Посівна-2019: як покращити ґрунт і підвищити врожайність
В Україні винайшли та протестували добрива нового покоління, які можуть замінити азотні та комплексні добрива. Ця розробка отримала гран-прі на міжнародному конкурсі Mostratec у Бразилії, вона запатентована та найголовніше — показала ефективний результат на українських полях.
На розробку унікальної формули речовини у кандидата біологічних наук Юрія Паші пішло 3,5 роки.
За його словами, вдалося знайти лазівку в екологічному правилі, і тепер Shipko Agriculture є єдиною компанією, яка використовує цю унікальну методику із застосуванням фітогормонів.
«Ми бачимо проблему, що селітра шкодить екології, виснажує ґрунт, засмічує найближчі водойми, сприяє виділенню шкідливих парникових газів. Це і спонукало до розробки», — розповідає засновник Shipko Agriculture Володимир Шипко.
Польові експерименти та дослідження препарату вже пройшли на території п'яти областей: Житомирської, Одеської, Чернігівської, Донецької та Київської. У результаті чого з проєкту вийшов комерціалізований продукт під назвою IPC.
Вигідний аналог азотним добривам
За оцінками компанії «Інфоіндустрія», щорічна потреба України в азотних добривах становить 1,8-1,85 млн т, з яких 1,2 млн т припадає на весняну посівну.
Найбільш популярним добривом є селітра аміачна, яку сільгоспвиробники використовують для широкого спектру культур як основне передпосівне добриво, а також для проведення позакореневих підживлень. Селітра характеризується високою ефективністю дії, але також негативно впливає на навколишнє середовище та руйнує ґрунт.
«В Україні відбувається зміна клімату: літо коротшає, зима зміщується в часі, характерна пізня весна. У зв'язку з цим сільгоспвиробники мають більше часу для підживлення культур азотними добривами. Але хочу звернути увагу, що при цьому ми маємо в Україні дуже велику проблему, пов'язану з часовими факторами та нерівномірністю внесення азотних добрив, а також правильним та своєчасним поширенням по областях», — розповідає директор компанії «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук.
За його словами, найближчим часом у світі очікується максимально збалансоване виробництво та споживання азотних добрив. «В Україні з часом теж прийдемо до цього, ну а зараз у нас амідні азотні добрива через недотримання технологій часто засвоюються гірше, ніж у країнах ЄС», — зазначає експерт.
На відміну від азотних добрив, IPC, за словами розробників, здатне відновлювати родючий потенціал українських земель, скорочувати використання селітри, а також надає аграріям ефективне рішення у галузі рослинництва. Як зазначає Володимир Шипко, «IPC — не чергове добриво, а новий етап у розвитку аграрних технологій, а сам метод удобрення спрямований на ефективне та екологічне землеробство». До речі, його можна використовувати під час вирощування органічної продукції.
«На відміну від селітри, IPC не виснажує ґрунт. Завдяки життєдіяльності бактерій (Azotobacter chroococcum, Pseudomonas so та ін.) добриво відновлює екологічний потенціал ґрунту, відбувається підкислення ґрунту, що регулює кислотно-лужний баланс рослини. Завдяки двом цим властивостям ми приводимо ґрунт до свого первісного вигляду, що допоможе підвищити врожайність як кількісно, так і якісно», — констатує Юрій Паша.
Економія та додатковий дохід
Перевага IPC відчутна, починаючи з показників кількості внесення. Якщо на 1 га витрата на внесення азотних добрив становить 230 кг, то нового продукту на цю площу потрібно всього 6 кг. Тобто на 100 га потрібно лише 600 кг добрив, що значно зменшує логістичні витрати. За підрахунками компанії, скорочення логістичних витрат становить +7 $/га. Адже доставка 600 кг IPC коштуватиме близько 2000 грн. А якщо порахувати приблизні витрати на логістику постачання 200 тонн азотних добрив, це становитиме близько 60 тис. грн.
«До того ж підживлення рослин селітрою проводиться за 2-3 внесення: під час підгодовування вноситься 20-30%, в основному внесенні — 50% та втретє — залишок. Ці три внесення вимагають тричі проїздів трактора та виконання цих операцій. IPC вимагає два внесення, до того ж добриво можна вносити одночасно з гербіцидами та інсектицидами. Для аграріїв це значна економія, особливо для тих, хто працює на орендованій техніці. Також економимо на пальному, амортизації трактора та оплаті оператору машини. Виграємо час для виконання інших агрономічних операцій, адже для сільгоспвиробників час — на вагу золота», — додає директор Shipko Agriculture Денис Тохтар.
Другий момент — значне підвищення врожайності. Дослідження на злакових, проведені у трьох областях, показали, що використання добрива IPC додає +20% до врожайності порівняно з традиційним способом удобрення селітрою. А при використанні препарату протягом 2-3 років різниця в прирості врожаю буде ще відчутнішою.
В результаті проведених досліджень отримали такі показники:
Весь урожай також проходив лабораторні аналізи, щоб упевнитись у змінах якості зерна.
Підрахувавши всі складові, можна сказати, що із застосуванням IPC сільгоспвиробник із кожного 1 га отримає додатковий дохід $250 за рахунок: збільшення врожаю в середньому на 20% (+$214); у 3 рази менше використовується NPK (+$20); зменшення витрат на 1 обробку поля (+$9); скорочення логістичних витрат (+$7).
Як це працює?
Якщо селітра вноситься як добриво, то IPC за рахунок впливу фітогормонів трансформує і покращує рослину так, що вона здатна самостійно видобувати необхідні мінеральні речовини.
«Завдяки новій кореневій системі та симбіозу з біопрепаратом рослина сама витягує азот із повітря та акумулює фосфор із ґрунту. Підживлені IPC рослини стають стійкішими до посухи. У них одразу розвивається потужна коренева система, і за правилами конкурентного витіснення культура конкурує з бур'янами», — розповідає про особливості препарату кандидат біологічних наук Юрій Паша.
Також IPC позитивно впливає на якість зерна — на 20% збільшується врожайність, з'являються протекторні якості, і отримане зерно у 90% випадків за якістю та показниками клейковини належить до 1 класу.
Удобрення IPC проходить у два етапи. Перший спрямований на трансформацію кореневої системи культури: у цей час потрібно внести в ґрунт 50% добрив, на стадії 3-х листків рослини. Вдруге добриво вноситься обприскувачем та орієнтоване на мікроелементи, що передбачає внесення біопрепарату, який допоможе рослинам самостійно поглинати більше азоту з повітря та фосфору із землі.
У ПП «Мартинюк» у Житомирській області вже другий сезон використовують замість азотних добрив IPC. Леонід Мартинюк розповідає, що перший раз підживлювали яру пшеницю та ячмінь. «Перше, що дає дане добриво рослині, і це можна побачити на власні очі ще на початку зростання, це потужна коренева система. У нас була посуха, але пшениця добре і глибоко вкоренилася, тому цей період без опадів не вплинув на врожайність. Важливо також відзначити, що зерно було великим, один в один, із хорошими показниками якості», — каже Леонід Мартинюк.
Він зазначає, що вже на озимій пшениці в господарстві використовували IPC на великих площах, і 100 га пшениці увійшли в зиму в дуже хорошому стані, більш розкущені та зелені, ніж пшениця, якій давали азотні добрива.
«Підживлення культур IPC показує дуже добрий результат, ми отримали приріст із сухого виходу на елеваторі пшениці майже 450 тис. грн, а це майже 16% від норми з використанням селітри», — констатує Леонід Мартинюк.
Він зазначає, що, крім цінового питання, вдається заощаджувати і на експлуатації техніки та пальному. Наприклад, Леонід розповідає, що друге внесення за технологією біопрепарату об'єднали із внесенням гербіциду та за один прохід провели дві агрономічні операції.
Леонід Мартинюк каже, що вже чекає на нові форми добрив для соняшнику та кукурудзи, збирається використовувати IPC на всіх площах під цими культурами.
У свою чергу Богдан Дідковський минулої весни використав IPC на 50 га під ячменем. Не вносячи нічого додатково, на виході одержав 41 ц/га. Наразі технологію IPC використовує на 250 га озимої пшениці у Чернігівській області.
«Разом із добривами ми отримали дуже хороший сервіс від виробника — усі питання доставки та зберігання бере на себе компанія. Також представники компанії щомісяця приїжджали та брали проби ґрунту для аналізу. Сьогодні спостерігаємо за озимими, задоволені їхнім станом і сподіваємось на добрий урожай», — зазначає Богдан Дідковський.
Поки IPC активно використовується аграріями на злакових культурах, у Shipko Agriculture за запитами сільгоспвиробників уже зайнялися розробкою добрива для овочів, кукурудзи та соняшнику.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua