А ви знали, що на Полтавщині виготовляють «найдорожче сало в Україні»? І йдеться тут не про ціну, хоча вона теж відіграє свою роль.
Віталій та Марина Мостові займаються кейтерингом багато років. Подружжя завжди готове до нових викликів у бізнесі. Тому, коли одна з їхніх клієнток попросила зробити сало в банці на подарунок, вони з радістю погодилися.
Марина та Віталій Мостові
«Ну а чому б і ні? Це була звичайна скляна банка з кришкою об’ємом 0,5 л. Ми гарно порізали підчеревину, виклали її шарами в банку, залили маринадом. Результат показали у своєму Instagram. Відтоді воно з’явилося в нашому асортименті, час від часу ми отримували на нього замовлення», — розповідає AgroPortal.ua Марина Мостова.
Згодом сало підприємці почали фасувати в пластикові баночки. Ідею перейняли у знайомого, який у таку тару фасував кавові зерна. Такий формат, як показав досвід, дуже практичний — з початком повномасштабного вторгнення сало розходилося серед військових на «ура», оскільки тара з харчового пластику добре підходить для транспортування та зберігання.
«З лютого 2022 року наша кейтерингова діяльність майже зупинилася. Значних продажів сала також не було. Тоді я випадково потрапив на курс до одного блогера «Гроші не сплять» і вирішив пройти навчання без будь-яких сподівань. Але в дійсності я отримав розуміння і знання про те, як продавати свій продукт. Після курсу ми почали знімати різні інтерактивні ролики, запускати таргетовану рекламу тощо. Таким чином набрали оберти», — ділиться досвідом Віталій Мостовий.
Разом із новими клієнтами прийшов і хейт. Користувачі в Instagram писали подружжю, що у них дороге сало, і ціна за таку порцію зовсім не виправдана.
«Ми спочатку пояснювали, з чого складається ціна на наш продукт: сертифікована сировина, тара, етикетка, спеції, реклама тощо. А потім узяли й назвали його «найдорожчим салом України», щоб не було зайвих запитань. Точніше, один хейтер так написав, а ми взяли й використали цю назву. За ідею йому потім вислали подарунок», — говорить підприємець.
Як зазначають Мостові, назва стала черговим поштовхом до просування продукту, бо сало є сало, але всім цікаво спробувати, чому їхнє є найдорожчим, що в ньому особливого.
«Я завжди кажу: якщо ви хочете наїстися сала, то йдіть на базар і купіть його. У нас продукт більше про емоцію, його беруть переважно на подарунок», — пояснює Віталій.
ТМ «Найдорожче сало в Україні» вже зареєстрована, тож ніхто на цю назву не може претендувати. Але Мостові впевнені, що незабаром на ринку з’явиться ще багато виробників сала, адже ніша не заповнена.
У середньому полтавський бренд виготовляє тисячу баночок сала на місяць. Співпрацюють із місцевим магазином, який під них замовляє у фермерів підчеревину. Закуповують також і генеральське сало, якого небагато. Під нього у виробників окрема лінійка — лімітована серія, яку виготовляють раз на місяць із миргородського сала.
Найдорожче сало України
Підприємці зазначають, що у Полтаві вже забирають усю найкращу сировину, тож для подальшого розвитку потрібно їхати в інші міста і шукати якісних постачальників, а це не так легко.
«Можливо, будемо брати цілі тушки свиней, але для цього потрібно відкривати власні магазини з м’ясом. Оскільки нам потрібна лише підчеревина, то решту куди дівати?» — розмірковує Віталій.
Мостові зауважують, що ціна на сало зростає, але повільно. За 2 роки — на 20 грн. Підчеревину подружжя купує від 160 грн/кг і вище.
Наразі в асортименті 10 видів сала. «Перші смаки розробляв сам Віталій, адже він любить сало. А далі ми з дівчатами з кейтерингу придумували, як розширити лінійку. Вийшло: фірмове сало з копченою паприкою, закуска козацька з часником і кропом, сало класичне з сумішшю перців, сало пікантне з сушеними томатами та базиліком, сало традиційне з травами, закуска з сала гостра, сало з медом і гірчицею, сало в соусі теріякі, сало запечене тощо. Зараз працюємо ще над двома видами, будемо розширювати асортимент й надалі», — розповідає Марина.
Окрім Instagram, сало Мостових можна придбати в декількох магазинах Полтави, а також у Хмельницькому та Ужгороді.
«Ми вже оформили всі документи на виробництво і чекаємо сертифікат якості ISO, тоді плануємо їхати по всій країні в пошуку точок збуту. Але ми не хочемо всюди продаватися, лише у крафтових та преміальних магазинах, можливо, ще на АЗС. Розуміємо, що наш продукт дорогий, і на нього не скрізь буде попит», — зазначає Марина.
Окрім внутрішнього ринку, є плани виходу на експорт. До того ж їхнє сало увійшло до Книги світових рекордів як найдорожче сало, яке було представлене у 16 країнах світу.
«Ми ще не вийшли офіційно на світовий ринок продажу, оскільки немає сертифіката ISO. Але саме за цим критерієм — як найдорожче сало, яке побувало у 16 країнах (зараз їх уже 19), ми потрапили до Книги світових рекордів. Вони до нас самі звернулися і запропонували. Представники цієї організації перевіряли всі постачання і посилки, таким чином підтвердили нашу маленьку експортну історію», — додає Віталій.
Зараз основне завдання полтавчан — оформити всі відповідні документи і досягнути поставленої мети — щоб через два роки про їхнє сало знав увесь світ.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua