Неймовірні села: вони ламають стереотипи
Уперше за правилами конкурсу треба було не тільки розповісти про унікальні особливості свого села, але й надати бізнес-план реалізації реального проекту для місцевої громади.
До фіналу вийшли десять сіл з-поміж 128-ми, які подали свої заявки. Упродовж місяця усі охочі могли віддати свої голоси за одного з десяти претендентів під час відкритого онлайн-голосування. Враховуючи результати, Експертна рада конкурсу визначила рейтинг переможців.
Усі фіналісти отримали дипломи та пам’ятні подарунки від партнерів проекту.
За друге і третє місце села Крилос Івано-Франківської та Іловиця Тернопільської області отримали по 25 тисяч гривень на реалізацію проектів.
Переможець конкурсу — селище Гоща Рівненської області — завдяки призу в 100 тисяч гривень зможе втілити на своїй території уздовж річки Горинь молодіжний архітектурний проект «Набережна Побачень».
3 вересня в актовій залі Міністерства аграрної політики та продовольства представники сіл-фіналістів отримували відзнаки, спілкувалися, обмінювалися ідеями, виступали з оригінальними концертними номерами.
Неймовірні хочуть об’єднатися
Гощанський селищний голова Микола Панчук, отримуючи нагороду за перемогу в конкурсі, запропонував усім фіналістам об»єднатися і впродовж року об»їхати всі місцини, які 2018 року заявили про себе як «Неймовірні».
«Упевнений, всім буде цікаво і корисно. Адже насправді всі ми перемогли, у кожного є багато свіжих ідей і пропозицій, — сказав Микола Панчук. — У нашу перемогу повірила громада, особливо молодь, яка влаштувала цілі флеш-моби. Нагородження практично співпало зі святкуванням Дня селища — і це теж символічний подарунок.
Запрошую усіх цьогорічних учасників конкурсу об»їзд сіл-фіналістів завершити в Гощі, на нашій Набережній Побачень, котру обладнаємо завдяки виграним на проекті коштам!»
Обмін досвідом розпочався
«А ми вже дорогою заїжджали трохи подивитися на переможну Гощу, — зізналася команда села Іловиця з Тернопільщини. — Звісно, побачене вражає. По-доброму позаздрили гарним дорогам і близькості до обласного центру».
Вже у Києві іловичани знайшли спільну мову із представниками села Новомиколаївка з Харківщини. Обидва віддалених від міст села планують скористатися унікальністю свого природного заповідного розташування і налагодити збір, переробку та реалізацію цілющих трав, грибів, ягід. Іловиця навіть вже презентувала пробну розфасовану продукцію.
«Громаді дуже потрібно організувати кооператив, одразу запрограмуватися не на просту сировину, а на глибоку переробку продукції, щоби мати більші прибутки, — міркує про майбутні плани Іловиці голова Шумської об»єднаної територіальної громади Володимир Плетнюк. — Головний підсумок участі села в конкурсі у тому, що заявили про себе нові ініціативні люди, прості сільчани. Тепер важливо не втратити ентузіазму і показати результати від реалізації задуманих проектів, щоби люди не зневірилися».
Скоротити розрив
«Наше аграрне виробництво росте потужно, а от рівень розвитку населених пунктів, на жаль, відстає. Тому маємо завдання — скоротити цей розрив. Люди в селах повинні жити комфортно, — сказав учасникам конкурсу перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк. — Саме політика децентралізації сприяє тому, щоби кожне українське село могло підкреслити свою окремішність, унікальність. Інструменти для цього вже є. Вони, наприклад, закладені й у проекті «Неймовірні села України».
Українське село — це місце, з якого Україна не один раз відроджувалася. Переконаний, так буде і зараз».
Конкурс зміг поєднати духовні цінності та ініціативу молодих мешканців. Наприклад, сільський голова Марія Духович із Крилоса на Івано-Франківщині повідала, як про «Неймовірні села» дізналися тисячі учасників Всеукраїнської прощі: »Ініціативна група молоді виготовила величезні красиві банери із закликом голосувати за Крилос у конкурсі «Неймовірні села України». Роздавали маленькі листівочки кожному прочанину.
