To-Do List українського аграрія 2021
* Асоціації подаються в алфавітному порядку
Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР)
Аграрний сектор зіткнувся з серйозними викликами у 2020 р., продовжаться вони й у 2021 р., впевнений заступник голови ВАР Денис Марчук.
«Один із найбільших викликів — це, звісно, відкриття ринку землі. Однак прийнятий закон про обіг земель сільськогосподарського призначення — це лише початок. Щоб земельна реформа повноцінно запрацювала, потрібно ухвалити й низку інших нормативних актів. Зокрема, завершити земельну децентралізацію, прийнявши законопроєкт №2194, яким землі сільгосппризначення державної форми власності за межами населених пунктів передаються у власність громад. Адже про яку повноцінну реформу ми можемо говорити без можливості громад розпоряджатись власними землями?» — зазначає він.
Окрім того, за його словами, негайно потрібно запроваджувати заходи, спрямовані на детінізацію агросектору.
«В Україні від 12 до 15 млн га обробляється нелегально. Так само нелегально реалізується вирощена на цих землях продукція. Бюджети всіх рівнів втрачають мільярдні надходження. Всеукраїнська Аграрна Рада підтримує законопроєкт №3131-д, яким встановлюється податкове навантаження на 1 га. Країна щороку втрачає від 50 до 90 млрд грн на аграрній «тіні», тому, вважаю, даний законопроєкт потрібно приймати невідкладно», — резюмує Денис Марчук.
Асоціація «Союз птахівників України»
Основним завданням для птахівництва у 2021 році буде відновлення тих показників, з якими галузь входила в 2020 рік, оскільки він суттєво вплинув на позиції, досягнення яких потребувало значних зусиль і часу, каже виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко.
«Протягом 2020 року галузь знаходилась під дією негативних факторів і подій, наслідки яких будуть відчутними і у 2021 році. Насамперед це спалахи пташиного грипу в січні та грудні, які призвели до закриття деяких ключових зовнішніх ринків, карантинні обмеження, зумовлені поширенням коронавірусу, та значний ріст собівартості виробництва внаслідок подорожчання вартості комбікормів. Усе це разом зі зниженням купівельної спроможності населення внаслідок негативного впливу пандемії COVID-19 на економіку країни призвело до збитковості виробництва, закриття низки підприємств і скорочення поголів’я птиці, зменшення обсягів виробництва яєць, а в подальшому — і м’яса птиці», — зазначає Сергій Карпенко.
Він підкреслює, що на 2021 рік головним завданням для галузі птахівництва буде дотримання такого балансу попиту і пропозиції, який дасть змогу забезпечити беззбитковість виробництва, зберегти експортні показники і при можливості їх покращити, гарантувати продовольчу безпеку держави та доступні ціни для населення на продукти птахівництва.
«Цей рік не буде роком інвестицій у розвиток, скоріше — інвестицій у збереження існуючих позицій, а от підґрунтя для подальшого росту ми отримаємо, скоріше за все, вже в другому півріччі 2021 р.», — впевнений Сергій Карпенко.
Українська зернова асоціація
В Українській зерновій асоціації відзначають, що у зв’язку із трильйонними вливаннями провідних держав світу в свою економіку і насичення ринків грошима збережеться підвищений попит на всі товари, в тому числі зернової галузі, та доволі високі ціни на зернові та олійні.
«У 2021 р. не слід очікувати рекордних врожаїв пшениці та олійних культур, оскільки площі під пшеницею і кукурудзою скорочуються. Окрім того, значний негативний ефект матиме невиконання форвардів аграріями цього року. Всі міжнародні покупці зерна зменшують обсяги форвардних угод, оскільки довіра до цього інструменту співпраці між покупцем і агровиробником значно похитнулась. Загалом обсяги залученого фінансування на виробництво та торгівлю зерном та олійними через форвардні контракти складали $11-12 млрд. У 2021 р. їх може бути значно менше, відповідно буде брак фінансування для проведення посівної аграріями, що призведе до падіння виробництва зерна в Україні у найближчі декілька років», — наголошує президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.
Він зазначає, що ще одним вагомим фактором, який впливатиме на українську зернову та олійну галузь, буде заборона в ЄС продукції з перевищенням встановленої допустимої норми пестициду хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу.
«Україна експортує 25-30% кукурудзи до ЄС, майже весь ріпак і значні обсяги соняшникової олії. Тому нам потрібно наблизити своє законодавство і стандарти якості та безпечності продукції до ЄС, якщо ми хочемо мати цей ринок та експортувати продукцію до інших країн, які орієнтуються на стандарти ЄС», — впевнений Микола Горбачьов.
Серед першочергових завдань для аграрної галузі він назвав впровадження агрострахування на випадок втрат врожаю через різні природні катаклізми, щоб не повторювалися такі ситуації, як у 2020 році. Також уряд повинен забезпечити умови для створення і будівництва нових високотехнологічних зрошувальних систем аграріями. Це дозволить їм менше залежати від погодних умов, зокрема відсутності опадів та засух, які через зміну клімату будуть траплятися все частіше, та забезпечити стійкість українського аграрного виробництва.
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу»
В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» відзначають, що 2020-й став роком викликів для аграріїв. Починаючи з глобального шоку від COVID-19, продовжуючи колосальними втратами врожаю від екстремальних погодних умов, очікуваннями низьких цін на агропродукцію та завершуючи цілковитою невизначеністю із земельною реформою. Тож аграрії в 2021 році очікують на зміни в регулюванні, які покращать бізнес-клімат і забезпечать ефективність виробничих процесів.
За словами генерального директора УКАБ Романа Сластьона, бізнес вже в січні 2021 року очікує на прийняття законопроєкту №2289 в цілому, що надасть можливість аграріям нарешті отримати доступ до більш ефективних ЗЗР, які зможуть значно підвищити врожайність, скоротити кількість обробок культури — тим самим зменшити навантаження на довкілля та максимально убезпечити навколишнє природне середовище.
«В питаннях реформи земельних відносин очікується прийняття законопроєкту №2194 щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин. Сподіваємось, що в 2021 році ВРУ прийме законопроєкт про консолідацію земель, а в аграріїв з’являться законодавчі підстави для формування цілісних масивів земель», — зазначає Роман Сластьон.
Також з урахуванням цьогорічної катастрофічної ситуації з посухами у південних областях України в УКАБ сподіваються, що в 2021 році ВРУ прийме весь пакет законів у сфері зрошення. А також важливо, щоб законопроєкт про агрострахування узгодили на урядовому рівні та схвалили Верховною Радою. Таке рішення сприятиме зменшенню ризикованості аграрного бізнесу.
Крім того, аграрна бізнес-спільнота очікує на ухвалення законопроєкту №3131, який покликаний вивести оренду землі та ринок зерна з тіні шляхом вирівнювання податкового навантаження на законних та тіньових орендарів земельних ділянок, що зробить схеми ухилення непривабливими.
Незважаючи на те, що в 2020 році спроба посилити монополію на ринку азотних та комплексних добрив через запровадження квотування зазнала невдачі, проблема не знята з порядку денного.
«Один із викликів 2021 року — визначити зрозумілі прогнозовані для сторін параметри двосторонньої торгівлі, зокрема шляхом обговорення і внесення змін до Угоди про асоціацію з ЄС. Оскільки політика щодо вуглецевої нейтральності набуває все більшого поширення в світі, наразі йдеться про рішення, які можуть вплинути не лише на ЄС, але і на країни — торговельні партнери, зокрема Україну, через очікуване запровадження так званого карбонового мита. До того ж, на відміну від ЄС, в Україні набагато менші можливості як щодо прямої підтримки фермерів, так і щодо стимулювання переходу на більш «зелені» технології, які часто є досить капіталомісткими», — зазначає Роман Сластьон.
НАЦУ «Укрцукор»
2020 рік став важким для цукрової галузі. Тенденція до зменшення посівних площ продовжилась (216 тис. га порівняно з 222 тис. 2019 року), відповідно цукрові заводи не отримали достатню кількість сировини. Виробництво цукру відстає від минулорічних показників, і причиною цього стало зниження врожайності та цукристості коренеплодів через несприятливі погодно-кліматичні умови, які склались у поточному році: посуха під час посівної кампанії, відсутність вологи впродовж літа.
«Враховуючи тенденцію до скорочення посівних площ і виробництва цукру, останні декілька років спостерігається і скорочення внутрішнього споживання та експорту. Так, за результатами 2019/2020 МР експорт цукру білого склав 104 тис. т порівняно з 2018/2019 МР — 236 тис. т, а споживання цукру на одного українця в рік за двадцять років скоротилося майже на чверть — до 28,5 кг в 2019 році з 36,8 кг у 2000 році», — зазначає аналітик НАЦУ «Укрцукор» Назар Михайловин.
Він наголошує, що у 2021 рік цукровики входять після затяжної кризи.
«Однак вирішенням проблеми занепаду цукрової галузі є зниження ставки податку на додану вартість для виробників цукру з 20% до 14%. Наслідком зменшення ставки ПДВ стане зниження ціни на цукор, що, в свою чергу, може збільшити попит та споживання цукру на внутрішньому ринку до рівня попередніх років. Саме це дозволить цукровій галузі розвиватись, збільшувати посівні площі під цукровими буряками, нарощувати виробництво та відновлювати експортний потенціал», — впевнений Назар Михайловин.
Асоціація «Ягідництво України»
Асоціація «Ягідництво України» буде продовжувати проєкт ЕФКО від Проєкту USAID AGRO, який покликаний розвивати ефективність виробництва в плодоовочевому секторі та реалізовуватиметься до кінця вересня 2021 року.
«Також ми активно продовжуватимемо роботу щодо виходів на нові міжнародні ринки. Плануємо, щоб ягідники в 2021 році приймали участь у всіх значних міжнародних подіях, які відносяться до нашого сектору, BioFach, FRUIT LOGISTICA, ANUGA. Збираємося сфокусуватися як мінімум на рівні дослідження і налагодження контактів, на роботі з ринками Китаю, Австралії та Індонезії. Щоправда, є нюанси в роботі з цими країнами, пов'язані з міждержавними угодами, тож працюватимемо з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України для того, щоб угоди відбулися. З тими країнами, де вже маємо міждержавні угоди, зокрема Китаєм, працюватимемо над тим, щоб авторизувати українські підприємства, запрошуватимемо аудиторів для підтвердження можливості експорту», — зазначає президент асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна.
Крім того, профільна асоціація вестиме роботу з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо програм держпідтримки і намагатиметься впливати на якість виконання державними службами своїх обов'язків. «Наприклад, у 2020 році на отримання державної допомоги всі мали лише три тижні. Це просто жахливо. І це призвело до того, що вперше за останні три роки ми не вибрали бюджет державної підтримки», — відзначає Ірина Кухтіна.
Також асоціація має декілька законодавчих ініціатив, над якими працюватиме в 2021 році.
«Не виключаємо можливості, що доведеться лобіювати і захищати інтереси ягідних компаній у разі випадків блокування податкових накладних, як це було минулого року на початку сезону, коли понад 20 компаніям з вирощування лохини було заблоковано податкові накладні», — розповідає Ірина Кухтіна.
AgroPortal.ua зі свого боку буде оперативно інформувати про все важливе, що відбувається в агропродовольчому секторі України та світу.
Будьте в тренді — будьте з AgroPortal.ua.
З Новим 2021 роком!