Зерновий коридор: росія затримує проходження 175 суден
Зменшення посівних площ, рівня технологій та урожаю. Про наслідки заблокованого українського агроекспорту
28 жовтня 2022, 06:21 3437
Якщо «зернова угода» не працюватиме, Україна знайде альтернативні шляхи експорту, але без зернового коридору не зможе поставити на світові ринки велику кількість агропродовольства. В такому разі фермери скорочуватимуть посівні площі до оптимальних розмірів, які дозволять їм реалізувати продукцію і не мати великих залишків та збитків.
Про це повідомив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов під час пресконференції «Зерновий коридор: чому він потрібний Україні та світу?».
Експерти одностайні в своїх думках: продовження «зернової угоди» серйозно впливатиме на посівні площі і рівень технологій, які будуть застосовуватися сільгоспвиробниками, а від цього напряму залежатиме урожай наступного року. І якщо угода не буде продовжена, втрати, які понесе сільське господарство, будуть колосальними. Закриття зернового коридору спричинить подорожчання логістики експорту зерна, яка «з’їсть» весь заробіток фермерів.
За словами Миколи Горбачьова, наразі через зерновий коридор найбільше експортується кукурудзи врожаю минулого року, тому що на сьогодні Україна зібрала лише до 10% від потенційної площі культури. А от 60-70% пшениці, яка зараз вивозиться, — з нового врожаю, але є ще залишки з минулого року.
Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації
Я впевнений, що зерновий коридор буде працювати. Іншого шляху для задоволення міжнародних потреб у продовольстві на сьогодні немає. Інфляція дуже висока, і якщо в Україні будуть залишки, а в світі — голод, то це вже відповідальність не лише за вторгнення, а за геноцид по всьому світу. Тому я впевнений, що міжнародне суспільство знайде можливість продовжити угоду, і ми будемо експортувати зерно.
Сподіваючись на продовження «зернової угоди», сільгоспвиробники досівають озимі. Як розповів голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун, сьогодні це важко зробити, особливо на деокупованих територіях Харківської та Херсонської областей. Там поки не визначені поля, які заміновані, і потрібен час, щоб аграріям дали дозвіл на роботу на них.
«Паралельно триває збиральна кампанія. Сільгоспвиробники збирають сою, соняшник, кукурудзу. Цього року аграрії мали велике сподівання на соняшник, але, на превеликий жаль, через дощі його врожайність вдвічі менша за очікувану. Культура, яка цьогоріч була в ціні, хто встиг продати, — це ріпак», — розповідає Андрій Дикун.
Микола Горбачьов пояснює, що ця культура має сталий попит на світовому ринку, в Європі є заводи з переробки ріпаку, тому він буде актуальним.
«Я впевнений, що буде користуватися попитом кукурудза, оскільки цього року в Європі неврожай. Зазвичай ми поставляємо до ЄС 10-14 млн т. І те, що зараз через зерновий коридор найбільше йде кукурудзи, доводить це. Інше питання, скільки коштуватиме виробництво кукурудзи для українських аграріїв», — зазначає президент УЗА.
Він додає, що ті фермери, які внесуть добрива і зможуть вирощувати пшеницю з протеїном 11,5-12%, зможуть реалізувати врожай. Також не потрібно забувати про внутрішніх переробників, які викуплять соняшник.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
