Професійний вектор: як студентів аграрна практика випробовувала

13 лютого 2017, 08:30 5763

Онлайн-видання AgroPortal.ua 10 лютого 2017 року нагородило переможців вже другого Всеукраїнського конкурсу «Краща аграрна практика». Його було започатковано з метою дізнатися з перших вуст, як студенти проходять виробничу практику, чи допомагають їм у цьому знання, отримані в навчальних закладах, а також із яким багажем вони повертаються до студентської лави.

Знявши святкову мантію, випускники вітчизняних аграрних вишів усвідомлюють, що свято, яке тривало декілька годин, не повернути, студентські роки — теж… Нерідко з цієї миті мрії гучно розбиваються об землю, адже сьогодні проблема безробіття є актуальною для вчорашніх студентів. Закінчення навчального закладу несе за собою невизначеність із місцем роботи за фахом або взагалі його відсутність. Роботодавцям зазвичай потрібні ті, хто з головою пірне у виробничий процес, а молодій людині часто бракує практичних навичок.

60% аграрних випускників не працюють за фахом

Нині в Україні функціонує 127 навчальних закладів системи сільськогосподарської освіти, з них 22 виші та 105 технікумів і коледжів.

За даними ДУ «НМЦ «Агроосвіта», у 2015 р. із понад 17 тис. студентів отримали роботу 10 669 випускників, а з них у сільському господарстві — 6002 особи. Отже, роботодавець не поспішає брати до своєї команди молоду людину без практичного досвіду, а теоретичні знання, якими вона володіє, вельми далекі від практичних навичок, тому статистика є нерадісною: 60% випускників не можуть або не хочуть працевлаштовуватися за фахом.

По виробничу практику за кордон

Забезпечення набуття студентом практичних навичок, у тому числі і через виробничу практику, — одне з першочергових завдань для керівників аграрних навчальних закладів.

Станіслав Піщан, декан біотехнологічного факультету Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, впевнений, що для університету важливо, аби студент проходив виробничу практику на високотехнологічному підприємстві. При цьому він зазначає, що в Україні високорозвинених потужних промислових комплексів не надто багато, тому відділ міжнародних зв’язків університету шукає такі підприємства за кордоном, куди виш направляє студентів для практичної підготовки.

І, як показав час, результат таких дій себе цілком виправдовує. Цьогоріч саме 25-річний Сергій Карлов, студент 4-го курсу біотехнологічного факультету Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, посів перше місце у Всеукраїнському конкурсі «Краща аграрна практика 2016».

 

Він у своїй роботі пише, що під час навчання отримав достатній багаж знань, але, на жаль, той не надто знадобився, адже потрібна була саме практика. Парубок 6 місяців вивчав практичні тонкощі переробки продукції тваринництва у Німеччині і навіть знімав короткі відео забору молока у фермерському господарстві та контролю якості.

Третє місце також за закордонною практикою. Його посіла 21-річна студентка 4 курсу Вінницького національного аграрного університету Есфір Дворжак. За її словами, здобуті знання на німецькій фермі допомогли Есфір в написанні курсового проекту, присвяченому технології вирощування полуниці.

 

Найактивнішими були студенти з північних, південних та центральних агровишів

У 2016 р. участь у конкурсі взяли понад 200 студентів із різних куточків України. Відтак, через велику кількість написаних есе редакція AgroPortal.ua вирішила збільшити число місць у фіналі з 20 до 25. Кращі роботи обирали під час онлайн-голосування на сайті організатора, а також есе про практику оцінювали 8 учасників Експертної ради, представники організаторів, партнерів конкурсу та українських аграрних компаній.

Найбільше робіт надіслали студенти Сумського національного аграрного університету (25), Таврійського державного агротехнологічного університету (23), Полтавської державної аграрної академії (17), Миколаївського національного аграрного університету (17).

Студенти писали про свою виробничу практику як за кордоном, так і в Україні. Але більшість робіт була про проходження практики саме в нашій країні. Основним критерієм щодо вибору практики стало місце проживання студентів, більшість із них проходили навчальну практику там, де народилися і жили до вступу у ВНЗ.

Місцями для проходження практики переважно були невеликі фермерські господарства, а також найбільші агрохолдинги — «Кернел», «Сварог Вест Груп», LNZ Group та ІМК. Що стосується закордонної практики, то безсумнівним лідером є Німеччина, потім — Швейцарія та Франція.

Друге місце — за виробничою практикою в Україні

«Завдяки проходженню виробничої практики студенти аграрного навчального закладу ознайомлюються з майбутньою професією, вчаться працювати в колективі, поглиблюють теоретичні знання та набувають практичних навичок раціонального використання матеріальних ресурсів, поліпшують економічні знання з планування керівництва, обліку й аналізу», — вважає завідувач відділу «Агроінженерія» Житомирського агротехнологічного коледжу, кандидат технічних наук Костянтин Борак.

Студент 4-го курсу факультету агроінженерії цього закладу 18-річний Ігор Папіровник посів друге місце у конкурсі.

 

«На момент повернення до навчального закладу я здобув поліпшені практичні знання з експлуатації, ремонту та сервісу сільськогосподарської техніки, а також досвід, який є незамінним під час освоєння та вивчення нового матеріалу», — каже «срібний» призер конкурсу «Краща аграрна практика 2016». Ігор проходив свою практику торік із серпня по жовтень у СФГ «ШАР» у Козятинському районі на Вінниччині.

Лишитися працювати після практики

Саме після проходження практики студентам може пощастити отримати робоче місце у аграрній компанії. Одним із таких є Віталій Петрук, 22 роки, випускник столичного НУБіПу, який працює менеджером із постачання холдингу ІМК із жовтня минулого року, а в червні того ж року він проходив тут практику. Молодий фахівець розповідає, що завдяки докладеним зусиллям зарекомендував себе як відповідальний працівник і отримав роботу в ІМК. «Мені поталанило проходити виробничу практику в одному з найбільших агрохолдингів України — ІМК (Інновації. Менеджмент. Команда). Кожна компанія, яка бере до себе студента на практику, вкладає в нього свій час, знання, тож, якщо бачить гарні результати роботи, пропонує йому місце в своїй команді», — констатує Віталій.

Зміна професійного вектора після практики

Проте не всі студенти знаходять роботу за фахом і до душі. Юлія Іванова, веб-розробник, колишня випускниця аграрного вузу, після закінчення університету зрозуміла, що не бачить себе в сільському господарстві. «Тепер я працюю веб-розробником у маркетинговій компанії, надалі планую розвиватися тільки в сфері програмування. Виробнича практика, своєю чергою, підштовхнула мене до цього рішення. Попрацювавши кілька днів у компанії, в якій проходила практику, я зрозуміла, що мені це зовсім не до вподоби», — додає вона.

Нагорода переможців

Як бачимо, виробнича практика у підготовці майбутніх спеціалістів відіграє ключову роль. Конкурс розкриває кожного студента по-своєму, тому керівники аграрних закладів можуть зробити висновки, дослухавшись до проблем студентів, та поліпшувати рівень їхнього навчання, адже майбутнє аграрної країни саме за ними!

П'ять переможців конкурсу отримають заохочувальні призи від організаторів, матимуть можливість безкоштовно навчатися в одному модулі АгроШколи УКАБ та відвідати одну конференцію УКАБ протягом 2017 р.

Також, за умовами конкурсу, три студенти матимуть змогу стажуватися в компанії «КВС-УКРАЇНА».

 

Ними стали: Михайло Марків, студент 4-го курсу агрономічного факультету Заліщицького аграрного коледжу ім. Є. Храпливого; Інга Швець, студентка 1-го року магістратури факультету агротехнологій і природокористування Подільського державного аграрно-технічного університету; Вікторія Марчук, студентка 4-го курсу агрономічного факультету Житомирського національного агроекологічного університету.

До речі, організатори уже готуються до проведення конкурсу «Краща аграрна практика 2017», тож, аби не втратити свій шанс на перемогу, занотовуйте свою практику, робіть багато фото та отримуйте максимум знань від виробничої практики.


Для довідки: конкурс проходив за підтримки Ради з питань аграрної освіти при Міністерстві освіти і науки, ДУ «НМЦ «Агроосвіта», асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агентства AgriEvent.


Іванна Панасюк, AgroPortal.ua