Ринок лізину: один завод забезпечує Південній Кореї друге місце серед виробників лізину у світі

16 грудня 2022, 07:00 3317
Ольга Кулакова

Однією з провідних країн-виробників лізину у світі є Південна Корея, яка входить до 6 країн, на які припадає майже 96% виробництва лізину та його ефіру і їх солей. У 2021 р. Південна Корея представляла 9% світового експорту лізину та посідала другу сходинку серед країн-постачальників лізину у світі.

Законодавство

Відповідно до гармонізованої торгової системи HTS (Harmonized Trade Systems) у Південній Кореї увесь лізин та його походні класифікують за трьома кодами: 2922.41.10.00 — Лізин, 2922.41.20.00 — Ефіри лізину та 2922.41.30 — Солі лізину та його ефірів. Митна статистика у Південній Кореї не відрізняє лізин за видами (лізин-хлорид чи лізин-сульфат), за формою (твердий чи рідкий, як це використовується у Сполучених Штатах) або за вагою упаковки (до 25 кг чи більше 25 кг, як це використовується у Канаді). Тарифи дещо відрізняються залежно від коду.

Ставка на імпорт усього лізину за кодом 2922.41.20.00 від націй найбільшого сприяння (MFN tariff), який розповсюджується на 237 країн світу, включаючи Україну, та складає 6,5% (для порівняння, в Україні тариф на імпорт лізину складає також 6,5%). 

Націй non-MFN у Південній Кореї не позначено. За кодом 2922.41.10.00 пільгова ставка 4,6% розповсюджується на 5 країн APTA (Бангладеш, Китай, Індія, Лаос та Шрі-Ланка). 

За кодом 2922.41.30.00 пільгова ставка для Китаю становить 1,9%, за іншими кодами китайський імпорт входить в Південну Корею за нульовим тарифом. За нульовою ставкою до Південної Кореї імпортується лізин за усіма кодами з 10 країн ASEAN, 27 країн Європейського Союзу, 4 європейських країн EFTA (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія), 48 найменш розвинутих країн, а також з 16 країнами за двосторонніми торговельними угодами (В’єтнам, Канада, Чилі, Колумбія, Коста-Ріка, Сальвадор, Гондурас, Індія, Нова Зеландія, Нікарагуа, Панама, Перу, Сінгапур, Туреччина, США та КНДР).

Внутрішній ринок лізину в Південній Кореї

У Південній Кореї працює один завод із виробництва лізину, який належить компанії Daesang Bestco. Другий лізиновий завод у Gunsan, що належав німецькій BASF Fine Chemicals, у межах реструктуризації бізнесу 30 березня 2007 р. припинив виробництво лізину. Найпотужніша у світі за потужностями з виробництва лізину південнокорейська CJ CheilJedang Corp. у Південній Кореї заводів не має.

Daesang Corporation: Miwon / Sewon / Bestco. У 1956 р. в Південній Кореї було засновано компанію Dong-A Whasung Industrial Co., Ltd. з чисто внутрішнім капіталом і технологіями. Компанія розпочала свою діяльність із запуску першої в Кореї ферментованої приправи Miwon. У 1962 р. ця компанія відкрила перше в історії вітчизняної біоіндустрії Кореї виробництво глутамінової кислоти за методом ферментації та змінила свою назву на Miwon Co., Ltd. Пізніше компанія розробила понад 20 технологій виробництва амінокислот і виросла до біофармацевтичної компанії з глобальною конкурентоспроможністю. 

Бізнесом з виробництва крохмалю та підсолоджувачів Miwon вперше зайнялася у 1964 р., розпочавши їх виробництво. Надалі Miwon відкривала свої представництва за кордоном та побудувала заводи з виробництва крохмалю в Індонезії та Китаї. У 1991 р. Miwon Co. засновала в Пекіні дочірню Daesang IT. На початку 1992 р. Miwon разом із виробником лізину Sewon заснувала в Європі компанію Miwon Handels GmbH, яка займалася виробництвом амінокислот. У листопаді 1994 р. Miwon Handels GmbH змінила свою назву на Sewon Europe GmbH (Sewon Europe). У 1997 р. в результаті злиття Miwon з Sewon назву змінено на Daesang Corporation.

Sewon — промислово-фінансовий конгломерат декількох операційних компаній з мінорною часткою і остаточним контролем однієї сім'ї. Sewon в якійсь мірі спеціалізувався на переробці аграрної продукції. Активи Sewon, що займалися кормами для тварин, діяли під назвою Sewon.

Наприкінці 1970-х Sewon побудував у Busan (Південна Корея) завод із виробництва лізину середніх розмірів, який був запущений в експлуатацію на початку 1980-х. У своєму розвитку Sewon реалізував маркетингову стратегію, поширену серед південнокорейських виробників — прагнення до неухильного зростання своєї частки на світовому ринку за рахунок експорту з одного заводу в Кореї, який буде неухильно розширюватися за рахунок масових запозичень. У 1980-х рр. Sewon став третім за величиною азійським виробником кормів для тварин.

Sewon ніколи не розширювалася за рахунок прямих інвестицій за кордоном, замість цього невпинно розширюючи свій єдиний завод і експортуючи більшу частину своєї продукції в Азію і Європу. Компанія Sewon досягла своєї мети — до кінця 1990-х рр. зайняти 20% світового ринку, але ціною величезних запозичень.

До 1990 р. завод Busan був розширений в три етапи, що дозволило в 6 разів підвищити первісну потужність. Більше 90% продукції експортувалося, головним чином, до Східної Азії, хоча були відвантаження в Європу і США. У 1990 р. завод Sewon у Busan припинив свою роботу, а замість нього було побудовано нове виробництво в Kansan потужністю 36 тис. т/рік. Протягом 1990-х у чотири етапи потужності заводу Kansan зросли з 36 до 135 тис. т/рік (1991 — 36 тис. т, 1993 — 50 тис. т, 1995 — 80 тис. т, 1997 — 96 тис. т, 1998 — 135 тис. т). На кінець 2000 р. потужності з виробництва лізину в Південній Кореї становили 135 тис. т/рік і всі вони належали корейській компанії Sewon.

Daesang. У 1997 р. в результаті злиття Miwon Foods Corporation Limited з Sewon Corporation Limited назву змінено на Daesang Corporation. У першій половині 1998 р. Sewon передала свій бізнес із виробництва лізину по всьому світу підприємству, що належить групі.

Через серйозну і тривалу економічну кризу в Південній Кореї та накладені антидемпінгові штрафи фінансове становище Sewon погіршилося до такої міри, що компанія була нездатна заплатити штрафи. Щоб вижити у цьому становищі, Sewon почала процес реструктуризації шляхом продажу збиткових підприємств. Злиття між Daesang Industrial Ltd і Sewon Co. Ltd, які в листопаді 1997 р. сформували Daesang Corporation, а також продаж світового лізинового бізнесу компанії BASF в травні 1998 р. є частиною спроби Sewon поліпшити своє фінансове становище. Daesang Corp. продовжувала виробництво L-лізину в Південній Кореї під торговельною маркою Sewon. 

У жовтні 2017 р. корпорація Daesang вперше в Кореї розробила амінокислоту з високою доданою вартістю — L-гістидин. За 60 років свого існування Daesang стала однією з трьох ексклюзивних компаній світу у сфері ферментації.

11 жовтня 2018 р. південнокорейська компанія Daesang оголосила, що підписала контракт на передачу технології виробництва лізину китайській Chengfu Group за 10 млрд вон ($8,82 млн.). Daesang вважає, що партнерство дозволить використовувати ринкові позиції та виробничі можливості Chengfu Group для розширення її глобального охоплення. Очікування Daesang — співпраця збільшить обсяг виробництва лізину з 500 до 700 тис. т.

Daesang Bestco. У 2019 р. Daesang об’єдналася з Bestco, створивши Daesang Bestco. Сьогодні Daesang Bestco розвиває найбільший у Кореї бізнес крохмалю та підсолоджувачів і перетворилася на глобальну компанію інгредієнтів із таким як фенілаланін, глутамін, аргінін та продукти лізину, які виробляються на основі передових технологій бродіння.

