Захист ячменю: що актуально в умовах 2024 року?

01 лютого 2024, 07:22 1412

Сьогодення ставить перед нами багато викликів. Скажімо, рівень прибутковості різних сільськогосподарських культур на території України може бути кращим, отже, для цього потрібно щось робити.

Ячмінь — важлива продовольча культура України. Між вирощуванням пивоварного ячменю й зернового чи насіннєвого є кардинальні відмінності, як-от особливості азотного живлення і правильний вибір сортів. Досвідчені агрономи розуміють, що справа в різних технологіях вирощування.

Щоб зварити якісне пиво, яке відповідає всім необхідним критеріям, потрібно виконати низку вимог і до сировини. Ось, наприклад, вимоги до ячменю.

  • Екстративність ячменю — це кількість сухих речовин, які за певних умов переходять у розчинний стан; що вищий показник екстрактивності, то більшим буде вихід пива.
  • Вирівняне зерно забезпечує під час замочування максимально рівномірне намокання і проростання.
  • Зерно має бути великим, з тонкою і світлою оболонкою 7-9%.
  • Вміст білка має становити 9-12%, крохмалю — 60-70%.

Проте перша ознака якісного пивоварного й насіннєвого ячменю — це відсутність пошкоджень шкідниками та мінімальна ураженість хворобами. Це важливо, оскільки між ячменем і смачним пивом стоїть якісний солод. У процесі виробництва солоду ячмінь замочують і пророщують за температури й вологості, які сприяють розвитку хвороб. Особливу небезпеку становлять гриби роду Fusarium. Небезпека цих збудників полягає в тому, що візуалізувати їх на стадії формування зерна в умовах кожного конкретного господарства непросто.

Крім безпосередньої загрози насіннєвому матеріалу і його якості, названі збудники секції Sporotrichiella, які стоять на перших місцях у патогенному комплексі, — продуценти трихотецинових мікотоксинів. Ці речовини можуть викликати гостре отруєння у людей і тварин. Крім того, дослідження показали, що в лабораторних умовах штами F. sporotrichiella за температури +26...28°С здатні втричі швидше синтезувати й накопичувати мікотоксини. Життєдіяльність цих збудників активізується в процесі пророщування солоду, і вони суттєво погіршують його якість. Тому контролювати ці патогени слід на всіх етапах вирощування ячменю — від захисту насіння до захисту колосу.

Почнімо із захисту насіннєвого матеріалу. Ми уважно вивчили асортимент сучасних протруйників, зареєстрованих на ярому ячмені, щоб визначити їхню ефективність у контролі грибів роду Fusarium. У лабораторних умовах досліди проводилися на живильному середовищі, куди поміщали 5 насінин пивоварного ячменю, обробленого різними протруйниками, і в чотирьох місцях проводилася інокуляція грибами роду Fusarium. Як бачимо, ефективність протруйників різна. Максимальну ефективність у контролі фузаріозу проявив Максим® Форте: в нормі і 1,5 л/т, і 2,0 л/т насіннєвого матеріалу. Важливо, що в обох нормах використання Максим® Форте не спостерігалося пригнічення розвитку проростків ячменю, що буває в інших протруйників.

Про що варто пам’ятати під час вибору протруйника для пивоварного ячменю. Формуючи систему захисту, не забувайте, що перший елемент— це захист пшениці та ячменю від сажкових хвороб. Збиток від летючої сажки має і явні, і приховані втрати. Явні втрати — це повна руйнація колосу. Якщо міцелій у фазі трубкування не встигає досягнути зародку, можлива часткова руйнація, або й узагалі візуальні симптоми ураження колосу відсутні. У такому випадку настають приховані втрати від сажки. Збудник порушує нормальне проходження біохімічних процесів рослинної клітини, внаслідок чого спостерігається погана виповненість зерна, зниження маси тисячі насінин, а також укорочення колосу, зниження озерненості, зменшення загальної та продуктивної костистості рослин.

Пам’ятаймо, що життєвий цикл летючих сажок, як правило, — два роки. І в рік ураження ми не бачимо характерних симптомів, а за два роки відсоток ураження різко зростає, і хвороба розвивається в геометричній прогресії.

На момент висіву відрізнити здорове насіння від ураженого неможливо. Уражене насіння зберігає схожість, а отже, і патологічний потенціал протягом щонайменше трьох років. Ступінь кількісного і якісного розвитку інфекції залежить від умов зовнішнього середовища. При цьому умови інфікування ембріону материнської рослини і проростка з ураженого зерна відрізняються. Оптимальні умови для проростання теліоспор летючої сажки ячменю — температура +18...20°С і вологість 80-100%, але діапазон коливань чималий. За ураження проростків оптимальними для розвитку патогену будуть умови, найсприятливіші для розвитку рослини-господаря.

Особливо небезпечна ситуація з летючою сажкою ячменю. Торік на 60% посівів ярого та озимого ячменю спостерігалися візуальні симптоми розвитку Ustilago nuda. У цього патогену вузька спеціалізація: він здатен уражувати лише ячмінь, ярий і озимий. Наразі дуже складно діагностувати відсоток ураження насіннєвого матеріалу. Лише кілька лабораторій займаються діагностикою цієї хвороби, адже вона вимагає роботи з ультрачистими кислотами, а це зумовлює певні труднощі.

Основні елементи захисту зернових колосових від сажкових хвороб:

  • використання здорового насіннєвого матеріалу з апробованих насіннєвих ділянок;
  • просторова ізоляція насіннєвих і продовольчих ділянок;
  • оптимальна глибина заробки насіння (заглиблення збільшує імовірність ураження твердою сажкою);
  • головний прийом — протруєння насіння перед посівом дієвим і якісним препаратом.

Не забуваймо і про «дідівські» методи захисту від сажкових хвороб. Тверду сажку на пшениці та кам’яну на ячмені ретельно контролює тебуконазол у нормі 20 г діючої речовини/т насіння, а летючу сажку на пшениці та ячмені — у нормі 30 г/т насіння. Важливе значення мають якість обробки, рівномірний розподіл діючих речовин у робочому розчині (ретельне перемішування продуктів у каністрах), відсутність смітної домішки в насіннєвому матеріалі.

З огляду на минулорічні погодні умови, слід розуміти, що, крім сажкових хвороб, у вегетаційний період 2024 року на території України матимуть значення ще й фузаріозні кореневі гнилі. Напевно, ні для кого не секрет, що торік гриби роду Fusarium накопичилися в ґрунті в безмежній кількості й просто чекають ранніх посівів ярих культур, щоб продовжити свою життєдіяльність. Особливу небезпеку вони становитимуть для пивоварного ячменю й інших зернових, призначених на вирощування для продукції дієтичного харчування.

Небезпечний нині і розвиток гельмінтоспоріозів, резерваторами інфекційного потенціалу яких наразі є посіви озимого ячменю й рослинні рештки. Останні чотири роки гельмінтоспоріози займають перше місце по втратах урожаю ячменю.

На цей час погодні умови на території України склалися так, що використання якісного протруйника дає змогу заощадити кошти на насінні й подальшій системі захисту ярих зернових культур. Якісний протруйник допомагає побудувати захист ярих зернових культур за принципом «одна насінина — одна рослина», яка стане внеском у загальний урожай господарства.

Для обробки насіння ячменю радимо продукти Максим® Форте і Селест® Макс нормою 1,5-2 л/т насіння.

Максим® Форте — це:

  • 25 г/л флудиоксонілу — це максимальний посилений контроль фузаріозів, гельмінтоспоріозів, кам’яної сажки ячменю і твердої сажки пшениці, септоріозу та ін. Крім того, синергія флудиоксонілу й азоксистробіну суттєво покращує ефективність захисту від інфекційного навантаження збудників роду Fusarium.
  • 10 г/л азоксистробіну — це не тільки покращена дія на збудників фузаріозу, а й збільшення ефективності проти гельмінтоспоріозів прямо і опосередковано, і головне — це позитивний вплив на фізіологію самої рослини. Застосування Максим® Форте в нормі 1,5 л/т насіння або 2,0 л/т насіння забезпечує стимулюючий вплив на кореневу систему та проростки ярого ячменю і пшениці. Тобто з цим протруйником можна обійтися без біологічних, органічних і будь-яких інших добрив, які наносять на насінину.
  • 15 г/л тебуконазолу захистить проростки і молоду рослину від летючої сажки тощо.

Отже, використання протруйника Максим® Форте для захисту пивоварного ячменю і ячменю загалом дає змогу мінімізувати можливі ризики втрат урожаю і його якості від хвороб та допомагає повністю розкрити потенціал кожного сорту.

propData.content.image


Світлана Чоні, канд. с.-г. наук, технічний менеджер з підтримки й розвитку протруйників ТОВ «Сингента» 

propData.content.image


Марія Рисенко, фахівець лабораторії ТОВ «Сингента»