Усі приємно були здивовані таким піднесенням наших молодих односельців. Одразу ж і голосували. Наші молоді активісти також виходили на сцену і розповідали, як ми беремо участь у цьому всеукраїнському змаганні. Сподіваємось, заохотили й інших земляків».
Заступник міністра аграрної політики і продовольства Олена Ковальова зізналася учасникам свята, що у поданих на конкурс проектах вражена великою кількістю соціальних ініціатив для різних категорій сільчан — людей похилого віку, молоді, дітей: «Заслуга конкурсу у тому, що він об’єднав усю Україну. Стратегічно важливим є і те, що ми побачили пропозиції, які сприяють розвитку малого, середнього бізнесу та кооперативів. Це велике вміння — знайти те, що буде корисне усій громаді».
Ті, хто генерує зміни
Не приховувала свого захоплення від знайомства з конкурсними проектами і представник головного партнера конкурсу Ірина Мірошник, президент корпорації IMMER Group: «Мене, як представника бізнесу, дуже порадувало те, що люди пропонують, як заробляти кошти для себе і своєї громади.
Добре пам«ятаю, як ще кілька років тому більшість тільки нарікала на проблеми і просила допомоги, дотацій. Зараз люди самі виходять з ініціативами.
Проекти справді дуже яскраві. І їхній підхід такий же, як, скажімо, у аграріїв Німеччини чи Швейцарії. Відчувається, що наші сільчани теж орієнтуються на розвиток, на інновації».
Член Національної ради реформ, віце-президент компаній SigmaBleyzer і AgroGeneration Владислава Магалецька зізналася, що було надзвичайно важко обирати кращих серед великої кількості свіжих, цікавих ідей і проектів.
«Я теж глибоко і з захопленням вивчав усі проекти, — додає член Експертної ради конкурсу, керуючий партнер компанії BAKER TILLY Олександр Почкун. — Дуже відчувається, що ви прагнете змін. Усе добре, що може статися з нами, відбувається завдяки змінам у кожному. У цьому перспектива всієї країни.
Дякую, що прагнете змін і робите для цього конкретні кроки!»
Виросли і у власних очах
«Ми стали набагато краще думати самі про себе завдяки участі у конкурсі, — таке одкровення почув AgroPortal.ua від сільського голови села Весела Долина Одеської області Петра Граматіка. — Про наше маленьке село дізналася вся Україна. Та навіть більше: наші односельці-моряки, які зараз у далеких плаваннях в різних морях, розповіли, що ми боремося за звання «Неймовірного», колегам. Тож за Веселу Долину голосували і в Африці, і в Австралії, по всьому світу!
Дуже підтримала обласна влада, розіслала інформацію в усі 26 районів області. До нас приїздили журналісти з обласних видань, радіо, телебачення. Допитувалися: а чого це саме ми вважаємо себе неймовірними?
Відповідаємо: бо ми постали з нуля, серед голого степу, зробили з нікому невідомої глушини популярний центр етнографічного сільського туризму та сімейного відпочинку. Приїздіть і подивіться, як у бессарабському селі в мирі та злагоді жили і живуть більше 10 національностей, які дива творять!»
Весела Долина — приклад сучасного меценатства. Тут можна переконатися, як потужний поштовх для розвитку свого рідного села може зробити бізнесмен, котрий пам«ятає про своє коріння.
І хоча з дорогами в районі теж проблема, проте організуються регулярні тури вихідного дня з Одеси за 200 кілометрів до гігантської статуї чабана, котра увійшла до Книги рекордів Гіннеса, у тепер вже відомий комплекс «Фрумушика-Нова». Кажуть, тут з травня до вересня проблемно знайти вільні місця.
Комплекс дає постійну роботу для місцевих. Також є ферма з унікальними породами овець, а місцеві залюбки пригощають власно виготовленим каберне.
Поконкуруємо з Баден-Баденом
Село Весела Долина з Одещини, а також два інших фіналісти конкурсу «Неймовірні села України 2018» — Лебедин з Черкащини та Новомиколаївка з Харківщини — отримали заохочувальний приз: сертифікати на проведення аудиту своїх бізнес-проектів від компанії «Туристичні кластери 300+».
«Ми допоможемо цим громадам визначитись із власним стратегічним продуктом, щоби він став максимально результативним, корисним для них, — запевнила керівник проекту «Туристичні кластери 300+» Юлія Алєксєєва. — Хочемо створити кілька туристичних кластерів. Вони об»єднають громади з бізнесом і місцевою владою, врахують місцеву інфраструктуру. Така спільнота за допомогою експертів може створити туристичний продукт світового рівня».
Юлія впевнена: зараз українські села конкурують не одне з одним, а зі світовими туристичними центрами. «Спілкування з такими людьми, як от сьогоднішні учасники конкурсу, омолоджує краще, аніж відпочинок у славнозвісному Баден-Бадені. Ми сьогодні можемо конкурувати за популярність із Бордо, Зальцбургом і Краковом, з курортними польськими, румунськими селами.
Наше завдання — допомогти аудитом селам із великим потенціалом. Так, щоби завдяки доступу до потрібної інформації, порадам фахових експертів вони стали максимально бізнес-ефективними. Ми познайомимо вас з ресурсами, про які ви ще не знаєте, і які виведуть вас на світовий рівень», — зазначила керівник проекту.
Голландія у Закарпатті
Підтвердження європейськості не забарилося. Кілька тисяч добірних фірмових тюльпанових цибулин вже наприкінці вересня приїдуть до закарпатського села Невицьке, фіналіста конкурсу «Неймовірні села України 2018». Дизайнери облаштують квіткову клумбу в дар від спонсора конкурсу — Посольства Королівства Нідерланди в Україні.
Перший секретар Посольства Ріні Бус, вітаючи конкурсантів, підкреслила, що вважає децентралізацію однією з найефективніших реформ у сучасній Україні: «Упевнена, що саме ця реформа дасть поштовх для розвитку місцевих громад та їх індивідуальних особливостей».
«Кілька проектів заявляли про бажання прикрасити свої села квітами, — нагадала пані Ріні Бус. — А Нідерланди історично мають справу з тюльпанами. За допомогою нашого радника із сільського господарства та інших спеціалістів ми обрали гідне село — Невицьке у Закарпатській області. Ми бажаємо переможцям натхнення, з інтересом спостерігатимемо за проектом і будемо раді приїхати у Невицьке на відкриття квітучого об»єкту!»
Представник фірми StoKolex, яка надасть цибулини для майбутньої клумби тюльпанів, Арно Кляйбрук наголосив, що його компанія спеціалізується саме на нестандартних проектах. Дуже люблять підкреслювати місцеву унікальність. Наприклад, у Польщі назвали свій сорт тюльпанів «Лех Валенса», а у нас в Україні пропонують квіти «Джамала».
«Дуже сподіваюся, що наша співпраця у Невицькому переросте і у масштабніший проект», — каже пан Арно Кляйбрук.
«Наші сільчани вже давно самі запропонували активно висаджувати квіти уздовж доріг і комерційно вирощувати їх у себе на обійстях. Один із підприємців береться за налаштування продажу квітів у горщиках, — розповідає сільський голова Невицького Михайло Лаба. — Ми бачимо в таких ініціативах не тільки естетику, але й можливість для нових робочих місць. Роздали замовлення місцевим столярам на виготовлення квіткових горщиків, ковалям — на дизайнерське оздоблення.
Нарцисова долина вже відома, а ми маємо амбіцію зробити тюльпановий рай!
Загалом участь у конкурсі стала для нас мотиваційним завдатком. Люди розкриваються по-новому. Скажімо, одна жіночка, змушена довго залишатися вдома через зламану ногу, не могла всидіти без діла і написала креативну книжку «Казки Невицького» з дитячою грою у додатку.
Ми ще навіть самі не усвідомили, скільки різних напрямків насправді є для розвитку. Конкурс стимулює шукати і нові перспективи».