BASF Fine Chemicals. Німецька хімічна група BASF розпочала свою діяльність у Південній Кореї у 1954 р. Починаючи з 2002 р. BASF Fine Chemicals у Південній Кореї виробляв з використанням біотехнологічного процесу лізин на своєму заводі у Гунсані з виробничою потужністю 100 тис. т на рік. У 2002 р. BASF продала разом з усіх підприємств у світі близько 500 тис. т лізину. Починаючи з 2004 р. BASF протягом трьох років реалізовувала інтенсивну програму скорочення витрат на заводі Gunsan, однак через зростання вартості сировини, надлишку потужностей і високої залежності від експорту бізнес не був стійким. У межах реструктуризації бізнесу 30 березня 2007 р. BASF припинив виробництво лізину на заводі Gunsan, де було працевлаштовано 180 співробітників.

CJ CheilJedang. Найбільший південнокорейський виробник продуктів харчування CJ CheilJedang Corp. має лізинові підприємства в Індонезії, США та Бразилії, але не має жодного лізинового заводу в Південній Кореї.

Світова торгівля

Імпорт. Імпорт лізину у 2021 р. до Південної Кореї склав 33,224 т, що становить 1.4% від повного світового імпорту лізину. За імпортом лізину країна посідає 24 сходинку світового рейтингу, однак кількість країн-експортерів лізину до Південної Кореї незначна — всього 12 країн світу, з яких на три країни — Китай, Індонезію і Японію — припадає 99,97% повного імпорту. Інші країни-постачальники — це головним чином розвинуті країни, які експортують до Кореї фармакопейний лізин. 

Концентрація покупців лізину у Південній Кореї занадто обмежена и складає 0,88. Головними імпортерами лізину до Південної Кореї є корейські компанії, дочірні компанії яких розташовані на межами самої Кореї, і продукт імпортується в Корею для подальшого реекспорту. На долю Китаю припадає 96,4% повних поставок лізину до Південної Кореї. Середня дистанція від виробників лізину в країнах-постачальниках до покупців у Кореї складає всього 1304 км, що підтверджує, що головні імпорті потоки йдуть з Китаю.

Експорт. Перелік країн-імпортерів лізину з Південної Кореї за 2021 р. включає 151 країну, найбільшими імпортерами є такі країни як Індія (23,555 т), В’єтнам (15,045 т), Іспанія (14,568 т), Нідерланди (12,676 т), Таїланд (12,082 т), Франція (8,433 т), США (3,625 т), Філіппіни (3,264 т), Японія (2,931 т) та Єгипет (2,689 т) — частка цих топ-10 країн у повному експорті лізину з Південної Кореї складає 80%. Всі вищезазначені країни, окрім Японії, імпортують корейський лізин за нульовим тарифом, імпортне мито на корейський лізин у Японії — 3,9%. 

Зовнішньоторговельний баланс лізину у Південній Кореї. Південна Корея є нетто-експортером лізину і його ефірів та їх солей. Зовнішньоторговельний баланс складає $141,3 млн. у кількісному виразі ‒ 90,689 т лізину.

Зовнішня торгівля лізином Південною Кореєю у 2017-2021 рр.

 

2017

2018

2019

2020

2021

2922.41.00.00

 

 

 

 

 

Імпорт             т

30.994

30.537

33.239

32.537

33.224

                                                                       $/mt

773

758

676

671

920

                                                                       тис. $

23.957

23.141

22.469

21.839

30.562

Експорт         т

139.595

156.372

151.614

107.775

123.913

                                                                     $/mt

1110

1129

934

1009

1387

                                                                    тис. $

154.948

176.481

141.550

108.742

171.878

Більш детально про глибоку переробку зерна ви зможете дізнатися, відвідавши конференцію 17 лютого 2023 року в Києві.

Ольга Кулакова, СЕО компанії AgroInsightex

Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.