Замкнути систему: чим біоетанольна тема приваблює тваринників

Сьогодні в Бразилії 65% автомобілів їздять на чистому біоетанолі. Їхнім шляхом пішли американці, які переробляють 120 млн т кукурудзи (40% з усієї, що вирощують). В ЄС також ввели використання біоетанолу для виробництва кормів, і саме завдяки йому сьогодні Європа — №1 з експорту свинини у світі. Китай також унаслідував даний приклад — купує в України 8 млн т кукурудзи і посідає третє місце у світі з виробництва біоетанолу. В країні введено обов'язкове використання 5% біоетанолу в пальному. Китайці це впровадили заради отримання дешевих кормів, які утворюються внаслідок його виробництва.

На думку експерта, аграрії будуть лише тоді конкурентними, коли замкнуть ланцюги доданої вартості, й кожен елемент вирощування зерна буде замикатися в систему. Такі приклади вже є: Теофіпольський цукровий завод має найбільшу в Україні біогазову станцію, свинокомплекси, найбільший в країні біоетанольний завод, один із найбільших цукрових заводів. Таким чином підприємство замкнуло весь цикл виробництва. Їхній приклад сьогодні наслідують аграрії. Вони побачили економічну доцільність від цього, і наразі починається бум будівництва біоетанольних заводів.

Процес виробництва кормів досить цікавий та доволі складний. Зерно розмолочують, далі воно проходить процес бродіння, крохмаль завдяки дріжджам перетворюється на спирт, дріжджі забирають крохмаль, «будують» клітини і формують мікробіологічний білок, один із найцінніших елементів. Спирт відділяється, а післяспиртова барда — це і є корм (DDGS), який містить до 35% сухих речовин і білків.

Корми з таким вмістом елементів є поживним джерелом харчування та енергії для тварин. Наприклад, для раціону дійних корів післяспиртову зернову барду використовують як альтернативу соєвому шроту, який значно дорожчий.

За словами Тараса Миколаєнка, встановлення сушарки коштує $500 тис., випарна установка, щоб отримати сироп з того соку, який йде у відходи, обійдеться у $1,5 млн. Вітчизняні спиртові та біоетанольні заводи не мали таких коштів, тому не інвестували у відповідні потужності. Але сьогодні для України відкриваються перспективні можливості.

«На заводі ТОВ «Гуральня Бруницьких», що працює на Львівщині, вже встановили першу випарну установку післяспиртової барди й незабаром її запустять. Завод має сертифікати на корм, який виробляє», — розповів Тарас Миколаєнко.

Вже з наступного року, прогнозує фахівець, виробникам кормів може стати складніше працювати, оскільки з'явиться конкуренція, але для м'ясної галузі загалом настануть економічно вигідні часи.

Нещодавно уряд України прийняв закон про обов'язкове додавання біоетанолу до пального. З 1 травня 2025 року до пального буде додаватися 5% біоетанолу. Для аграріїв це також хороша новина, наразі спрямовуються колосальні інвестиції в біоетанольну галузь. Нині в Україні щонайменше три великих заводи знаходяться в стадії будівництва. Відтак усі потужності разом будуть виробляти 600 тис. т біоетанолу.

Тарас Миколаєнко зазначив, що здешевлення кормів збільшить конкуренцію між виробниками, і вони зможуть стійкіше триматися саме на зовнішніх ринках.

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua