Рік великих амбіцій: чого чекає агросектор від року Білого Металевого Щура

Напередодні Нового року AgroPortal.ua поспілкувався з учасниками аграрного ринку і запитав, що вони чекають від 2020-го, які мають прогнози, побажання та сподівання.

Дійсно, виявилося, що земельна реформа хвилює чи не кожного. Хтось побоюється настільки радикальних перетворень, інші — давно їх зачекалися. Але всі дивляться у майбутнє з позитивом, новими очікуваннями та прагненням якісних змін.

Тож ділимося з читачами і бажаємо в новому році бути розсудливими, цілеспрямованими, рішучими і завжди досягати поставленої мети.

Цитати наводяться у алфавітному порядку за першою літерою прізвища.  

Віталій Ільченко, власник компанії UKRAVIT

Наступного року аграрії намагатимуться оптимізувати витрати та обережно залучатимуть інвестиції з огляду на подальшу перспективу купівлі землі.

Хоча глобально ринок землі не стане для сільгоспвиробників найбільшим викликом у 2020 році, адже у всіх зараз діють договори оренди. Не думаю, що найближчим часом ситуація кардинально зміниться. А от у перспективі 3-5 років, коли спливатимуть терміни оренди паїв, можливо, варто очікувати значних змін.

Шляхи оптимізації витрат на виробництво і фокусування на прибутку — ось що б я назвав головним трендом для сільгоспвиробників на 2020 рік. Зараз аграрії стали більше вникати і вивчати технології, цікавитися інноваціями, і вже відійшов час, коли рішення в сільгосппідприємствах про закупівлю матеріальних ресурсів приймали невмотивовані працівники.

Сьогодні власники дивляться на результат і прибуток та приймають рішення про впровадження чи застосування нових продуктів. Тобто, зараз немає сталих технологій в аграрному виробництві — все дуже швидко змінюється.

Микола Кучер, народний депутат України VIII та IX скликань

У 2020 р. найбільшим очікуванням є політична стабільність у державі. На це сподіваються як учасники агропромислового комплексу, так і інших секторів економіки та й громадяни у цілому.

Що стосується сільського господарства, то 2019 р. однозначно увійде в історію як один із найбільш турбулентних — через земельне питання.

Це й не дивно, адже питання настільки заполітизоване, що робота над земельною реформою вийшла на загальнонаціональний рівень.

Асад Лапш, генеральний директор «КУН-Україна»

Говорячи про перспективи та прогнози, не слід бути аж занадто впевненим і багатослівним. Тож щодо наступного року я буду дуже обережним.

Всі очікують земельної реформи, але думаю, що все ж хвилювання навколо питання землі згодом вщухнуть. Аграрії зрозуміють, що все не так страшно, як здається на перший погляд. Якщо фундаментальні чинники залишаться позитивними, тоді ми матимемо результат.

Що стосується безпосередньо виробників техніки, то не думаю, що треба чекати великого сплеску реалізації, тому що склади переповнені залишками. Своєю чергою, у дилерів показники можуть бути досить непоганими з огляду на прозорість ринку.

Роман Лещенко, уповноважений Президента України із земельних питань

Перший виклик на 2020 рік — кардинальне переоснащення Держгеокадастру. Маємо зробити з нього сервісну організацію замість розпорядника землі та розсадника корупції. А також — наповнити кадастрові карти реальними сучасними геоданими у відповідності до світових стандартів геопросторового планування. Земельна реформа неможлива, доки не буде повноцінного кадастру.

Друга задача — антирейдерські ініціативи. Ми повинні відтестувати всі законодавчі зміни щодо реєстрації, перереєстрації активів, спрощення процедур та забезпечити максимальний захист власника. Третій виклик — синхронно з відкриттям обігу земель сільгосппризначення запустити аграрну реформу. Бізнесу пора виходити з тіні, система змінилася.

Логіка реформи полягає в тому, щоб від примітивної сировинної економіки вийти на постіндустріальний рівень переробки, коли ми створюємо додану вартість на кількох етапах виробництва с/г продукції. Маючи таку потужну ресурсну базу, ми не повинні годувати світ лише сировиною.

Особисто для мене індикатором земельної та аграрної реформи стане те, якщо через 10 років аграрний ВВП країни сягне не менше $100 млрд з нинішніх $20 млрд.

