Контроль якості як мантра, або Як працює Вінницька птахофабрика

04 грудня 2017, 06:50 13001

Вінницька птахофабрика у Ладижині 21 листопада 2017 р. відкрила двері перед представниками столичних масмедіа. AgroPortal.ua не пропустив нагоду побачити, як працює найбільша птахофабрика Європи. Тим паче, що екскурсію проводив голова правління ПАТ «Миронівський хлібопродукт» Юрій Косюк.

Прорив альтернативних ресурсів

Захід розпочався з екскурсії на виробничі потужності птахофабрики з демонстрацією цеху упаковки, різки, сортування, а також картонажного фризеру та цеху напівфабрикатів.

Джерело фото: МХП
Джерело фото: МХП

«Дуже багато цехів, у яких температура становить -18-20°С, тому там працюють роботи. Наприклад, на складі зберігання замороженої продукції техніка автоматично розміщує та сортує продукцію. Там одночасно може зберігатися до 10 тис. т. курятини», — розповідає головний технолог Ганна Сузова.

Завод є найновішим і наймодернізованішим, тому що збудований за останнім словом техніки.

«Світ рухається вперед, рухається до безпечної їжі, розумної автоматизації, і ми намагаємося бути першими в усьому, — розповідає власник компанії Юрій Косюк. — Я вважаю, що на таких підприємствах формується ВВП країни та будується сама країна. І ми не зможемо зробити країну багатою без ось таких сучасних виробництв, як наша птахофабрика».

Джерело фото: МХП
Джерело фото: МХП

За словами власника МХП, інноваційність підприємства полягає в наступних складових: висока автоматизація, енергоефективність та продуктивність праці на 1 год; низький рівень викидів на 1 т продукції; найефективніша собівартість продукції.

Біогазовий комплекс Вінницької птахофабрики — найбільший в Україні проект, який буде переробляти курячий послід та інші органічні відходи і виготовляти енергетичну електрику.

«Основними завданнями комплексу є вирішення питань екологічної переробки відходів при вирощування птиці та виробництво енергії, — розповідає керівник проекту ВП «Біогаз Ладижин» Іван Тракслер. — На цьому об’єкті буде перероблятися 500 т курячого посліду та додатково 70 т силосу, при цьому комплекс вироблятиме близько 120 тис. кубів біогазу на добу. Весь біогаз, який буде тут утворюватися, по трубопроводу перекачуватиметься на забійний цех».

Джерело фото: МХП
Джерело фото: МХП

За його словами, зелена енергія буде продаватися на ринок за зеленим тарифом, а теплова — спрямовуватиметься на власні потреби забійного цеху і буде покривати близько 30% необхідного обсягу.

«Робота біогазової станції відбуватиметься наступним чином: вся вода і весь послід, який іде із заводу, потраплятимуть на біогазову станцію, на якій за допомогою бактерій вони перетворюватиметься на електроенергію. Отриману воду, яка буде практично чистою, використовуватимемо на полив полів, а суху масу — для покращення структури ґрунтів», — зазначив Іван Тракслер.

Екологічна складова

Для самого ж власника МХП питання екології є надзвичайно важливим.

«Чому ми дбаємо про екологію? Я прагну збудувати дійсно європейське місто, до якого будуть повертатися студенти після університетів», — коментує Юрій Косюк.

Джерело фото: МХП
Джерело фото: МХП

Крім цього, компанія збирається реалізувати ще декілька проектів у галузі сонячної енергетики на території фабрики потужністю 30 МВт. Зараз проект знаходиться на контрактному етапі.  Кінцевий термін його завершення — 2018 рік.

Впродовж екскурсії всіх гостей супроводжувала директор ТОВ «Вінницька птахофабрика» Світлана Агейкіна, яка розповіла про систему контролю за якістю та безпечністю на всіх етапах виробництва.

Джерело фото: МХП
Джерело фото: МХП

Однією із найголовніших складових підприємства є очищення води, що надходить із фабрики.

«Цей процес складається із трьох етапів. На першому — видаляється основне забруднення, потім вода надходить в накопичувальні резервуари, де і відбувається основне очищення води живими бактеріями. Далі вода проходить через фільтри і вже потім скидається в річку. Щодня ми скидаємо у річку 6000 кубів води», — зазначає Світлана Агейкіна.  

На території підприємства також працює лабораторія, яка щодня контролює якість води, раз на квартал — беруться заміри води, а раз на рік — сюди з перевіркою приїжджає екологічна інспекція.

Як зазначає пані Світлана, очищена вода за деякими параметрами доходить до рівня питної води.

Розширення виробництва

Сьогодні на птахофабриці працюють до 5 тис. осіб, середня зарплатня складає 9000 грн.

«Люди, які раніше виїхали за кордон, повертаються, адже, як виявляється, рівень зарплат, який ми пропонуємо, є конкурентним, — розповідає Юрій Косюк. — Тільки за останні три місяці зарплата піднялася на 70%».

Джерело фото: МХП
Джерело фото: МХП

Також пан Юрій зазначає, що компанія завжди відкрита до співпраці із молоддю.

«Ми дуже відкриті до молодих спеціалістів, і в нас, як правило, молоді керують підприємством, тому що вони більш активні, розвинуті і готові до змін, — ділиться Юрій Косюк. — Для того щоб людина могла потрапити до нас на роботу, в неї мають бути бажання та можливість виконувати поставлені перед нею завдання».

Також пан Косюк поділився перспективами розвитку Вінницького птахокомплексу, анонсував початок будівництва другої черги фабрики та озвучив основну мету — до 2020 року збільшити виробництво курятини до 730 тис. тонн на рік.

«Для того щоб запустити другу лінію проекту, потрібен час. Це не річ, яку можна увімкнути/вимкнути, а складний технологічний процес, починаючи від інкубаторів та закінчуючи роботою людей», — зазначає Юрій Косюк.

Щодо розширення виробничих потужностей власник МХП наголошує, що не варто орієнтуватися лише на Європу.

«Європа — гарний споживач, великий, але ми хочемо також і диверсифікувати ринки, тому дивимося на Африку, Близький Схід та Азію, — розповідає Юрій Косюк. — Ніби пішли поступки щодо експорту до Китаю не лише курячих лап, а й інших частин птиці».

Джерело фото: МХП
Джерело фото: МХП

Права на помилку, як зазначає власник, уже немає.

«Ми дуже довго інвестували в бренд. І сьогодні не маємо права на будь-які незрозумілі кроки. Наше завдання — щодня і щогодини вдосконалюватися, щоб зробити Україну дійсно європейською країною!» — говорить Юрій Косюк.


Іванна Панасюк, AgroPortal.ua