ТОП-4 напрями, які зменшать експортний обсяг зернових
У пошуках прибутку. Аграрний бізнес дозрів до біоенергетики
19 липня 2022, 06:55 5339
За наявності найбільших у Європі площ сільськогосподарських земель, дешевої агросировини та відходів Україна може стати лідером із біоенергетики в ЄС, наростивши виробництво до 1 млрд м3 біометану на рік.
За даними Біоенергетичної асоціації України, в нашій країні працює близько 40 біогазових установок сільськогосподарського напряму, які переробляють жом, мелясу і зерно. Біометанових заводів поки що немає, але в асоціації переконані, що вони з’являться вже на початку наступного року. І причин цьому відразу декілька:
- в Україні вже зняті основні законодавчі бар’єри, які гальмували галузь;
- перевага виробництва біометану полягає в трансформації продукту, який складно перевозити, на продукт, який легко транспортувати;
- наявність ринку ЄС, де в 2050 р. має бути виконана програма Green Deal, коли в цілому Європа планує практично повністю відмовитися від викопного палива.
Інвестиції: біометановий завод коштуватиме близько 15 млн євро
За словами голови правління Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи, інвестиції в біометанові заводи близькі до біогазових установок — 2,5-3 тис. євро на 1 кВт встановленої електричної потужності. Наприклад, біометановий завод потужністю 10 млн м3 біометану на рік (аналог біогазової установки потужністю 5 МВт електричних) коштуватиме близько 15 млн євро.
Для того, щоб Україна виробляла 1 млрд м3 біометану, потрібно 100 заводів, які загалом потребують 1,5 млрд євро інвестицій.
Ринки: внутрішній та європейський
В Європі сьогодні виробляється 18 млрд м3 біогазу та біометану на рік. Плани на 2030 р. — виробляти 35 млрд м3 чистого біометану.
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Біометан, який виробляється з біогазу шляхом відділення з нього СО2, ми вже можемо закачувати в газові мережі, тож його можна передавати як у межах України, так і за кордон. До того ж у виробництві генерують дигестат, який може стати основним органічним добривом для відродження українських ґрунтів. Це важливо в разі переходу на органічне виробництво, коли буде обмеження на використання мінеральних добрив.
Експерт додає, що, орієнтуючись на постачання на європейський ринок, варто врахувати обмеження: відповідно до Директиви RED II (Annex IX) вироблений біометан має бути з відходів, водночас сировиною для обмеженого використання є силос кукурудзи, цукровий буряк та інші енергетичні культури.
Георгій Гелетуха зазначає, що виробники, які мають відходи, вироблятимуть біометан і продаватимуть його в Європу за преміальною ціною. А ті, хто не має відходів, можуть виростити силос і з нього виробити біогаз для внутрішнього ринку.
Економіка: виробництво прибуткове навіть за ціни 900 євро за 1 тис. м3
«На внутрішньому ринку не буде жорстких умов та обмежень щодо використання сировини для виробництва, але й не буде преміальної ціни. Тобто вироблений біометан буде продаватися за ціною природного газу. На європейському ринку до цієї ціни додаватиметься ще премія в розмірі 400 євро на 1 тис. м3. Тобто зараз ціна природного газу 1600 євро за 1 тис. кубів +400 євро», — розповідає Георгій Гелетуха.
Він додає, що за такої ціни термін окупності заводу буде близько 1 року. Але проєкт уже економічно цікавий навіть за вартості 900 євро за 1 тис. м3.
Також у Біоенергетичній асоціації України підрахували економіку використання сільгоспземлі за різних умов застосування вирощеної сировини. Як виявилося, вирощування силосу і виробництво з нього біометану майже подвоює дохід порівняно з вирощуванням і продажем силосу або ж вирощуванням пшениці.
Георгій Гелетуха зазначає, що до 2030 р. Україна має вийти на виробництво 1 млрд м3 біометану, а до 2050 р. — до 4,5 млрд м3. Водночас половина продукту спрямовуватиметься на експорт, інша — для споживання на внутрішньому ринку (електрика, тепло, транспорт).
Біоетанол: на переробку можна пустити некондиційне зерно
Світова структура виробництва агросировини орієнтована на виробництво більше за споживання в середньому на 15-20%. На думку засновника UTC Євгена Лукашевича, переробка на біопаливо дає можливість зняти надлишки сировини і при цьому не опускати ціни на зерно.
Він зазначає, що Європа імпортує 2 млн т етанолу. Україна мала експортну квоту на 100 тис. т, але з відміною обмежень після війни зможе експортувати до 1 млн т етанолу.
«На 40 млн т зібраної кукурудзи можемо мати надлишок 17 млн т, який можна пустити на біоетанол. Великою перевагою є те, що на переробку не потрібне зерно високої якості. Можна працювати на некондиційному, пошкодженому, вологому зерні. Особливо цікаво, що можна переробити те зерно, яке має високий вміст мікотоксинів», — зазначає Євген Лукашевич.
Він додає, що в структурі собівартості виробництва біоетанолу 75% складає вартість сировини, 20% — енергетичні витрати.
Євген Лукашевич, засновник UTC
Базова причина виробництва біоетанолу в світі — переробка надлишків агросировини. В США два роки тому переробляли 34% від вирощеної кукурудзи — це 120 млн т на біоетанол. А цього року цей показник вже становить 40%. В Україні — близько 1%.
Здобути енергонезалежність. Досвід компаній
Агропромхолдинг «Астарта-Київ» має комплекс із виробництва біогазу з 2014 р. Працюють з рідкими відходами, виробляючи близько 150 тис. м3 біогазу на добу.
«Наш комплекс працює цілий рік і перерозподіляє споживання газу між двома споживачами: забезпечують 50% потреби цукрового заводу та 98% соєвого заводу. Наш напрям на сьогодні — глибока переробка, яка дасть додаткового споживача біоенергетичному комплексу, відповідно ми закриємо потреби у газі для всіх своїх підприємств», — розповідає директор Глобинського переробного заводу агропромхолдингу «Астарта-Київ» Ігор Лумпієв.
Про здобуття Україною енергонезалежності через агропромисловий комплекс, як це роблять у США та Європі, говорять і в ГК Vitagro. Тим більше, за умови, коли порти закриті та змінюються всі логістичні маршрути, підприємства агропромислового комплексу реагують дуже швидко.
«Компанія розглядає можливість використання кукурудзи для виробництва біоетанолу та біометану. Vitagro має сонячні станції, хоч це не пов’язано з сільським господарством, але пов’язано з енергетикою. Від сонця ми пішли в біогаз, вже розроблений проєкт і обрано місце, ми мали рухатися в бік виробництва електричної енергії з відходів сільського господарства. Та з урахуванням обсягів і рівня проплат гарантованого покупця ми прийняли швидке рішення виробляти біометан», — розповідає директор з розвитку та інновацій ГК Vitagro Сергій Севчук.
Агрохолдинг також активний споживач природного газу: елеватори, сушарки, комбікормові заводи, тож активно впроваджують інженерні й технічні рішення для встановлення твердопаливних котлів, теплогенераторів, які дадуть можливість використовувати рештки з полів.
І це не єдині компанії, які вбачають майбутнє в біоенергетиці. Гравці ринку переконані, що тренд на такий вид переробки буде поступово посилюватися, особливо за умови високої ціни на природний газ.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
