Новий маркетинговий рік для українських аграріїв виглядає більш комфортним з погляду балансів, адже, попри складну логістику, залишків уже практично немає. Проте він залишається нищівним щодо цін на зернові.
У цілому, за інформацією асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», на світовому ринку практично на всі види зернових ціна знизилася на 25%. Пшениця коштує близько 250 USD/т кукурудза – 240 USD/т, ячмінь – 230 USD/т (на умовах FOB).
Щодо олійних культур, додають в УКАБ, то тут немає такої одностайності у зниженні цін.
Найбільше втратив у ціні на початку 2023/24 МР соняшник (-39% до 495 USD/т), потім ріпак (-28% до 485 USD/т) та найменше соя (-13% до 525 USD/т).
Експерт аграрного ринку Марія Колесник вказує, що ціни на зернові суттєво просіли порівняно з аналогічними минулорічними показниками через те, що в сезоні 2023/24 зерна на світовому ринку багато. За її словами, рік до року просідання склало в середньому 100 USD/т.
На нас чекає сезон з низькими цінами. Для прикладу, якщо станом на 10 липня 2022 року експортні ціни на пшеницю на базисі FOB Чорне море для постачання у серпні-жовтні коливались у діапазоні 360-370 USD/т, то сьогодні цей діапазон становить 230-235 USD/т. Українське збіжжя, як і рік тому, так і зараз, контрактується з дисконтом 20 USD/т.
Водночас Світлана Литвин зазначає, що ціна, яку отримує українське господарство в місці вирощування, зараз нижча на 100-130 USD/т порівняно зі світовими цінами.
За її словами, до такого розриву призвела низка факторів: значні логістичні затрати, неможливість дотримання обумовлених термінів через складну і важкопрогнозовану логістику, понесення всіх страхових затрат українською стороною тощо. Окрім цього, додає Марія Колесник, перенасиченість світового ринку зерном свідчить про нижчу зацікавленість у його постачаннях з України.
В аналітичному агентстві «УкрАгроКонсалт» зазначають, що з’являються ознаки зниження логістичної складової в структурі формування ціни на зерно, що підтримає внутрішні ціни, які отримає фермер поточного року, і сприятиме відновленню площ. За їхнім прогнозом, у сезоні 2023/24 саме логістичні компанії будуть боротись за клієнта, але зростання цін у високий сезон все одно неминуче.
Зі свого боку, партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький додає, що на біржових ринках більшість культур дуже чутливі до зміни прогнозу погодних умов та фактичних опадів.
На біржових та світовому ринку зберігається високий рівень цінової волатильності. Для прикладу, грудневий фʼючерс кукурудзи на Чикаго: з середини травня й до 21 червня ціна грудневої кукурудзи зросла більш ніж на 50 $/т (посушливі погодні умови у США). Проте разом із появою дощів та прогнозом більших посівних площ у США (за оцінками USDA) ціни знизились від пікових рівнів на 55 $/т. Це також знаходить відображення й у цінах пшениці на біржі Euronext, де спочатку вересневий фʼючерс зріс на 30 євро/т, а потім втратив близько 20 євро/т.
Експерти «УкрАгроКонсалт» також виокремлюють занепокоєння на світовому ринку щодо майбутнього врожаю кукурудзи та сої в США, оскільки 67% посівів кукурудзи та 60% сої страждають від посухи, і деякі учасники ринку вже порівнюють цей рік із антирекордним 2012-м. Втім, дощі ще можуть виправити ситуацію. Потенційне скорочення врожайності американської кукурудзи в теорії, за прогнозами аналітиків, має бути компенсовано збільшенням посівних площ (на 5,5 млн акрів порівняно з попереднім роком).
Загалом ринок очікує, що постачання американської кукурудзи на світові ринки зростуть на 9 млн т порівняно з минулорічними, що, за словами Марії Колесник, чинитиме додатковий тиск на світові кукурудзяні котирування протягом наступного сезону. Окрім цього, додає експерт, падіння ціни на ринку кукурудзи обумовлене і рекордним урожаєм в Аргентині та Бразилії, внаслідок якого прогнозується збільшення експорту з регіону більше ніж на 10 млн т проти попереднього сезону. Незначну підтримку ринки отримають через збільшення попиту на кукурудзу з боку Китаю (+5 млн т), але цього буде недостатньо, аби переломити ціновий тренд на висхідний.
На ринку кукурудзи для українських виробників ситуація виглядає ще більш нерадісною, оскільки її експортна ціна наразі опустилась нижче за психологічний рівень у $200 і становить 190 USD/т. Румунська кукурудза нового врожаю з постачанням у жовтні поточного року наразі контрактується біля позначки 210 USD/т, тоді як рік тому аналогічні контракти укладались за ціною 320 USD/т.
Щодо пшениці, то, з огляду на те, що для основних наших конкурентів із торгівлі даною культурою (росії та ЄС) цього року прогнозуються вищі показники експорту, відповідно 46,5 млн т (+2 млн т) та 38,5 млн т(+4 млн т), цінова кон’юнктура на зерновому ринку на найближчі декілька місяців виглядає ведмежою, додає експерт.
Також, за її словами, не варто розраховувати на ціновий сплеск ближче до кінця осені, оскільки після минулорічного провалу вирівнялась ситуація з експортом пшениці в Аргентині. Зокрема, за оцінками американських урядових аналітиків, експорт пшениці у 2023/24 МР з цієї південноамериканської країни зросте до стандартних 12,5 млн т проти минулорічних 4,8 млн т.
В «УкрАгроКонсалт» не виключають, що якщо не виникне додаткових ризиків з боку логістики, світовий рівень цін восени навряд чи перевищить минулорічний.
Щодо ріпаку, то, за прогнозами аналітиків агентства, світові ціни в 2023/24 МР мають бути меншими, ніж минулого сезону. Світовий баланс попиту та пропозиції цього року виглядає краще, а в ЄС очікується гарний врожай. Увага ринку прикута до посухи в Канаді, яка є основним експортером ріпаку на світовому ринку, а також до продовження дії зернового коридору в Україні.
Традиційно період збирання означає зниження внутрішніх цін, але цей сезон може стати виключенням.
В «УкрАгроКонсалт» виокремлюють фактори, які протягом останніх багатьох років обумовлювали сезонне зниження:
«Особливості нинішнього року зменшують вплив обох цих факторів – форварди майже не працювали, а навантаження на елеватори зменшиться, адже пригадаємо, що урожай зерна цього року буде найнижчим за останні 10 років. До того ж протягом року спостерігалось активне будівництво нових елеваторів, особливо на заході країни, куди тепер спрямовані основні експортні потоки», – додають в «УкрАгроКонсалт».
Проте аналітики підкреслюють, що початок нового сезону натякає, що він буде трошки легшим для аграріїв за минулий. Серед позитивних моментів відмічають, що стартова врожайність ранніх культур трохи вища, як і початкові ціни, хоч ще зберігаються ризики стосовно пізніх культур, особливо через спеку в період запилення кукурудзи. Однією з ключових особливостей сезону, вважають в агентстві, може стати і збільшення переробки як зерна, так і олійних порівняно з попереднім сезоном.
Сезон 2023/24 виглядає більш комфортним для українських аграріїв з погляду саме балансів, зазначає Богдан Костецький.
Маємо перспективи меншого врожаю пшениці, ячменю, кукурудзи, що зменшує загальну потребу в експорті, а отже кореляція зі світовими цінами має посилюватись упродовж наступного сезону з перспективою поступового зміцнення нашого власного базису. Зрештою, зміцнення внутрішнього базису завжди грає на користь виробника, який фактично знаходиться у довгій позиції на фізичному ринку.
За його словами, логістика залишається ключовим фактором, який стримує український базис від зміцнення: на внутрішньому ринку зберігається фундаментальне домінування пропозиції до продажу проти наявного попиту (через логістичні обмеження), російська сторона продовжує саботаж роботи зернового коридору шляхом малої кількості інспекцій суден на день (як на вхід, так і на вихід). Це стримує експортні можливості наших глибоководних портів.
Відповідно, додає Богдан Костецький, наша внутрішня ціна не поспішає корелювати зі світовою, оскільки ми маємо власні баланси та обмеження. Додаткові витрати генеруються й через довжелезні черги у Босфорі (знову ж таки низька кількість інспекцій російською стороною). Все це призводить до появи додаткових витрат, які зрештою лягають тягарем на українського виробника.
Підсумовуючи особливості нового маркетингового року, в УКАБ зі свого боку не виключають можливе подальше зменшення логістичних затрат, але наголошують на необхідності відновлення інвестування в матеріально-технічну базу та заповнення прогалин, що утворилися внаслідок використаних неповною мірою добрив та ЗЗР попереднього МР. У протилежному випадку втрати врожайності будуть більш відчутні, що також негативно позначиться на ринку.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua