Субсидії для тваринництва. Як і скільки держдопомоги отримують іспанські фермери

Абсолютно для кожної племінної породи тварин в Іспанії, а їх там налічується 183, розроблено окрему державну програму розвитку та підтримки. Гроші міністерство виділяє безпосередньо для асоціації, яка займається конкретною породою, а та розподіляє їх серед господарств чи на інші напрями, націлені на розвиток продуктивності тварин. 

Додатково, окрім державної підтримки, господарства з розведення племінних тварин отримують підтримку від Європейського Союзу. Тобто для всього, що стосується збереження і розвитку іспанських племінних тварин, розроблені спеціальні державні програми. Окрім цього, є дотації в межах спільної агарної політики Європейського Союзу, яка працює за принципом співфінансування: 20% — кошти Іспанії, 80% — ЄС.

Водночас серед автохтонних (місцевих)порід є ті, які не володіють високою продуктивністю, але їх в Іспанії також підтримують задля розвитку біорізноманіття тварин. Для цього існує спеціальний вид субсидії від ЄС, яка направлена на покращення генетики тварин у перспективі. 

Для того, щоб порода не перебувала під загрозою зникнення, поголів’я самок має складати від 7,5 тис. голів для ВРХ та коней, для овець і кіз — більше 10 тис., свиней — від 15 тис. голів. 

Водночас не кожна асоціація може отримати субсидії від держави. Лише після визнання такого об’єднання Міністерством сільського господарства, рибальства та продуктів харчування починається співпраця. До прикладу, асоціація має налічувати певну кількість тварин, яка розподілена по всій території країни, має провести певну роботу, отримати визнання не лише на місцевому рівні, а й бути сертифікованою профільним міністерством. Час сертифікації може тривати роками. 

RFEAGAS — Королівська федерація племінних тварин Іспанії — головна організація, яка представляє, підтримує та захищає інтереси іспанських тваринників перед державними органами, співпрацює з університетами, дослідницькими центрами та іншими інституціями. Зараз федерація представляє 96% іспанських чистокровних тварин, об’єднавши 121 асоціацію племінних господарств чистокровних коней, віслюків, великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней, кролів, курей, верблюдів, равликів.

У свою чергу RFEAGAS займається розподілом коштів між великими асоціаціями (федерація налічує 56 великих асоціацій), які до неї входять. Генеральний директор федерації Мануель Лук зазначає, що після економічної кризи у 2008 році сума субсидій дещо скоротилась. На сьогоднішній день максимальна допомога, яку може отримати одна велика асоціація, становить 200 тис. євро на рік. 

Загалом бюджет асоціацій формується наступним чином: вони отримують 200 тис. євро від держави (це максимальна сума) і членські внески від господарств, ця сума може досягати 800 тис. євро на рік. Але, окрім фіксованого членського внеску, додатково є оплата за кількість тварин, яку має господарство: за кожну тварину сума доплати на рік може становити від 4 до 8 євро. До прикладу, в асоціації виробників породи ВРХ, бики якої використовуються для кориди, членські внески можуть становити 12 тис. євро на рік.

Загалом у країні близько 50 млн поголів’я тварин, із них 11% — племінні. Серед ВРХ 30% — племінні тварини, що становить 2 млн голів. Країна має велике біорізноманіття тварин завдяки клімату. Всього налічується 183 племінні породи, які визнані Міністерством сільського господарства, рибальства та продуктів харчування Іспанії. Серед них є породи з високими продуктивними показниками. Окрім покращення якісних показників тварин, держава працює над поліпшенням адаптивних властивостей під різні кліматичні умови. 

Ретінта — автохтонна порода великої рогатої худоби посушливої частини Іспанії. Тварини пристосовані до пасовищ південного заходу Піренейського півострова, мають хороші продуктивні та репродуктивні показники, а також високу стійкість до паразитарних захворювань і суворого навколишнього середовища

За інформацією голови Національної асоціації Іспанії виробників породи ретінта Грегоріо Морено Фернандеса, в країні налічується 25 тис. тварин даної породи, які занесені до племінної книги. Звичайно, є значна кількість тварин, яких власники не реєструють, щоб не платити за них членські внески. 

У середньому один іспанець споживає 5 кг м’яса телятини на рік. Але в раціоні більше переважає свиняче і куряче м’ясо. 

В середньому в Іспанії тварини готові до забою у 12-14 місяців. Якщо дуже приблизно, то одна тварина (жива маса) коштує 1500 євро (600 кг). 

Ринками збуту для іспанської телятини є країни Європейського Союзу, головні — Португалія та Італія. Останніми роками також був приріст до Японії, продають у Саудівську Аравію, Малайзію, В’єтнам, Канаду, Домініканську Республіку. Основний фокус ринку — Південна Азія і країни Близького Сходу.