Ми можемо користуватися вже існуючим досвідом, як розширення та CAP змінювалося в той час, з точки зору реформування прямих виплат для фермерів та розміщення різних систем сільського господарства в нових та старих країнах-членах.
Євроінтеграція: топ-3 інструменти, на яких має зосередитися Україна
19 липня 2024, 05:53 2503
Інтеграція українського сільського господарства до єдиного ринку ЄС включає не лише виклики, а і можливості. За умови ретельної підготовки та підтримки з боку ЄС, український агропродовольчий сектор може стати цінним активом та сприяти продовольчій безпеці в Європі.
Такого висновку дійшли учасники онлайн-дискусії «Агросектор України та європейська інтеграція: шляхи до Спільної аграрної політики», організованої асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Звісно, на шляху до ЄС Україна має виконати низку зобов'язань, зокрема й у галузі сільського господарства. Зі свого боку Європейський Союз вивчає, яким буде потенційний вплив вступу України до ЄС, та як це позначиться на Спільній аграрній політиці (CAP).
Професор, керівник відділу аграрної політики Лейбніцького інституту сільського господарства та трансформаційних економік Томас Герцфельд зазнає, що ЄС має досвід інтеграції нових країн-членів з різними аграрними секторами, до того ж минулі розширення включали коригування правил CAP та поступове впровадження підтримки.
Томас Герцфельд, професор, керівник відділу аграрної політики Лейбніцького інституту сільського господарства та трансформаційних економік
У свою чергу міжнародні експерти вважають можливими рішеннями реформування CAP з акцентом на екологічні цілі та конкурентоспроможність. А також використання існуючих інструментів CAP, таких як обмеження прямих виплат або таргетинг підтримки.
Алан Метьюс, професор економіки Триніті-коледжу Дубліна
CAP — це насамперед механізм отримання доходу європейськими фермерами. Нам потрібно розрізняти цей елемент субсидування та регуляторний елемент, який також необхідний для вирішення проблем довкілля, клімату та добробуту тварин.
Під час обговорення потенційного впливу України на Спільну аграрну політику ЄС постало питання щодо розміру фінансової підтримки, яку може отримати український аграрний сектор.
Україна до війни мала близько 42 млн га сільськогосподарських угідь. Застосування діючих правил CAP означало б середню виплату аграріям близько 250 євро/га. Таким чином, Україна могла б претендувати на приблизно 10 млрд євро щорічно лише за цим показником. Виходячи з виплат Польщі, Україна могла б отримати ще додатково 3-4 млрд євро на розвиток сільських територій. Загальна сума потенційної підтримки може сягнути 12-13 млрд євро на рік.
Ці розрахунки базуються на механічному застосуванні діючих правил CAP, які можуть бути переглянуті під час подальших перемовин. Проте, за словами президента УКАБ Алекса Ліссітси, сьогодні потрібно зосередитись над реформуванням CAP та підтримкою України, а не на прямих виплатах фермерам.
Він пропонує зосередитися на інструментах, які допоможуть бізнесу вижити під час війни, наприклад:
- Торгові преференції для української продукції на ринку ЄС.
- Підтримка бізнесу через програму Ukraine Facility.
- Інструменти для інвестування в приватний сектор, такі як незаставлені кредити, або фонди прямих інвестицій.
Не варто також забувати, що на структуру українського аграрного сектору суттєво вплинула війна. Тож, на думку учасників дискусії, під час переговорів про вступ до ЄС потрібно враховувати ці зміни та орієнтуватися на підтримку відновлення та розвитку інноваційного сільського господарства.
Розвиток IT-рішень та діджиталізація стануть ключовими факторами успіху для аграрного бізнесу.
Вже сьогодні компанії шукають можливості інвестувати у переробку сільгосппродукції для диверсифікації виробництва. Нагальною потребою є фінансова підтримка бізнесу, зокрема малого та середнього, який не має доступу до кредитів.
Алекс Ліссітса констатує, що війна і руйнування інфраструктури суттєво вплинули на можливості України експортувати продукцію та позбавили доступу до традиційних ринків збуту. А дефіцит електроенергії може призвести до проблем із зберіганням зерна. Тож, під час відбудови важливо враховувати виклики, пов'язані з доступом України до світових ринків сільськогосподарської продукції, а співпраця з ЄС має сприяти зміцненню позицій України на глобальному ринку.
Професор Томас Герцфельд каже, що вплив українського експорту на ціни в ЄС є складним питанням і тут головним чинником є глобальне зростання цін. Зміна логістичних маршрутів після вторгнення могла короткостроково вплинути на ціни. Він зазначив, що бачить потенціал для синергії між українським експортом зернових та європейською переробною промисловістю. Водночас, на думку Томаса Герцфельда, українське виробництво тваринницької продукції може зіткнутися із зростанням конкуренції в ЄС.
Отже, під час переговорів про вступ потрібно враховувати різні сегменти українського аграрного сектору.
Підсумовуючи дискусію, модератор заходу, керівник європейського офісу УКАБ Назар Бобицький підкреслив, що перспектива вступу України до ЄС стала стимулом до здорових і продуктивних дебатів всередині самого Євросоюзу щодо реформування Спільної європейської аграрної політики.
І в Україні сподіваються, що результати цих дебатів допоможуть ЄС знайти оптимальну формулу для реформ.
Єлизавета Котенко. AgroPortal.ua.
