Як агробізнесу отримати відшкодування від дій агресора. Найперші рекомендації

З початком повномасштабної війни збільшилась кількість гугл-запитів слів «репарація» та «контрибуція», що означають відшкодування шкоди, нанесеної державі воєнними діями, розпочатими іншою державою. Але застосування репарацій чи контрибуцій можливе після завершення війни та підписання відповідних документів — мирної угоди або акту про капітуляцію.

Тоді як ЩОДНЯ ми дізнаємось про ситуації, коли збитки нанесено бізнесу, зокрема аграрному: розкрадання сільгосптехніки та зернових, знищення елеваторів, ферм, пошкодження майна, мародерство.

Керівник юридичного напряму LIGA 360 Анастасія Шевченко зазначає, що у випадках, коли йдеться про збитки окремої приватної компанії чи якоїсь окремої галузі (об'єднані вимоги), які сталися внаслідок збройного конфлікту, можна позиватися до міжнародних судових інстанцій. А в подальшому можливо розглядати варіант висунення консолідованих вимог від усіх потерпілих збитки на території України внаслідок війни.

За словами юристки, найпростіший шлях отримання коштів — виграти суд і отримати кошти за рахунок заарештованого майна російської федерації за кордоном.

Проте експертка зазначає, що рф майже ніколи в добровільному порядку не виконувала рішення міжнародних судів. Тому треба запастися часом та витримкою, оскільки арешт та реалізація майна за кордоном — це досить тривалий процес. Але ж сільське господарство чекати не може! 

Тому більшість компаній приймають рішення починати реконструкцію вже зараз за власні кошти або ж з допомогою партнерів. 

На молочнотоварній фермі «Напорівське» в с. Лукашівка Чернігівської області, яку росіяни вщент розбили та вбили 110 корів, розпочалися роботи з відбудови господарства.

Оскільки в Україні поки що не створено офіційних систем компенсації для відновлення ферм, Григорій Ткаченко покладається на зовнішню допомогу, щоб відновити роботу ферми. 

Пошкоджений елеватор агрохолдингу ІМК (Чернігівська область), який був уражений ракетами «Град» на початку російського вторгнення, дивом уцілів. Після відходу військ рф із району в ІМК змогли посіятись, незважаючи на брак робочої сили. 

На елеваторі усувають завдані будівлям і обладнанню пошкодження.  

Інший агровиробник — компанія Agricom Group — ще з початку війни втратила контроль над своїми активами в Чернігівській та Луганській областях.

Також окупанти розграбували завод компанії з виготовлення пластівців під ТМ «Добродія», San Grano та WOWСЯНКА, який знаходиться у смт Михайло-Коцюбинське Чернігівської області. З адміністративної частини викрадено комп'ютерну техніку, але саме виробництво не пошкодили — все обладнання вціліло.

За словами  Петра Мельника, завдані збитки все ще підраховуються, але вже очевидно, що це буде понад $2 млн. Про отримання відшкодувань поки не йдеться. 

Інша ситуація на фермі в тимчасово окупованій Херсонській області, де війська рф забрали частину зерна та викрали всю техніку, включаючи вантажівки, низьковантажні автомобілі та джипи, які співробітники ферми бачили потім у навколишніх містах. Вони перевозили особовий склад та обладнання російської армії. Також відібрали будинок фермера і господарські будівлі. Про це пише Financial Times. 

Очільник Луганської ОВА Сергій Гайдай зазначив, що Москва прагне «організувати Голодомор на Луганщині, це безсумнівно» після того, як російські війська розбомбили сільськогосподарський бізнес в області, знищивши техніку та сховища з 17 тис. т пшениці — річний запас для 300 тис. людей. 

Юристи закликають не чекати роз’яснення ситуації, а подавати документи фіксації збитків уже зараз. Аграріям, які зазнали пошкоджень, варто фокусуватись на фіксації збитків та їх оцінки для майбутніх судових процесів. 

В матеріалі LIGA 360 вказується перелік документів, які підтверджують наявність збитків та/чи неможливість провадити господарську діяльність із причин, у т.ч. воєнних дій:

• оригінали документів державних органів, що підтверджують факт обставин, на які посилається заявник із зазначенням дня їх настання;
• документи, що підтверджують настання форс-мажорних обставин, видані Торгово-промисловою палатою України;
• протоколи/рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при обласній (районній) державній адміністрації, що визнають події та їхні наслідки надзвичайною ситуацією;
• акти про пожежі;
• підтвердження Міністерства охорони здоров'я про настання епідемій; підтвердження МО, РНБО, Інформаційного центру АТО про воєнні дії, проведення антитерористичних операцій на певних територіях; постанови уряду про заборону експорту та імпорту товарів; підтвердження органів місцевої влади про оголошений страйк тощо.

Генеральний директор асоціації УКАБ Роман Сластьон у свою чергу каже, що аграріям на тимчасово окупованих територіях треба просити про допомогу після деокупації як мінімум по землях, які були незасіяні, щоб розрахуватися за оренду з пайовиками.

Після фіксації втрат та повідомлення компетентних органів необхідно розрахувати безпосередньо обсяг шкоди.

Адвокат, старший юрист ЮКК «Де-Юре» Дмитро Оносовський говорить, що для розрахунку розміру шкоди за реальними ринковими показниками, які відповідатимуть, у тому числі, принципам і вимогам Міжнародного суду ООН, урядом України прийнято постанову №326 від 20.03.2022 р., якою затверджено напрями розробки спеціальних методик відшкодування шкоди, завданої в результаті військової агресії. Серед таких напрямів зазначено, зокрема, втрати земельного фонду та економічні втрати підприємств.

Фахівці Інституту аграрної економіки підготували  практичні рекомендації щодо збору доказів про завдання матеріальної шкоди внаслідок воєнних дій. Це потрібно для подальшого стягнення коштів у межах проєкту «росія заплатить», судових рішень та інших ініціатив компенсації збитків.

В одному місці зібрані рекомендації щодо організації на підприємствах відповідних робіт — представлені тут як текстом, так і у вигляді доданого файлу.

Рекомендований порядок базується на алгоритмі фіксації завданої прямої матеріальної шкоди на відповідних державних ресурсах:

• проєкт «росія заплатить», розроблений KSE Institute спільно з Офісом Президента України та Міністерством економіки України;
• ресурс для належного документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, створений Офісом Генерального прокурора разом із українськими та міжнародними партнерами;
• спеціальний чат-бот Tribunal.ua;
• ресурс «Опора»;
• об’єднаний майданчик для збору доказів воєнних злочинів;
• єдиний національний портал для збору фактів порушення прав людини та ін.

Асоціація УКАБ також створила платформу задля оцінювання та наочної демонстрації загальної шкоди аграрному сектору від дій окупантів. За словами Романа Сластьона, така платформа надасть більшого впливу та доказової бази для подальших компенсацій на рівні держави та міжнародних інституцій. 

Наталія Помянська, AgroPortal.ua