Країна вирішує, за яким земельним сценарієм житиме далі. Доповнено
Наразі у провладної партії є парламентська більшість. Чи вистачить політичної волі на скасування мораторію — покаже саме голосування під куполом Верховної Ради, бо, кажуть, голоси відсутні й загалом сама реформа під питанням.
Правда це чи ні, не нам перетягувати земельний канат, проте заява Президента Володимира Зеленського щодо референдуму по ринку землі вдарила як грім серед ясного неба. Які питання будуть винесені на референдум — поки невідомо, скоріш за все, спірне питання по іноземцям. Тим не менше, меседжі Президента були чіткими: зараз українці не є повноцінними власниками землі, держава не надала їм такої можливості, українці позбавлені цього права, так само, як громадяни Північної Кореї, Таджикистану, Венесуели, Куби та Конго. Тому «Слуга народу» точно зробить спробу навести лад у земельних відносинах.
На це і сподіваються ті, хто вийшов учора під стіни Верховної Ради України з мітингом на підтримку відкриття ринку землі. А це — у переважній більшості пайовики, про чиї права йде мова.
«Земельна реформа — це про справедливість. Кожен українець повинен мати право розпоряджатися власним майном. Можна не продавати землю, ніхто не змушує це робити. Але відкриття ринку спонукає до нормальної конкуренції, до зростання орендної плати, і люди зможуть отримати справедливу ціну за свій пай. Земельну реформу потрібно завершувати. Ринок існує усі ці 18 років, проте обслуговується сірими та чорними схемами», — каже власниця земельного паю та громадська активістка Галина Бондаренко.
Сам мітинг відбувся вчора, коли парламент начебто мав розглянути законопроєкт №2178-10, рекомендований на розгляд Верховною Радою профільним аграрним комітетом. Але усі «земельні» питання перенесли на сьогодні.
За словами голови Асоціації вільних землевласників Дмитра Ливча, у випадку відміни мораторію ціна одного гектару землі може зрости з 1 до 5 тисяч доларів, вартість оренди також буде зростати, і кожен український землевласник зможе відчути результати земельної реформи вже в перший рік після скасування мораторію.
«Мета акції — донести до народних обранців та уряду думку власників паїв, які не можуть повноцінно розпоряджатися своєю власністю вже понад 18 років. Вони позбавлені можливості отримати за свої наділи справедливу ринкову ціну через дію мораторію на продаж та змушені в разі нагальної потреби продавати паї за незрозумілими схемами за заниженою вартістю», — додає Дмитро Ливч.
За підрахунками організаторів акції, лише за останні два роки за сірими схемами продано понад 460 тис. га, а загалом — більше 1 млн га сільськогосподарської землі. Тому і не дивно, що стурбовані можливістю продовження мораторію і агровиробники, що чесно сплачують податки в місцеві бюджети.
«Я все своє життя працюю в сільському господарстві. Свого часу мені довелося згорнути роботу агрокомпанії в рідному Криму, якою я керувала і до якої з таким трудом залучила інвестора. Я продовжила працювати в агрокомпанії у Вінницькій, потім у Сумській областях, які точно так само мої колеги-громадяни України створили 12 років тому з нуля. І весь цей час ми вкладали в її розвиток свої розум, енергію, сили, професіоналізм і навіть особисті гроші як учасники партнерської програми. Так, у нашої компанії іноземний інвестор, і саме завдяки цьому ми працюємо чесно, прозоро, офіційно, використовуємо найсучасніші техніку і технології. Разом з нами ростуть і розвиваються наші сім'ї, місцеві громади, наші пайовики і села, в яких ми працюємо. І сьогодні противники земельної реформи та допуску іноземних компаній на ринок хочуть поставити хрест на всьому, що мені вдалося побудувати важкою працею. Моя робота — це все моє життя. Якщо у мене не буде роботи, це означає, що моє життя закінчилося?» — поділилася своєю історією генеральний директор компанії «Біо Лат», що працює на 10 тис. га на Сумщині, Тетяна Федоренко.
Представники місцевих громад констатують, що головна суть земельної реформи полягає не лише у праві людей продавати власні паї. Потрібно навести лад з рештою сільськогосподарської землі, яка дуже часто обробляється, але незрозуміло ким і на яких підставах.
«Україна — житниця Європи, але чомусь у нас ціни на землю лишаються мінімальними порівняно з країнами ЄС. Хотілося б бачити ціну — 10 тисяч доларів за гектар. Зрозуміло, що не одразу після відміни мораторію. Чи продаватиму я землю одразу? Ні. Першочергово я очікую підвищення орендної плати. У нашому районі вона становить 12% від нормативно-грошової оцінки, і це дуже низька ціна», — заявила власниця паю Ольга Лавренюк.
Зняття мораторію розпочне процеси передачі державних земель місцевим громадам, що сприятиме розвитку сільської місцевості, створенню робочих місць, появі фінансових джерел благоустрою територій, покращенню сільської інфраструктури.
«На сьогодні в державі нараховується 41,3 млн га сільгоспземель. З них 37 млн га — під мораторієм. При цьому 27,7 млн га цих земель — вже у приватній власності. В результаті майже 7 млн українців володіють землею, якою вони не можуть розпоряджатися в повній мірі», — резюмує генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Роман Сластьон.
«Земельні ресурси є одним із основних джерел надходжень до бюджету місцевих громад. Їх повна інвентаризація і передача в безпосереднє розпорядження громади дозволить наповнити бюджет та забезпечити розвиток інфраструктури села», — коментує голова однієї з ОТГ в Чернігівській області Олена Журавель.
Серед тих, хто прийшов підтримати земельну реформу і прозорі правила гри, — сільські ради, пайовики, фермери і громадські організації. Мітинг проходив під гаслами «Моя земля — моя справа!», «Ні чорному ринку землі!», «Громадяни мають право розпоряджатися своїм майном!».
Ініціатором акції «Вимагаємо земельної реформи!» виступила Громадська коаліція за скасування мораторію на землю та Асоціація вільних землевласників.
Поряд із мітингом за відкриття ринку проходив мітинг зі слоганами «Ні розпродажу України!», організований Всеукраїнською аграрною радою. Його учасники приїхали під парламент на дорогих тракторах John Deere, вишикувавши їх під стінами Верховної Ради. Швидше всього, трактори залишаться там доти, поки депутати не проголосують хоч за якесь рішення щодо земельної реформи.
Але пайовики розійшлися, не дочекавшись рішення депутатів. Бо люди, які працюють на землі, не мають вихідних, і відрив від щоденної сільської праці не може бути тривалим.
Залишається відкритим і питання, навіщо Нацполіція дала дозвіл на одночасне проведення двох мітингів, адже фактично під Радою поряд стояли дві сцени, спікери яких перекрикували один одного. Можливо, щоб голос пайовика не був почутий, адже він не настільки підкріплений лобізмом, як голос противника земельної реформи? Питання риторичне, звісно.
Рішення за парламентом.
Світлана Яценко, спеціально для AgroPortal.ua