Обстріли були постійні, майже всі наші будівлі та будівлі сусідніх господарств знищено через влучання ворожих снарядів. З кінця березня 2022 року у селі не було ні світла, ні газу. Після деокупації Харківської області світло налагодили лише у грудні, оскільки масштаби руйнування величезні, пізніше відновили газопостачання. До того ж, кількість працівників ДСНС, критичної інфраструктури обмежена.
Аграрне відродження. Як ферма на Харківщині починає все з нуля
27 липня 2023, 05:25 5428
«Відновити господарство так, як було, — це поки нездійсненна ціль, ми лише на початку». СТОВ «Гусарівське» пів року перебувало у зоні бойових дій. Окупація завдала значної шкоди господарству: воно опинилося на початковому рівні розвитку.
До СТОВ «Гусарівське», яке знаходиться у Балаклійській громаді Харківської області, 3 березня 2022 року зайшли російські війська, що обернулось для господарства мільйонними збитками.
Знищено 200 т дизпального, не підлягає відновленню два доїльних зали і молочний комплекс на 500 голів. Згоріло 5 тис. т соломи і 2 тис. т сіна. Із 2 579 голів ВРХ залишилось 226, з яких усього 15 дійних корів. Немає жодної ферми, складу, куди б не було «прильотів». Усі господарські споруди, зокрема й адмінбудівля, без дахів. Землі, крім того, що заміновані, ще й завалені військовим «металобрухтом». Більше 5 тис. га очікують на розмінування.
Ситуація, що сталась із тваринами, які були у господарстві, не для слабкодухих. «Був випадок, коли снаряд прилетів прямо у стадо корів — яку вбило, а в якої ноги немає чи челюсті, — згадує події заступник директора з виробництва Анатолій Ісіченко. — Було страшно спостерігати, як наші корови мусили витримувати жахливий голод під час окупації.
Нестача їжі доводила їх до того, що вони змушені були їсти свої власні хвости. Ця жахлива ситуація, через яку довелося пройти бідним тваринам, була непередбачуваною для нас усіх. Неможливо передати словами всю біду, яку вони пережили, і як важко це пригадувати.
Все тут розбито. Все в руїнах. У нашому господарстві не залишилося жодної цілої будівлі. Навіть офіс постраждав від потрапляння міни. І не було тут місця, щоб пройти — все в уламках, осколках. А потім в людей, що тут залишалися, спитали: що ж ми будемо робити? Люди кажуть: будемо працювати, будемо відновлювати. Тож працюємо на відродження нашого господарства. Один зі складів уже знаходиться у процесі реконструкції. Ми збираємо матеріали з пошкоджених складів і використовуємо їх для будівництва нових споруд».
Повністю знищений і насіннєвий запас — близько 10 тис. т, оскільки дахи на зерносховищах пробиті. Зерно зіпріло, проросло, стало ні для чого не придатним. Його вивозять на сміттєзвалище.
Машинно-тракторний парк знищений майже на 80%. Дефіцит техніки породжує дефіцит робочих місць.
28 березня 2022 року село було звільнене від окупантів, але ще продовжувало потерпати від постійних обстрілів. Ситуація змінилася після 7 вересня, коли під час контрнаступу ЗСУ на Харківщині було звільнено багато населених пунктів.
Анатолій Ісіченко, заступник директора з виробництва СТОВ «Гусарівське»
Працівники господарства самостійно обійшли близько 2 тис. га пішки, перевіряли територію на наявність мін, снарядів, нерозірваних касетних боєприпасів. Тож частину полів вдалось засіяти: соняшником, кукурудзою, вівсом.
СТОВ «Гусарівське» робить перші кроки на шляху до відновлення. Колеги та сусідні господарства допомогли з кукурудзяним силосом, соломою, коровами, свинями.
Також допоміг американський фонд The Howard G. Buffett Foundation: спільно з компанією LNZ Group надали посівний матеріал — гібриди кукурудзи UNIVERSEED, соняшнику бренду Strube та селітру.
«Після деокупації ми почали відновлювати нашу діяльність, докупили свиней і наразі маємо100 тварин. Придбали близько 120 овець, вже є 4 000 курей. Це тварини, які не потребують великих затрат. До того ж маємо зайняти людей із села роботою і забезпечувати їжею. Тому все, що посіяли, піде на корми для тварин», — коментує заступник директора з виробництва.
Він додає, що наразі мета господарства — зберегти Гусарівку на мапі України, тому докладають усі зусилля для відновлення не лише господарства, але й самого села, щоб люди поверталися з часом додому, і їм було де працювати. Зараз найважливіше завдання — дати людям робочі місця (зберегти ті, що є, і створити нові) й забезпечити продовольством. Якщо раніше фокус господарства був на експорті продукції, то зараз зосереджені лише на відновленні та розвитку, що сприятиме благополуччю і збереженню громади.
Від довоєнних надоїв у кількості 12 тис. л щодня у СТОВ «Гусарівське» через винищення поголів’я прийшли до 500 л. Сироварня стала однією із запроваджень на шляху до відновлення. Поки що гусарівці виробляють три види сирів — адигейський, бринзу і просто відтоплений сир.
Продукцію розкуповують місцеві, жителі навколишніх сіл, а також харків’яни. Наприкінці весни СТОВ «Гусарівське» відкрило в обласному центрі свою крамницю. Незабаром морозиво з Гусарівки зможуть оцінити і жителі Харкова.
Потужності дозволяють виготовляти, крім сиру й морозива, ще й сметану. Не вистачає молока. Керівник поставив собі за мету щороку збільшувати дійну череду на сто голів, щоб довести її до тисячі.
AgroPortal.ua за матеріали LNZ Group
