Фермер на Сумщині задоволений першим урожаєм кавунів і планує розширятися
Підсумки сезону: через перевиробництво баштанники залишилися без прибутку
24 вересня 2024, 05:55 20850
Оптової ціни на кавун цього сезону зовсім немає, є перевиробництво. Усі виробники планували, що виростять на зрошенні ранній кавун, на якому дійсно вдалося трохи заробити, але коли він відійшов, лишилася дрібна ягода, і її продають за безцінь. Це дуже демпінгує ринок, звучали ціни навіть 2-2,5 грн/кг. Для богари така ціна збиткова.
Про це AgroPortal.ua розповів засновник ТОВ «НВЦ Синельниківський інститут насінництва, агроінновацій та селекції», кандидат с.-г. наук Володимир Середа. Він вирощує кавуни на богарі у господарстві «СоюзАгроКонсалтинг» Синельниківського району Дніпропетровської області. За словами науковця, цьогоріч баштанні культури не дуже рентабельні.
«Моя робота — це більше агрономічне задоволення, ніж бізнес. Цікаво працювати на богарі, така ягода має свій смак, 99% урожаю — це смачний кавун. Все вийшло, все виросло без бур'янів і надмірного хімічного навантаження», — розповідає Володимир Середа.
Кавун висіяли в 20-х числах травня, сходи отримали 2 червня, збір почали на початку вересня. Найбільш ранні сорти почали дозрівати з 25 серпня. Кавун Скарб стартує з 15 вересня, зараз у господарстві це основний сорт. За попередніми оцінками, урожайність складе 15-20 т/га.
Володимир Середа, засновник ТОВ «НВЦ Синельниківський інститут насінництва, агроінновацій та селекції»
Мало великого кавуна, адже на богарі складно виростити 15-кілограмового велетня. Основні плоди мають вагу від 3 до 7 кг. Але якщо поставити мету, можна до 10 кг набрати.
Білий та видовжений: аграрії обирають вітчизняні сорти кавунів
У «СоюзАгроКонсалтинг» обирають вітчизняні сорти. Торік спробували білий кавун Чумак, і досвід був успішним: він не печеться, надзвичайно соковитий, на ринку його дуже мало, тож попит суттєвий. Цього року додали видовжений Фаворит, який також подобається споживачам.
Володимир Середа, засновник ТОВ «НВЦ Синельниківський інститут насінництва, агроінновацій та селекції»
Вітчизняні сорти кавунів доволі непогано тримають удар спеки. Вони добре підходять для богари з мінімальними вкладеннями. Покупці розуміють, що така продукція майже органічна, тому вона користується попитом.
Для баштану важливий попередник, цьогоріч у дніпропетровському господарстві вирощували кавуни по дворічному соняшнику.
Окремо на дослідному полі науковець відпрацьовував технологію внесення ґрунтових схем проти дводольних бурʼянів та бінарний посів із соняшником. «Відпрацьовував технологію, перевірив дію ґрунтових препаратів на кавуні. Всупереч поширеній думці, що ґрунтові ЗЗР не діють на кавунах, вони є і діють, але ще потрібно відпрацювати норму внесення. Краще працювати без хімії, застосовуючи низку прополювань як механічних, так і хімічних. Оскільки попередником був соняшник, побоювалися, що під час прополювання буде складно відрізнити сходи соняшнику від сходів кавуна, проте працівники справилися на відмінно», — розповідає Володимир Середа. Він радить проводити обробіток ґрунту ще з осені, адже це запорука гарного врожаю баштанних.
«Після пшениці варто зробити дискування, оранку, а потім провести глибоке розпушування, далі — закриття вологи. Кожен тиждень ми працювали механізовано у міжрядді й здійснювали прополювання. У мене вийшло 8 прополювань, з них 3,5 ручних і 5 механізованих. Це були різні культиватори. У пік бур'янів проводив обробку фрезою на 5 см. Це допомогло зберегти вологу в глибоких шарах ґрунту», — зазначає аграрій.
Диня потребує багато уваги
По дині господарство «СоюзАгроКонсалтинг» також зазнало збитків: через аномальну спеку значний обсяг плодів отримав опіки. «Частину врожаю дині зібрали з поля. Бадилля ще зелене, тож, можливо, за сприятливих умов ще буде врожай», — додає аграрій.
Сіяли диню вітчизняних сортів Берегиня та Чайна. Диня і кавун стартують по-різному. Диня — культура, якій потрібно приділяти багато уваги, вона швидко псується.
«Диня часто хворіє, виростити її без фунгициду поки що неможливо, але можна дати його на старті, до цвітіння, що зменшить хімічне навантаження.
Насіння дині українське, також використовував вітчизняні ЗЗР, біопрепарати і мікродобрива із доповненням схеми імпортними препаратами, зокрема мікоризою та фосфор- і калій мобілізаторами», — підсумовує Володимир Середа.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
