Трансформація ринку цибулі в Україні: нові регіони та експортні можливості

Ситуація кардинально змінилася після початку повномасштабної війни. Тепер аграрії на заході України також почали вирощувати та відновлювати свої площі під цибулею. Проте місцеві господарства не завжди мають достатній досвід у культивуванні цього овоча. Тому отримати достойний урожай виявилося непростим завданням. Ті, хто взявся за справу, спочатку досягали врожайності максимум 20 т/га, що в 3-4 рази менше, ніж на півдні. Переважно — через недотримання саме технологічних процесів культивації.  

Щодо загальних площ вирощування цибулі: за останній рік вони залишились приблизно на рівні 2023 року, проте загальний вал у 2024 році виявився меншим на 20-25%. Тобто площі збереглися, але спостерігається суттєве зниження врожайності. 

Також фахівці відзначають досить високий відсоток дрібної цибулі. Основна причина зменшення валового збору — неврахування різких кліматичних змін під час вирощування та неспроможність вчасно забезпечити культуру достатньою кількістю вологи. Але проблема не лише у дефіциті води. Хвороби та шкідники атакують цибулю ще сильніше через погодні негаразди, тому необхідно ретельно обирати засоби захисту для культури. 

То яку ситуацію ми маємо зараз? Нові регіони, брак експертизи та технологічних знань, проблеми з поливом і захистом рослин. Додайте сюди логістику, яка істотно здорожчала, та специфіку зберігання цибулі в тимчасових сховищах. Сума цих факторів і призвела до зменшення загальних обсягів виробництва цибулі.

Попит є і поза Україною

Українська цибуля вже заявила про себе на міжнародному ринку. Є стабільний попит, а значить — є куди рости виробництву. У 2021 році імпортна цибуля складала лише 2% європейського ринку, але вже у 2022–2023 роках її частка зросла до 13%. 

Основними ринками збуту залишаються Румунія, Болгарія, Австрія та Чорногорія. Нещодавно відновилися постачання до Молдови. З'явилися також нові можливості у Великій Британії. Це відкриває шлях для розширення експорту поза ЄС.

Українська цибуля традиційно має суттєву цінову перевагу. Зараз оптові ціни знаходяться на рівні близько 31 цента США за кілограм. Це один із найнижчих показників в історії. У сусідній Польщі ціни в середньому на 40% вищі. Відмінність у цінах між Україною та Нідерландами — найбільшим експортером цибулі в ЄС — сягає майже двократної величини. Така різниця створює хороші умови для збільшення експорту.

Вітчизняне виробництво цибулі останніми роками становило близько 1 млн т на рік. Однак урожайність у великих агропідприємствах майже вдвічі перевищує показники малих господарств, що пояснюється додатковими або збільшеними інвестиціями у якісний посівний матеріал та засоби захисту.

Технології, що роблять цибулю врожайною та експортною

Отже, розуміння тонкощів вирощування цибулі критично важливе для досягнення бажаних результатів. Проте справжня синергія стається тоді, коли професійний досвід фермера поєднується із сучасними агротехнологіями. Правильно підібрані гібриди та системи захисту рослин напряму впливають на рентабельність господарства: заощаджують час, оптимізують використання ресурсів і дозволяють виростити таку цибулю, яку із задоволенням купуватимуть споживачі.

Сучасні гібриди цибулі мають підвищену стійкість до хвороб і стресових умов, що особливо важливо в період кліматичних змін.

• Серед них ранній Камперо, який дозріває всього за 100 днів та зберігається до 5 місяців. 
• Для фермерів, які планують продажі протягом тривалішого часу, чудово підійде середньопізній Утреро з високою врожайністю, стійкістю до фузаріозу та можливістю зберігання до 7 місяців. 
• Але справжнім чемпіоном зі зберігання є Сабросо, якого фермери жартома називають «останньою цибулиною у сховищі» — його однорідні тверді цибулини найдовше зберігають товарний вигляд. 

Проте навіть найкращий гібрид не зможе реалізувати свій потенціал без належного захисту. Для цього рекомендується використовувати фунгіциди Ревіона та Сігнум та протруйник Серкадіс. Для цибулі залишається актуальною також традиційна для загального українського агросектору рекомендація — уникати фальсифікованих засобів захисту рослин. Сьогодні вони, на жаль, становлять до 30% ринку. Крім прямих втрат урожаю, це може призвести також до серйозних проблем з експортом через перевищення допустимих норм залишків хімічних речовин у продукції.

Володимир Воєводін, менеджер з управління кампаніями ТОВ «БАСФ Т.О.В.»