Ми навіть жили на виробництві перші два-три місяці війни, саме тоді почались величезні проблеми з продуктами в магазинах. Тоді ми на 20-30% збільшили обсяги продажів. У населені пункти, де раніше було по одному рейсу на два тижні, нам доводилось їздити щотижня. Так було до літа, а потім пішло на спад. З осені все налагодилось, аж поки не почали вимикати світло, це взагалі для нас був якийсь апокаліпсис.
Курс на Незалежність. Як завдяки гранту виробник напівфабрикатів збільшив своє виробництво на 20%
24 червня 2023, 06:00 2970
Власне виробництво напівфабрикатів нині відома ТМ «Диканські традиції» розпочала понад 10 років тому. Серед продукції першими були вареники, потім пельмені, а сьогодні в їхньому асортименті навіть найвибагливіший гурман може обрати щось смачненьке.
«Взагалі власну справу розпочала ще 20 років тому, відкривши кафе у селі. Тоді у нашому меню були звичайні «сільські вареники» на кефірі, які я одного разу спробувала експериментально заморозити. З того все й почалося. Згодом кафе ми закрили, приміщення його було дуже мале, а я в пошуках збуту, взявши чотири зразки вареників, поїхала рейсовим автобусом до Полтави. Першим, хто відгукнувся, був магазин «Фортуна». До речі, з ним ми й зараз співпрацюємо. Згодом «сарафанне радіо» зробило свою справу, і нас самих почали шукати», — розповідає AgroPortal.ua засновниця ТМ «Диканські традиції» Алла Таран.
Ще місяць тому під ТМ «Диканські традиції» вироблялось 48 найменувань товарів — напівфабрикати глибокого заморожування. Їхня кількість поступово збільшується, адже виробник намагається постійно розширювати свій асортимент, вводити нову продукцію. Минулого року навіть придбали автоклав для виробництва тушкованки. Добре продаються млинці, пельмені, вареники, а взагалі все залежить від сезону. З осіннього періоду до весняного всі їдять вареники, вони ситніші. Влітку — більше пельмені, млинці. До речі, млинці у великому асортименті — 10 позицій, які ще планують доповнити.
Війна значно вплинула на виробництво напівфабрикатів. Засновниця підприємства відмічає суттєвий попит на їхню продукцію на початку повномасштабного вторгнення.
Алла Таран, засновниця ТМ «Диканські традиції»
Магазини не могли брати продукцію ТМ «Диканські традиції», оскільки за найменшого перепаду температури вона починала розтавати. Така ж проблема була і на виробництві.
«У нашу продукцію ми не додаємо хімії, згущувачів, різних добавок. У нас звичайне тісто на яйцях, молоці та воді. Відключення світла суттєво додало проблем нашій роботі. На моєму підприємстві працює багато дівчат, у яких родини та діти. Найстрашніше було дивитися на них і не знати, що їм сказати, чи буде у них завтра робота, зарплата, і чи взагалі ми далі працюватимемо. Завдяки гранту «Курс на Незалежність» у нас з’явився генератор, і ми змогли продовжити роботу», — згадує підприємиця.
Конкурс грантів «Курс на Незалежність» організував у партнерстві агропромхолдинг «Астарта-Київ», Благодійний фонд «Повір у себе», уряд Німеччини — Федеральне міністерство економічної співпраці та розвитку (BMZ) та німецький банк розвитку DEG.
Загалом на конкурс мінігрантів «Курс на Незалежність» подали заявки понад 220 учасників, з яких 60 переможців отримали по 12 тис. євро на розвиток власної справи. Загальний грантовий фонд склав 720 тис. євро.
Асортимент напівфабрикатів ТМ «Диканські традиції» навіть після повномасштабного вторгнення розширюється — додалися ще кілька видів котлет і млинці. За словами засновниці підприємства, саме котлети найдовше тримаються замороженими та користуються популярністю у споживачів. У планах за наступний грант — придбати котлетну машину, адже зараз вони все роблять вручну, розважують, надають форму, обкатують.
«Про конкурс грантів «Курс на Незалежність» я дізналась від керівника відділу економічного розвитку та залучення інвестицій Диканської ТГ Олексія Івженка. Він постійно нам телефонує, надсилає інформацію, підштовхує брати участь у різних конкурсах. Ось і цього разу саме завдяки йому ми подались на грант, і в нас на підприємстві з’явився генератор та млинна машина», — продовжує вона.
З новим обладнанням потужність виробництва збільшилась на 20%. Розширився асортимент млинців, з’явились бендерики, і це ще не кінець, а тільки початок, говорять на підприємстві.
«Одна наша працівниця завдяки млинній машині на день може виготовити 100-120 кг продукції, а вдвох ця кількість може сягнути 200-300 кг. До того ж, у нас ще є інші плани щодо цих млинців. Ми плануємо їх смажити, газифікувати, не морозити, щоб вони були повністю готові до вживання. Без генератора ми б зупинилися і не працювали. Тож втратили б не тільки працівників, а й клієнтів. Магазинам довелося б шукати інших постачальників», — говорить Алла Таран.
Сировину для виробництва продукції закуповують у місцевих фермерів, з якими вже співпрацюють не перший рік.
«В одних ми беремо якісний сир, в інших — молочну продукцію. У радіусі 15-30 км від нас ягоди, овочі, їх теж намагаємось закуповувати наперед, щоб на сезон вистачило. У 2022 році проблем із сировиною майже не було. Єдине, була проблема з молодою капустою, раніше ми її купували у фермерів з Херсона. У інших була проблема з борошном, нас же виручив місцевий завод «Диканька млин», там борошно лише вищого ґатунку, таке як нам потрібне. Вони видавали по 1-2 тонни, тож нам вистачило для виробництва», — зазначає засновниця ТМ «Диканські традиції».
Сьогодні грантові проєкти дають можливість створювати та розвивати власний бізнес. З особистого досвіду жінка радить брати участь у всіх можливих конкурсах, а головне — вірити у свої можливості та перемогу.
«Раніше, коли ми тільки починали працювати, можливо, гранти й були, але ми про них не знали. Зараз все це доступно, інформації дуже багато, тут слід мати бажання, а можливостей — безліч. Проте зауважу, що грант — це непросто, над ним потрібно працювати. Потрібно його написати, звітувати, розуміти, на що ти йдеш, але це дає свої результати і плюси. І я вчергове наголошую, що обов’язково будемо подаватися на наступні. Ми хапаємось за будь-який шанс, який дасть нам подальший розвиток, можливість допомогти військовим, людям. Якщо нам це дається — значить, це потрібно», — підсумувала Алла Таран.
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua
