обстрілів. Наразі «РОСТОК-ХОЛДИНГ» шукає варіанти, як зберегти та захистити свій бізнес. Ферма має низку важливих завдань, таких як заготівля кормів на наступний рік, а для цього треба залучити велику кількість техніки.
«Ми розробляємо план та шукаємо місце, куди можна буде перевезти корів з лінії вогню. У нас є побоювання, що військові росії не дадуть можливості загнати техніку, і корови можуть просто загинути. Також пропонуємо співробітникам переїхати разом із фермою, адже ми дбаємо про всіх працівників, вони є невід’ємною складовою нашої компанії», — відзначає Дмитро Купавцев.
Війна знищила індустріальне молочне скотарство в прикордонних областях
Компанія ІМК мала сучасну молочну ферму на кордоні з Республікою Білорусь, яка потрапила в окупацію фактично з перших днів та була відрізана від постачання кормів, ветеринарних препаратів, від можливості збуту молока. Згодом там відключили і електрику, тож довелося підключити дизельні генератори, але скоро і дизель закінчився... До того ж, мало хто з покупців навіть після деокупації хотів їхати в заміновані райони, тому частину молока роздавали населенню, частину — продавали місцевим.
«Окупація дуже погано вплинула на тварин, які не мали звичного раціону та догляду. Після пережитого періоду більша половина поголів’я були хворими та вже непридатними для подальшого виробництва молока. Тому ферму довелося закрити», — розповідає генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса.
За його словами, в перспективі в Україні виживуть насамперед невеликі сімейні господарства з кількістю худоби не більше 100-150 голів, оскільки вони мають дуже просту систему управління.
Алекс Ліссітса, генеральний директор ІМК
Щодо індустріального молочного скотарства, то в мене є великі сумніви щодо його відродження в наших північних малонаселених регіонах, адже немає кому працювати на фермах, немає де переробляти молоко та куди його реалізовувати.
Тваринництво як один зі способів диверсифікації аграрного бізнесу
Компанія МХП теж має молочно-м’ясне тваринництво. Як відмітив перший заступник голови правління МХП Юрій Мельник, за його підрахунками, цього року компанія від реалізації продукції тваринництва отримає близько 850-90 млн грн.
Юрій Мельник, перший заступник голови правління МХП
Ми цей напрям утримували і в складніші роки з погляду доходності бізнесу, але цього року, зважаючи на те, що це певна економіка, напрям молочного тваринництва в компанії збережеться, і це один зі способів диверсифікації аграрного бізнесу.
У компанії відзначають, що нині тваринництво може бути тією галуззю, яка дає щоденні надходження і водночас може бути ефективною. Єдина відчутна проблема для цього сектору — обмеження ринків збуту.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
