Примарні інвестиції: Україні потрібен подвійний стрибок у Doing Business

Індекс комфорту бізнесу у 189 країнах світу — Doing Business, який формується на підставі експертизи Світового банку ефективності законодавства, що регулює взаємини бізнесу й держави, — не єдиний, але вагомий маркер для інвесторів. За підрахунками тих же експертів Світового банку, підняття в рейтингу на один пункт приносить країні $500-600 млн інвестицій за рік.

«Позиція в рейтингу — це не лише фіксація зміни регуляторної бази, а й прогноз щодо зростання чи деградації економіки у найближчій перспективі. Те, що Україна в Doing Business невпинно просувається вгору на кілька пунктів на рік, свідчить про реальні зміни у законодавстві, яке регламентує бізнес», — констатує президент Спілки українських підприємців (СУП), член Національної ради реформ, співвласник компанії «Нова пошта» В`ячеслав Климов.

Що підвищить рейтинг?

Питання не риторичне, адже відповідь на нього — це наше з вами майбутнє. Перш за все, кажуть учасники ринку, потрібно і надалі робити дієві кроки у сфері дерегуляції. Зокрема, під куполом Верховної Ради лежить із десяток законопроектів, прийняття яких може підняти Україну на 20 пунктів у рейтингу.

«Законопроекти стосуються міжнародної торгівлі, оподаткування, позасудового врегулювання конфліктів», — відзначила у Києві в ході дискусії виконавчий директор СУП Катерина Глазкова.

За її словами, вкрай важливо прийняти закон, що регулює процедуру банкрутства. «У нас — це можливість уникнути виплат, а не механізм, який допомагає боржнику розрахуватися з податками», — додала Глазкова.

Загалом неефективність адміністративного апарату щороку заганяє в тінь близько 140 млрд грн податків.

Саме зміни у податковій системі — один із важливих пунктів залучення як іноземних, так і вітчизняних інвестицій.

«На сьогодні податки виконують лише фіскальну функцію і не стимулюють розвиток бізнесу, — наголошує керівник економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін. — Завдяки регуляторним нормам бізнес і люди залишаються для державної машини і чиновників корупційним ресурсом. Тільки-но ці регуляторні норми зникнуть — Україна стане комфортно теплою для бізнесу. Як вітчизняного, так і іноземного».

Причину низьких рейтингів й неквапливого руху реформ аналітик вбачає й в тому, що зміни  ухвалюються не з внутрішньої мотивації керманичів держави, а під тиском МВФ, донорів та інших міжнародних партнерів.

На державу сподівайся, але й сам до роботи берися

За підрахунками Українського інституту майбутнього, до 2030 року Україні потрібно залучити інвестицій на суму більш ніж $270 млрд. Майже на таку суму виходять і у Національній інвестиційній раді із залучення інвестицій.

Математика проста: маємо залучати $20 млрд щорічно, піднявшись у рейтингу Doing Business вдвічі, хоча б на 40-ву позицію. Звичайно, ідеально бути на 20-й, кажуть експерти.

Та навіть після суттєвого притоку іноземних інвестицій відчутне покращення на внутрішньому ринку аналітики прогнозують не раніше, ніж через 5-10 років. Однак фундамент має закладатися вже зараз — це міцний прошарок середнього і малого бізнесу, який і має отримати більший доступ до зовнішніх інвестицій.

«В Україні насправді мало підприємців. При цьому багато талановитих людей із духом інновацій і підприємництва мають низький рівень компетенції. Вони енергійні, але займаються лише тим, що виживають. Не знають досконало фінансів, англійської, не знають, як створити бренд і з чого почати, але починають», — констатує В`ячеслав Климов.

За його словами, щоб підняти рівень підприємництва, 400 українців в 4 містах навчаються у новоствореній бізнес-школі. Уже у наступному році проект планують масштабувати. Адже, як свідчить рейтинг, хто швидше стартував із радянської моделі економіки, той сьогодні привабливіший для інвестора.

Наведемо для прикладу кілька країн, близьких до України. Так, Польща займає 24-ту позицію у Doing Business, Словаччина — 33-ю, Румунія — на 36-му місці, Білорусь — на 37-му, РФ — на 40-му, Молдова — на 44-му, Туреччина — на 69-му.

Тому 80-те місце в глобальному рейтингу країни, яка має якісний ресурс сільськогосподарських земель, видається не дуже привабливим. Україна, яка може нагодувати не лише Європу, а й світ, кожного року втрачає свою частку у розподілі глобального інвестиційного «пирога», обсяги якого, за найстриманішими підрахунками, сягають $3,5 трлн на рік.

Мирослава Соколова, AgroPortal.ua