Власниця ТМ «ОСЬО» Юлія Ворощук, яка має під Києвом найбільше в Україні поле ревеню, стверджує, що цей овоч може рости на одному місці до 15 років, але плодоносити перестане після 7 років.
«Для кращого плодоношення в промислових масштабах однозначно краще переносити ділянку. Якщо рослина довго росте на одному місці, з’являється ризик утворення хвороб. Тому краще здійснювати сівозміну хоча би раз на 10 років», — каже фермерка.
За словами Юлії Ворощук, коли весною ревінь починає цвісти, то всі соки та поживні речовини йдуть на квітку, на формування в ній насіння. Тому квітконоси краще видаляти, тоді ревінь буде давати більше пагонів. Але якщо вирощувати ревінь для збору насіння, тоді квітконос — саме те, що потрібно.
«Щавлева кислота, яка міститься в черешку ревеню, не є токсичною. Єдине, що люди, в яких є ризик до утворення оксалатів, повинні вживати менше кислих овочів, зокрема й ревеню. Де дійсно багато щавлевої кислоти, так це в листі ревеню. Його вживати в їжу не можна навіть тваринам», — зазначає власниця ТМ «ОСЬО».
Юлія Ворощук каже, що ревінь — це не білкова культура, тому його споживання ніяк не призводить до нарощування маси. А от збір ревеню на плантації чи зривання квітконосів — навпаки :)
«Ревінь містить дуже багато заліза, але за його кількістю ревінь не можна порівнювати з яблуками. В них навіть залежно від сорту вміст заліза відрізняється. А от кількість магнію однакова і в ревені, і в яблуках», — розповідає підприємиця.
Юлія Ворощук зазначає, що додавати ревінь можна до будь-якої страви, навіть у борщ. «Ревінь варять, смажать, запікають — готують в різних варіаціях. Якщо є бажання експериментувати на кухні, то ревінь — саме той овоч, з яким це можна робити», — говорить вона.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua