Насіння лікарських рослин: сегмент із новими можливостями

Вітчизняний ринок цілющих трав має історію в кілька десятиліть. Донедавна він швидше нагадував заготівлю дикоросів, якою займалися дрібні фермери та домогосподарства. Середні та великі агропідприємства почали розглядати його як потенційно прибутковий лише нещодавно.

За даними Держстату, з 2017 по 2021 рік площі під лікарськими та ефірноолійними культурами коливалися від 8 до 13 тис. га. У 2022 році через повномасштабне вторгнення росії українцям вдалося засіяти цими культурами менше 6 тис. га. Однак вже у 2023 році наші аграрії розширили вирощування лікарських та ефіроолійних трав до 11 тис. га.

Один з факторів, що кардинально вплинув на зміни у портфелі українських аграріїв — це зниження цін та складнощі зі збутом (особливо експортом) традиційних зернових та олійних у 2022 та 2023 роках. Тож виробники почали віддавати більше площ під нішеві культури, серед яких і лікарські.

Найбільш поширеними на українському ринку лікарських трав є виробництво ромашки, м'яти, меліси, календули, шавлії, валеріяни, чебрецю, розторопші, ехінацеї. Більшість згаданих трав реалізуються господарствами на внутрішньому ринку для виробників лікарських засобів, косметики, продуктів харчування. Частково ці трави у сухому вигляді продаються на експорт, переважно до Європи. Але є покупці з Японії та Австралії.

Попит на ці звичні для України ліктрави стабільний, але не такий високий як, наприклад, на лаванду, арніку або женьшень.

Лаванда. За оцінкою аналітиків, у 2024 році в світі буде продано лавандової олії на 124,2 млн дол. США, і цей сегмент щорічно зростає на 7,2%.  В Україні найбільше лаванди садять у Київській, Житомирській та Черкаська області. Витрати на закладання лавандового поля в 1 га складають 73 тис. дол. Але з досвіду підприємців, що вирощують цю рослину, повернення інвестицій починається вже через 1,5 року після старту продажів. Максимальні прибутки лаванда приносить на третій рік, і ростиме кущ близько 20 років.

За різними підрахунками, виробництво лаванди може приносити з 1 га від 250 тис. грн (вирощування на сировину)  до 1 млн грн (переробка) за рік.

Ще один варіант перспективного лавандового бізнесу — розплідник саджанців, адже найчастіше поле закладають саме з саджанців, а не з насіння.

Арніка. Ареал її розповсюдження — Карпати. Рослина добре вегетує та рясно цвіте лише в специфічному вологому гірському мікрокліматі.

Нову хвилю популярності арніка отримала після того, як вчені відкрили її протиракові властивості; вона навіть була занесена в Червону книгу. Але парадокс був у тому, що захистом її ніхто не займався, і місцеві жителі знищували її як бур'ян, який заважав землеробству чи будівництву.

Після того, як еко-активісти домоглися зняття статусу червонокнижної з цієї квітки, її почали культивувати та розмножувати в домогосподарствах та невеликих фермерських кооперативах. У 2022 році кілограм арніки коштував $250-300. Тож її виробництво — доволі прибуткова справа. Хоча і клопітка, адже вимагає великої кількості ручної праці. Однак, якщо виростити якісну сировину, то рентабельність складе 300-400%.

Женьшень. В українських аптеках покупцю, що бажає придбати женьшень, швидше за все продадуть імпортований з Китаю. Проте у вітчизняних аграріїв вже є досвід вирощування цього «кореня життя». Кілька років тому фермер з Хмельниччини замовив партію насінин женьшеню з Індії за ціною 1 дол. за 10 шт. Згодом він почав продавати не лише корені рослини, а й насіння.

Ціна українського посадкового матеріалу коливається від 1 до 1,5 грн за насінину, що вдвічі нижча за вартість індійських аналогів. Через попит, що зростає, є сенс збільшувати площу під женьшенем до промислових масштабів.

Поступово в Україні збільшується кількість агропідприємств, які мають досвід виробництва та збуту лікарських рослин. З їх досвіду, цей бізнес складний та має свої особливості:

Ринок ефіроолійних та лікарських рослин в Україні все ще залишається без достатньої уваги з боку держави, і небагато вітчизняних аграріїв розглядають його як перспективний. Хоча за належної підтримки лікарські трави і їх насіння можуть стати експортним товаром з високим попитом.

Світові виробники ліктрав постійно шукають постачальників якісного насіння, адже його вирощування — це специфічний процес, що вимагає дотримання комплексних технологічних процесів та залучення кваліфікованих фахівців.

Україна має всі можливості стати потужним продавцем насіння лікарських трав — готового продукту з доданою вартістю, тому що має достатньо переваг в цьому напрямку, а саме:

• природно-кліматичні умови сприяють виробництву насіння, що відповідає світовим стандартам;
• вітчизняні фахівці мають потрібну експертизу та досвід; повний цикл українського виробництва коштуватиме менше, ніж у більшості гравців в регіоні;
• українські аграрії вже напрацювали репутацію партнерів, які виконують контракти.

В середньому щорічно Україна експортує лікарських рослин на $32 млн, а імпортує на $900 млн. Тобто національне виробництво не закриває навіть потреб локального ринку, не кажучи вже про експортні можливості. Якщо ситуація зміниться, то завдяки власному виробництву внутрішній ринок може вирости до $1 млрд.

До прикладу, сусідня Польща продає за кордон у 7 разів більше ліктрав, ніж Україна. Хоча вищезгадані переваги дають можливість якісно розвиватись в цьому сегменті. Наприклад, такі країни як Албанія, Болгарія, Сербія і та ж Польша зацікавлені у покупці лікарських рослин в Україні, тому що це для них значно вигідніше в економічному плані.

Для виробництва насіння ліктрав на експорт серйозним питанням є сертифікація. Посадковий матеріал має пройти експертизу і бути визнаним відповідним європейським стандартам. Зважаючи на той факт, що українське насіння зернових вже отримало еквівалентність від Єврокомісії, і незабаром очікується позитивне рішення щодо насіння олійних, буряку та сої, в нас є всі шанси згодом отримати сертифікацію і для насіння лікарських трав.

Ринок лікарських трав, безперечно, вартий уваги українських аграріїв. Тренд на органічні продукти вже закріпився у світі, тому у найближчі 10 років цей сегмент тільки зростатиме. Тому вітчизняному ринку лікарських рослин є куди масштабуватися — на сьогодні пропозиція не задовольняє навіть внутрішнього попиту ані щодо готової продукції, ані в питаннях насіння.

Покупці у світі, особливо в Європі, готові імпортувати з України ліктрави та їх насіння. В першу чергу їх приваблює економічна складова. До всього Україна має репутацію надійного партнера, що виробляє якісну агропродукцію, яка визнається іноземними партнерами. Тому агропідприємствам варто не лише розширювати площі під лікарськими травами, а й займатися сертифікацією продукції та насіння. Тобто вже сьогодні є куди рухатись і над чим працювати.

Сюзанна Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України