Посівні площі озимих культур скоротяться на 35%
Трансформаційні зміни агробізнесу за пів року повномасштабної війни
15 вересня 2022, 06:28 8237
Через сповільнений експорт та складну логістику в Україні лишилася значна частина зернових минулого врожаю. Тож, очевидно, відбудуться структурні зміни в рослинництві. Наприклад, уже сьогодні аграрії говорять про скорочення площ під кукурудзою під урожай-2023. Натомість більшість робить ставку на олійні культури.
Рішення збільшити посіви під ріпаком, соєю та соняшником зумовлене невизначеністю з подальшою дією «зернової ініціативи».
«Якщо ми говоримо про озимі культури, то по ріпаку зменшення не буде, прогнозується навіть збільшення площ на 3%. По озимій пшениці та ячменю очікується зменшення площ на 15-25%. Найбільше зростання площ під ярими відбудеться по соняшнику — на 5-10% та сої — на 5%. Площі, відведені під кукурудзу, навпаки зменшаться — на 10%», — розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).
В Україні вже стартувала посівна кампанія озимих культур. Наразі очікується засіяти 65% від минулорічної площі — 4,7 млн га.
Адаптація агробізнесу до нових фінансових умов
100 тис. га від загального обсягу земельного банку аграрної компанії ІМК знаходяться на Чернігівщині та Сумщині, які перебували під тимчасовою окупацією. Тож лише наприкінці квітня там змогли спланувати та провести сівбу.
«За останні 6 місяців ми пройшли декілька етапів — від шоку до спроби вижити в складних умовах. Розуміємо, що ситуація кардинально змінилася, тож потрібно адаптувати виробництво до умов, в яких живемо. Вони достатньо складні в плані експорту, вивезення зерна з окремих регіонів, цінових умов», — зазначив на конференції LFM22 генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса.
За його словами, в компанії створили декілька мініпроєктних груп, які працюють над плануванням та розробкою стратегії для роботи агрохолдингу в нових реаліях. ІМК сьогодні розглядає всі напрями розвитку переробки, працює над збільшенням власного автопарку та планує залучити інвестиції для купівлі сільськогосподарської техніки. Адже в регіонах діяльності компанії найближчим часом оренда техніки неможлива через заміновані поля та постійні обстріли цих територій.
«Наші плани будуть адаптовані до фінансових реалій. Ми паралельно пропрацьовуємо відразу 20 напрямів, частину з яких втілимо в життя. Розуміємо, що якщо сьогодні нічого не робити, а чекати на кращі часи, то це означатиме поступове вимирання. А ми плануємо не лише вижити, а й після війни бути вже абсолютно іншою компанією», — стверджує Алекс Ліссітса.
Господарства на сході потребують державної підтримки
Значна частина земель компанії Agromino знаходиться в східних областях у зоні бойових дій чи окупації. Голова ради директорів Agromino Петр Крогман зазначив, що було проведено багато розрахунків, але посівні площі все ж таки лишаються в тих пропорціях, з якими компанія працювала раніше. Водночас в експорті Agromino й надалі покладатиметься більше не на морську логістику.
Петр Крогман також висловив думку, що на сьогодні аграрії мають розраховувати на власні фінансові ресурси, а господарствам на сході повинна допомогти держава.
«Якщо банки будуть пропонувати гірші умови кредитування компаніям через ведення бойових дій на сході, це означатиме неліквідність та дискримінацію цих територій. Якщо нічого не буде зроблено, Україна «втратить» ці території — вони стануть вразливими, і люди звідти виїжджатимуть», — переконаний Петр Крогман.
Представники агрокомпаній зазначають, що за нинішніх обставин сезон планування становить не більше двох тижнів. Розробляти бізнес-стратегії на довший період неможливо, оскільки ситуація змінюється дуже швидко.
Натомість у Міністерстві аграрної політики та продовольства визначилися з найактуальнішими потребами аграрного сектору. Найближчим часом міністерство зосередиться на подальшому налагодженні експортних процесів, вирішенні питання страхування інвестицій під час війни, щоб у сільське господарство надходили кошти, та приділить увагу вирішенню питання відкриття нових ринків для української агропродукції.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
