Рашистські маніпуляції у зерновій угоді: Україна має запасний план

В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» наголошують, що вже другий місяць поспіль можна констатувати, що зернова ініціатива не працює, тому що обсяги відвантажень даним каналом мінімальні. 

Окрім цього, після майже місячного блокування, на початку червня рф таки відновила реєстрацію вхідного флоту, але і тут не обійшлося без порушень. Зокрема, за інформацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, росіяни проігнорували необхідність інспектування 56 суден, що вже тривалий час (деякі — понад 3 місяці) очікують у територіальних водах Туреччини на вхід в українські порти, натомість зареєстрували 2 вхідних судна, які були заявлені до участі в зерновій ініціативі у той же день.

За інформацією Української зернової асоціації, зараз 38 суден стоять у черзі на прохід до українських портів. Є судно, яке знаходиться в цій черзі з 16 квітня, тобто майже 2 місяці, у той час як штраф за простій судна на добу становить приблизно $20 тис. 

Президент Українсько-чеської торгово-промислової палати, голова Ради директорів Agromino Петр Крогман на одній із публічних дискусій у Києві зауважив, що у зерновій ініціативі домінують російські танкери з новоросійська, про що свідчить рух суден Чорним морем. За його словами, Україна втрачає 1/3 ціни на зерно через дисконти в портах.

Натомість президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов стверджує, що російські судна йдуть з російських портів незалежно від зернової ініціативи і не підлягають огляду. «Коридор зернової ініціативи створений виключно для заходу і виходу суден з українських портів. Україна зацікавлена в стабільній і ритмічній роботі зернового коридору і воліє його продовження, в тому числі включення порту Миколаєва до зернової ініціативи», — коментує він. 

Микола Горбачьов додає, що в умовах, коли росіяни блокують роботу зернової ініціативи або у разі їх виходу з угоди з ООН та Туреччиною, Україна має план Б — робота зернової ініціативи без участі росіян. А збитки України від простою суден у черзі вже сягнули $1 млрд. Це кошти, які недоотримують українські виробники через подорожчання логістики.

Загалом, чим ближче до терміну перегляду «зернової угоди» (18 липня 2023 р.), тим сюрпризів з боку рф більшає.

Учасники ринку припускають, що росіяни і далі маніпулюватимуть, оскільки прагнуть змусити Україну відновити роботу трубопроводу «Тольятті-Одеса» для транзиту аміаку через нашу країну. На порядку денному і підключення «Россельхозбанка» до SWIFT, і зняття санкцій тощо.

Президент України Володимир Зеленський на пресконференції з африканськими лідерами додав, що рф блокує українські порти для того, щоб позбутися конкурента на ринку продовольства. Сам путін заявив, що рф думає вийти з угоди, та пообіцяв заочно лідерам африканських країн «безкоштовно надати зерно, яке до них не доходить». Згодом прессекретар президента рф дмитро пєсков заявив, що шансів у «зернової угоди» немає, москва не бачить підстав для її продовження.

Світова спільнота після підриву росіянами Каховської ГЕС не виключає реалізацію їхніх погроз.

Та позиція Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України наступна: угода має працювати та бути продовжена на 1 рік із залученням порту в Миколаєві та роботи інспекцій, які не затримуватимуть судна.

У відомстві паралельно йде робота і над альтернативними шляхами роботи зернового коридору: урядом було ухвалено порядок отримання судновласниками компенсації за пошкодження суден у разі їх заходу до відкритих морських портів Одеського та Миколаївського регіонів. 

В УКАБ додають, що, за попередньою оцінкою експортного потенціалу, щомісяця в України буде необхідність експортувати 3,8 млн т, тож потенційно буде можливість вивезти продукцію і альтернативними шляхами. 

На думку президента Української зернової асоціації Миколи Горбачьова, ефективної та економічно привабливої альтернативи морському шляху експорту українського зерна немає. Натомість, у випадку блокади українських портів, є вимушені альтернативні маршрути. 

Окрім того, на переконання президента УЗА, для того, щоб зробити логістику зерна до дунайських портів економічно привабливою, потрібно вирівняти тарифи на молдовській залізниці з українськими. Це дозволило б удвічі збільшити перевалку українського зерна в дунайських портах. Минулого місяця цей обсяг сягнув майже 2 млн т.

Однак аналітик УКАБ вказує, що морський канал експорту є значно дешевшим порівняно з іншими, особливо в умовах вільного судноплавства, тому Україні, та й світу також надзвичайно важливо продовжити «зернову угоду», а ще краще — відновити вільне судноплавство.

Учасники ринку додають, що зупинка зернового коридору — це також втрата валютної виручки щонайменше на третину. І без того сьогодні українські аграрні компанії працюють ситуативно, не думаючи про рентабельність.

Уже зараз Україна втратила багато ринків збуту, які були напрацьовані роками. І відновити їх буде доволі непросто. Серед них — Китай, який замістив українську кукурудзу бразильською.

Що ж стосується нового маркетингового року, Україна матиме значно менший експортний потенціал зернових та олійних культур. Усе через те, що змінилася структура посівів, і тепер більше вирощуватимуть олійні, які мають меншу врожайність, але й більшу ціну. 

Попередньо експортний потенціал в УКАБ оцінюють у 46 млн т, а це практично на третину менше показника минулого року.

«Значних залишків, які Україна мала на початку війни, вже не буде. Однак з кожним місяцем можна спостерігати все більше бажання наших аграріїв поглиблювати рівень переробки вирощеної продукції, щоб полегшувати експорт у випадку виникнення проблем», — резюмували в профільній асоціації.