До речі, у Невицькому ось уже 3 роки поспіль як створили навіть окремий відділ у сільраді, де двоє фахівців розробляють грантові проекти. Вже мають 5 іноземних партнерів в агросфері. Кажуть, приймати послів іноземних держав для села — не новина.
Стратегічний український форпост
«Ми мусили відроджуватися після дуже складних не тільки економічних, але й моральних травм, — говорить Сергій Кліщевський, сільський голова Григорівки, села у Чаплинському районі Херсонської області. Зараз воно є прикордонним із окупованим Кримом. — Військові, панічна метушня переселенців… Багато хто із підприємців втрачали кошти і зневірювалися. Але ми подолали бар»єри і знову знайшли шляхи для розвитку.
Сподівалися, держава по-особливому поставиться до нашого регіону, як до форпосту. Але підтримки не отримуємо. Мусимо самі створювати атмосферу позитиву. Багато хто має родичів, друзів, знайомих у Криму. Спілкування триває. Психологічна налаштованість у нашому регіоні багато чого важить».
Громада серйозно взялася за розвиток туризму. Стрімко підтягує інфраструктуру. У понад 40 приватних екооселях відпочивальники наперед бронюють місця.
Зокрема й завдяки конкурсу «Неймовірні села України 2018» про унікальне оздоровче Рожеве озеро у Григорівці дізналися тисячі мешканців України і вже навіть встигли там відпочити.
Сільський голова із задоволенням розповідає, що цю «родзинку» Григорівки тепер постійно приїздять знімати телеканали, зокрема й англомовні: «Рекламу ми отримали потужну! Конкурс додав нам гордості за свою територію. Добре пам«ятаємо, як із нас раніше глузували, що плануємо розвивати туризм. А нині вже помітно збільшується кількість бажаючих купувати у нас будинки, садиби. І головне — вперше за останні роки пішов активний приріст населення».
Сергій Кліщевський не сумнівається у перспективності п«яти сіл своєї об»єднаної територіальної громади на узбережжі Сиваша: «Маємо готові приміщення, які можемо передати на пільгових умовах під оздоровниці. Лікувальні грязі від нас, до речі, часом і раніше запозичували євпаторійські курорти.
Вітру і неугідних земель вистачає на спорудження ефективних вітряків, частина з яких вже працює. Цього року отримуємо від них солідні сплачені податки у скарбницю ОТГ. Ведемо переговори стосовно виробництва і сонячної енергії. Маємо амбіцію стати громадою, яка найбільше продає альтернативної енергії».
Вони зробили переможний перший крок
Представники проекту «Німецько-український агрополітичний діалог», який вже другий рік поспіль є партнером конкурсу «Неймовірні села України», наголошують, що отримали можливість ширше дізнатися про особливості українських сіл та реалізувати свою головну мрію — донести в Україну кращий європейський досвід.
«Переможець минулорічного конкурсу, сільський голова Червоного з Житомирщини, був надзвичайно активним в інформаційній поїздці, яку ми організовували, — розповіла співробітник проекту, експерт Марія Ярошко. — Він повернувся і рішуче почав розвивати кооперативний напрямок, хоча раніше досить скептично до цього ставився.
Цьогоріч ми запрошуємо в поїздку до Німеччини представника Гощі для обміну досвідом у системі державного управління аграрним сектором, самоврядування та ролі місцевих громад. Переконані, отримані навички допоможуть у впровадженні реформи самоврядування».
Керівник проекту AgroPortal.ua Алла Стрижеус подякувала партнерам за підтримку конкурсу й усім, хто підтримав його учасників:
«Ми ще раз переконалися, що перемагають найактивніші — ті, хто зміг згуртувати свої громади на результат. Але справжня перемога учасників конкурсу в тому, що усі вони зробили найголовніше — перший крок. Вони подали заявку, повірили у свою неймовірність, зробили собі всеукраїнський промоушн. Ми й надалі будемо шукати і підтримувати тих, хто має сучасне мислення, налаштовані на майбутнє і ламають стереотипи».
Ірина Садова, AgroPortal.ua