Імпорт продуктів до України за показниками витікання валюти з країни посідає третє місце після зброї та енергоносіїв. Тому, окрім експорту, виробникам є чим займатися і на внутрішньому ринку. Це час шторму, в якому знаходиться країна, а ми дійсно перебуваємо в штормі, пов'язаному із зовнішніми і внутрішніми викликами, та ще й з воєнним станом. Тому більш складних умов для старту ніби й не може бути, але це якраз сприятливий час для випробування, інвестицій, створення нових підприємств.
Сировина, доступ до ринків і логістика. Що гальмує розвиток переробної галузі
23 лютого 2024, 05:57 2990
З початку повномасштабної агресії росії харчова переробна галузь України зазнала меншого падіння, ніж інші. Нині вона майже відновилася та повернулася до довоєнного рівня. Але й надалі розвиток експорту є найважливішим завданням не лише для зростання галузі переробки, а й для розвитку аграрного виробництва, адже якщо не буде внутрішнього замовника, аграрії не матимуть сенсу вкладатися в технології.
Співвласник і керуючий партнер HD-group Борис Шестопалов відзначив, що наразі від 40 до 60% продуктів на полицях супермаркетів — іноземного виробництва. Їхня частка зросла під час воєнного стану на 30-40%.
Борис Шестопалов, керуючий партнер HD-group
Збільшення переробних потужностей із залученням виробників сировини
У ГС «Українська асоціація агровиробників» наголошують, що наразі у фермерів та середніх аграріїв, які вирощують сировину, немає можливості та інструментів, щоб стати учасником ланцюга доданої вартості. На український ринок будуть заходити великі міжнародні компанії, існуючі виробники будуватимуть і розширюватимуть потужності, але аграрій не зможе взяти участь у цій трансформації. Тому саме асоціації мають шукати можливості та надавати інструменти для трансформації виробника сировини на експортера готової продукції з доданою вартістю.
Вікторія Березкіна, керівниця ГС «Українська асоціація агровиробників»
Навіть гранти здебільшого видаються вже в існуючій переробці. Виробник сировини, який обробляє 3-5 тис. га, не має можливості диверсифікувати свою діяльність. У нього обмежений доступ до кредитування, міжнародних партнерів. Тому асоціація має на меті розробляти інструменти і механізми для малих та середніх аграріїв. Найголовніший меседж — без об’єднання зусиль не буде розвитку переробки та збільшення потужностей із залученням виробників сировини.
Переробники прогнозують ще більші проблеми з кількістю та якістю зерна
За словами директора спілки «Борошномели України», голови правління «Укрхарчопром» Родіона Рибчинського, найбільш важливими елементами подальшої роботи галузі є кілька аспектів.
Родіон Рибчинський, директор спілки «Борошномели України», голова правління «Укрхарчопром»
Найперше — це кількість і якість сировини. Якщо минулого року ми говорили, що сукупність факторів вплинула на якість пшениці 2023 року, то, на жаль, сьогодні бачимо, що цього року можемо не лише отримати низьку якість, але й значно нижчий обсяг зерна. Це пов’язано насамперед із відсутністю фінансування аграріїв. Зараз основна проблема сільгоспвиробників — відсутність потрібних обсягів мінеральних добрив. Такої ситуації в Україні ніколи не було, і наслідки ми побачимо восени цього року.
Тож проблема кількості та якості сировини є глобальною для галузі зернопереробки. Адже якщо не буде якісної сировини, не буде якісного борошна і подальших продуктів переробки.
У компанії «Віліс», яка є виробником макаронної продукції, відзначають, що ще минулого року на ринку були побоювання щодо якості зерна, тому запаслися сировиною наперед і мають пшеницю потрібної якості для виробництва до вересня 2024 року.
Віктор Жабчик, співзасновник та директор компанії «Віліс»
Завдяки надійним партнерам, які вирощують якісні зернові, ми змогли забезпечити виробництво. На нашому підприємстві — 5 італійських ліній з виробництва макаронів та лінія з виробництва макаронів швидкого приготування.
Для переробників важлива ціна логістики до зовнішніх ринків
Компанія «Віліс» займається виготовленням макаронних виробів уже 28 років, експортує продукцію до країн Азії, Африки, Америки. Більша частка макаронів швидкого приготування іде до Європи. Віктор Жабчик розповідає, що для завоювання ринку Польщі довелося до продукту додати інгредієнт польського виробництва — сир.
В одному з найбільших виробників круп — ТОВ «Терра» — розповідають, що, попри просідання споживання, змогли зберегти частку на внутрішньому ринку, і за три роки вона майже не змінилася.
Водночас експортні показники змінювалися: 2021 року основним покупцем продукції ТОВ «Терра» були європейські країни з часткою 44% у загальній структурі експорту, країни Азії — 32%, Африка — 23%; 2022 року частка Європи збільшилася на 65%, а експорт до Азії та Африки знизився через логістичні проблеми; 2023 року розробили маршрути та зуміли збільшити експорт до Азії до 38%.
За останні два роки кількість споживачів продукції борошномельної галузі в Україні зменшилася на 20%, відповідно, на такий же показник просів і обсяг внутрішнього ринку, тому українські хлібопекарі теж орієнтуються на експорт.
Олександр Тараненко, президент «Всеукраїнської асоціації пекарів»
Ми бачимо перспективу якраз у розвитку експортно орієнтованої продукції. У Франції, наприклад, 1 кг хліба коштує 9-10 євро, в Україні — 1 євро. Тому потенціал є, але є і певні перешкоди, одна з яких — терміни реалізації. Але ситуація змінилася, і в українських хлібопекарів є серйозні напрацювання, наприклад, заморожені продукти. Ми й надалі продовжуємо напрацьовувати асортимент продукції, і вона знаходить свого споживача по всьому світу. Це додатковий заробіток хлібопекарів за межами країни.
Тому як вкрай важливу складову переробники відзначають ціну логістики до зовнішніх ринків. Адже можливість недорого експортувати — це можливість мати прибуток.
Протести європейських фермерів впливають на ланцюжки постачань
Гравці ринку відзначають, що європейські фермери виступають проти української сировини і продукції, але водночас туди йде російська продукція через білорусь та Польщу.
Про те, що втричі більша кількість російського збіжжя, ніж українського, постачається до ЄС, зокрема транзитом через Польщу, повідомляв віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін.
«Посольство України в Польщі підтвердило, що втричі більше російського збіжжя йде на європейський ринок, ніж українського. Це стосується зерна, яке йде як до ЄС транзитом, так і в інші держави транзитом через Польщу, так і в Польщу. Чому проблема саме в українському збіжжі — я думаю, що це питання чисто політичне», — впевнений Володимир Балін.
Але, окрім зерна, так само на європейський ринок потрапляють і продукти переробки — наприклад, крупи. Українські виробники зазначають, що мають затримки постачань через протести поляків на кордоні, а тим часом їх продукцію замінює російська.
Олександр Ясинський, комерційний директор, співзасновник ТОВ «Терра»
Ми, як експортер, мали певні проблеми і в Румунії, де працюємо вже понад 15 років і постачаємо партнерам органічну та безглютенову продукцію. Але ми орієнтовані не лише на європейський ринок, тому ці протести і блокування дають поштовх розвивати більш активно інші експортні напрямки.
Тим часом у Європейській Бізнес Асоціації зазначають, що через блокаду кордонів потерпає не лише поточний бізнес, а й потенційні гравці, які розглядають Україну як майданчик для інвестування у виробництво.
«Поки Україна не вирішить питання вільного руху товарів, очікувати широкого заходу інвесторів доволі складно», — вважають в асоціації.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