Алекс Ліссітса, генеральний директор ІМК, президент Українського клубу аграрного бізнесу

Є сподівання, що заплановані урядом земельна реформа, приватизація державних підприємств, зменшення корупції та встановлення верховенства права сприятимуть поліпшенню умов ведення бізнесу в Україні та допоможуть їй з часом увійти до ТОП-30 у рейтингу легкості ведення бізнесу за версією Світового банку Doing Business.

Окрім того, учасники ринку очікують стабілізації цін. 2019 рік вразив сільгоспвиробників негативними ціновими тенденціями на ріпак, соняшник і сою та досить низькими цінами на кукурудзу і пшеницю. Звісно, це вплинуло на настрої аграріїв. Всі сподівалися, що ціни будуть щонайменше на рівні попереднього року.

Також агровиробники покладають надії на зниження кредитної ставки у зв'язку із запровадженням ринку землі. Зокрема, на доступність кредитування розраховують дрібні та середні фермери.

Рейнауд Наутен, радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерланди в Україні

На мій погляд, прихід до влади нового уряду дає Україні можливість здійснити амбітні плани та вивести сільське господарство на новий та якісний рівень. Я вважаю, що це має бути здійснено спільними зусиллями. До конструктивного діалогу мають долучитися всі зацікавлені сторони, які відчувають відповідальність і готові розбудовувати нову країну.

Переконаний, такий підхід призведе до оптимального результату. І сподіваюся, цей меседж буде взятий до уваги у новому році.

У нас в Нідерландах вважають, що кооперація — це шлях до процвітання, адже все можливо до тих пір, поки люди рухаються в одному напрямку.

Україна — прекрасна країна, яка, розвиваючи спільне бачення майбутнього, стане набагато сильнішою.

Бажаю всім, хто має відношення до сільського господарства, міцного здоров'я, процвітання та мудрості у новому 2020 році!

Іван Плачков, засновник та власник сімейної виноробні «Колоніст»  

Сподіваюся, що з новим роком в Україні ще швидше та в більших обсягах зростатиме культура споживання вина. Нині прогрес у цьому питанні помітний, тому з'являтиметься величезна потреба в якісних українських винах.

Також маю надію: кількість фермерів, які вироблятимуть продукцію на високому рівні, збільшиться. Особливо на півдні держави. Нині в Україні їх — близько 70. Думаю, ми відчуємо ріст через 5-10 років. 

Багато залежить від того, яка буде ситуація з ринком землі. Можливо, вирішаться проблеми з багаторічними насадженнями, з землею під виноградниками. Це підштовхне до бурхливого розвитку виноградарства і виноробства. Відповідно, разом із підвищенням якості зростуть і обсяги експорту українських вин. Потенціал у цьому напрямку — неймовірний.

Вірю, що прийде час нового законодавства у галузі виноградарства і виноробства. Поки ми тільки вносили зміни у старі документи.

Окрім того, хочеться бачити кроки у напрямку розробки бренду «Українське вино», як, наприклад, у Грузії, Молдові, Франції. Галузі потрібна підтримка: держава має допомагати виробникам брати участь у міжнародних виставках, як це робить Болгарія, Румунія, Грузія тощо.

Катерина Рибаченко, генеральний директор групи компаній «Агро Регіон»

Гадаю, що 2020 рік ми зустрінемо з позитивними новинами з Верховної Ради, де на порядку денному — історична подія, друге читання земельного законопроєкту. Результативне голосування зрушить з мертвої точки питання, пов'язане із 18-річною несправедливістю щодо людей, які мають право власності на землю, але не можуть його реалізувати.

Зрозуміло, що ми маємо дійти повного консенсусу в суспільстві, а успішне впровадження всіх етапів земельної реформи потребуватиме багато часу й зусиль. Звісно, щось треба буде в законі допрацьовувати, відшліфовувати на практиці, але ця робота розпочнеться уже в наступному році, а поки що бажаємо мудрості та успіхів депутатам.

Друге моє сподівання стосується сприйняття суспільством і владою бізнесу. Демонізація бізнесу — це дорога в нікуди. Треба негайно це припинити! Звісно, є ті, хто недоплачує податки, працює в тіні, щось робить не по закону. Але це не привід ставитись однаково негативно до всіх і вся, розхитувати ситуацію та підбурювати людей.

Бізнес — це не зло. Дуже добре, коли підприємства розвиваються та заробляють, адже це робочі місця та надходження до бюджету. В тому числі, дуже добре, якщо в Україні заробляє іноземний інвестор, бо саме він — наш найкращий амбасадор у світі, саме він приведе в країну ще більше нових інвесторів, що в результаті посприяє економічному зростанню.

Я очікую, що ми всі разом — бізнес, влада та суспільство — візьмемося за руки та почнемо ефективно та злагоджено, з повагою один до одного, з повагою до наших партнерів, з повагою до грошей та часу інвесторів працювати над спільним успішним кейсом як окремих компаній, громад, так і держави в цілому. Тільки разом ми зможемо відновити довіру, що, в свою чергу, зробить Україну заможною та щасливою країною.

Ольга Трофімцева, громадський діяч, в.о. міністра аграрної політики та продовольства у 2019 р.

Одним із найбільших викликів для аграрної України-2020 стане підготовка до перегляду Угоди про асоціацію з ЄС. А також продовження формування аграрної політики та її торгової складової з урахуванням глобального порядку денного.

Про що йдеться? На фоні поступового уповільнення світової економіки відбувається велика кількість економічних подій, які прямо чи опосередковано впливають на аграрні ринки й очікування щодо наступного року.

Назву лише кілька факторів, які нам варто брати до уваги. Перший — у торговельних стосунках між США та їхніми найбільшими партнерами триватиме напруга. Це підтримуватиме високий рівень нервовості у світовій торгівлі. Другий фактор — Брекзіт та його наслідки для ринку ЄС. Від того, на яких умовах і коли відбудеться вихід Великої Британії зі складу ЄС, залежатиме стратегія побудови торговельних стосунків із цією країною.

Окрім того, в подальшій розбудові аграрного виробництва ми маємо орієнтуватися на споживчі мегатренди, як то здорове харчування, веганство, розвиток сегменту рослинного «м'яса». Це ті ніші, де можна бути прибутковими.

Володимир Щербина, агроном фермерського господарства «Жуків-Агро»

Найбільша пересторога на 2020 рік — відкриття ринку землі. Я не вважаю, що потрібен її продаж. Земля — це державна цілісність, вона не повинна переходити з рук в руки.

Поки що наші пайовики погоджуються здавати землю в оренду. Але якщо закон приймуть, то, звісно, будуть продавати.

Окрім того, великим викликом для сільського господарства в цілому є зміна клімату. Погода стає все більш непередбачуваною. Дуже важко вгадати золоту середину, щоб і вологи достатньо, і сходи були оптимальні, і захист вчасно провести. Приміром, при посіві озимого ріпаку.

З кожним роком у нас все тепліше і тепліше. Цього року весняно-літній період став «прекрасним» для агронома — було багато вихідних, бо йшли дощі. А восени ми побачили, що урожайність кукурудзи впала майже на 30%, оскільки у період наливання качанів тривала засуха.

Ту ж пшеницю цього року деякі фермери посіяли в сухий ґрунт, інші чекали опадів. Така ж історія і з озимим ячменем: ми сіяли в суху землю, і він два тижні не сходив. Поодинокі перші сходи з'їдала совка. Я розумів, що поки зерно не сходить — воно в безпеці. Проте приймати оптимальні рішення при поточній погодній нестабільності стає все складніше.

Валерій Яковенко, співзасновник компанії DroneUA

2020 рік я б назвав роком революції в українському агробізнесі, адже закінчується ера бездумного землеробства. У формулі агровиробництва змінюється ключовий параметр — земля. Відтепер це власність, актив, що вимагає довгострокових вкладень.

Ситуацій, коли фермер очікує повернення від інвестицій в інноваційний інструментарій у цьому ж сезоні, стане менше. Аграрії будуть готові розглядати і більш довгострокові проєкти з відновлення родючості українських полів.

Для інноваційних українських Agtech-компаній з одного боку — це величезні можливості, з іншого — виклики. Можливості в тому, що в довгостроковій перспективі ринок цифрового землеробства вийде з рівня плато і продовжить своє стрімке зростання. Виклики — в тому, що кожен аграрій завмер в очікуванні відкриття ринку землі без готовності інвестувати свої гроші в який-небудь інший актив, крім земельного банку.

Тим не менш, вже зараз можна відзначити великий попит абсолютно нових гравців на український агробізнес, стимулюючи створення цілого ринку сервісів для оцінки майбутніх земельних активів.

У 2020 році над українськими полями будуть літати цілі зграї дронів, оновлюючи інформацію про земельний банк підприємств, робототехніка буде застосовуватися для оптимізації витрат на лабораторні дослідження, а використання сучасних інструментів стане обов'язковим у формуванні оцінки активів. Це буде чудовий рік!

Алла Стрижеус, Людмила Лебідь, Наталія Рекуненко, Наталія Помянська, AgroPortal.ua