Втрачений контроль: чому заходи проти АЧС не працюють

Всього з 2012 року на території України зареєстровано 191 випадок захворювання на АЧС в 23 областях України.

Враховуючи динаміку розповсюдження захворювання впродовж 2014-2017 років та здатність вірусу АЧС за короткий проміжок часу поширюватися на значні території, відповідно до прогнозів експертів, до кінця поточного року можна очікувати ще близько 150-200 випадків захворювання. При цьому кожен четвертий випадок, імовірно, буде в свиногосподарстві, в першу чергу з низьким рівнем біозахисту.

Основні причини розповсюдження захворювання — це:

- відсутність контролю при переміщенні живих тварин та сировини всередині держави, зокрема внаслідок законодавчих змін — вилучення із Закону України «Про дорожній рух» повноваження Національної поліції зупиняти автомобілі, які перевозять худобу. Наразі такі заходи здійснюються за рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії;

-  торгівля живими тваринами і сировиною на стихійних ринках;

- подвірний забій свиней та продукти забою (з метою торгівлі);

- нехтування заходами біобезпеки;

- низький рівень належної відповідальності (законодавчо закріплений) осіб, чиї дії призвели до поширення хвороби;

- тривала процедура відшкодування коштів за знищення поголів’я тварин та ліквідацію хвороби;

- відсутність обліку та дієвого механізму проведення ідентифікації. 

Таким чином, основна група ризику, понад 90% випадків захворювання, — це домогосподарства і дрібні ферми, які часто працюють поза легальним полем.

У зв’язку з відсутністю специфічних засобів профілактики і лікування в усіх населених пунктах та господарствах, в яких було виявлено захворювання, ліквідовано все поголів’я свиней, а це вже понад 120 тис. голів тварин.

Будь-яке погіршення ситуації або вжиття заходів не в повному обсязі призведе до блокування або обмеження експорту з України. В першу чергу продукції тваринництва, а в подальшому — й рослинної продукції, що матиме негативні економічні наслідки.

Актуальність питання потребує серйозного обговорення та прийняття відповідних рішень, тому на минулому пленарному тижні на засіданні Комітету було заслухано інформацію голови підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин П.В. Юрчишина та голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів В.І. Лапи про епізоотичну ситуацію щодо африканської чуми свиней, шляхи її попередження та подолання.

Детально зупинились на питаннях щодо:

1) процесу реорганізації Держпродспоживслужби та її впливу на ефективність профілактики і боротьби з епізоотіями.

За інформацією Держпродспоживслужби, при кожному випадку хвороби службою застосовуються такі заходи:

- карантинні обмеження в неблагополучних пунктах,

- моніторинг у зоні нагляду,

- знищення всіх сприйнятливих тварин в осередках інфекції,

- зонування,

- контроль за недопущенням переміщення вантажів, зокрема через встановлення ветеринарно-поліцейських карантинних постів,

- роз’яснювальна робота серед населення тощо;

2) фінансування державних лікарень і лабораторій ветеринарної медицини та покращення стану матеріально-технічного забезпечення служб, причетних до виконання протиепізоотичних заходів.

Є також проблеми системного характеру, які стосуються фінансування системи ветеринарної медицини. Два роки тому були прийняті зміни до Бюджетного кодексу і Державного бюджету, — фінансування ветеринарної медицини передано в сферу компетенції місцевих бюджетів. У зв’язку з цим, зокрема у Полтавській області, яка є однією з найбільш проблемних областей щодо захворювання, в деяких установах ветеринарної медицини люди працюють на 0,5 ставки через неналежне фінансування з місцевого бюджету. З точки зору Держпродспоживслужби така ситуація є неприпустимою, необхідно кардинально ставити питання про повернення фінансування ветеринарної медицини з держбюджету.   

В останні кілька років спостерігається хронічне недофінансування системи здійснення протиепізоотичних заходів. Так, за минулий рік 56 млн грн  було виділено на відповідну програму, з яких менш ніж 50 млн грн було спрямовано безпосередньо на здійснення протиепізоотичних заходів.

Потрібно відзначити значну підтримку аграрного комітету, завдяки якому Верховною Радою було збільшено обсяг фінансування у державному бюджеті з 56 млн грн до 113 млн грн. Але це не та сума, яка дозволяє ефективно боротись із захворюваннями,  не говорячи про оновлення засобів боротьби. Наприклад, Македонія лише на одну хворобу (вузликовий дерматит) на рік витратила €4 млн;

3) стану розробки проектів законодавчих і нормативно-правових актів, метою яких є недопущення поширення інфекційних хвороб.

Важливими є норми проекту Закону  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення заходів з біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні», які передбачають часткове відшкодування вартості втрачених свиней для товарних господарств, оскільки  на даний момент відшкодування відбувається тільки для домогосподарств населення, тобто є стримуючим фактором, штрафні санкції, також передбачені й стимулюючі заходи, що дозволять збалансувати цю законодавчу пропозицію.

Народні депутати України зазначили, що в приватному секторі України утримується близько 4 млн голів свиней, і тому поширення АЧС може призвести до значного підвищення соціальної напруги в державі.

Разом із тим, відповідно до статті 2 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», до 31 грудня 2017 року встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У зв’язку з цим сьогодні практично втрачений державний контроль за суб’єктами господарювання, діяльність яких пов’язана з вирощуванням, утриманням, реалізацією живих свиней, їх забоєм, переробкою та обігом продукції з них, і відсутні правові підстави для проведення заходів державного нагляду (контролю) з метою своєчасного попередження виникнення
і розповсюдження АЧС та інших особливо небезпечних хвороб тварин.

Комітет відмітив, що стан епізоотичної ситуації в Україні є загрозливим, і це не лише африканська чума свиней та пташиний грип, але потенційно — і вузликовий дерматит, ящур та інші захворювання.

Було наголошено, що поточні виклики потребують злагодженої роботи всіх гілок влади як на державному, так і на місцевому рівні. 

За результатами обговорення, з метою забезпечення дієвого контролю за дотриманням ветеринарного законодавства і недопущення поширення збудників Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин звернувся до Президента України П.О. Порошенка з проханням доручити головам обласних державних адміністрацій під їхню особисту відповідальність забезпечувати дієвий контроль за дотриманням ветеринарного законодавства та вживати заходів щодо недопущення поширення збудників особливо небезпечних хвороб тварин.

У листі до прем’єр-міністра України В.Б. Гройсмана звернулись із проханням особисто втрутитись у ситуацію і вжити дієвих заходів реагування, зокрема, забезпечити виконання рішення Комітету, яке містить відповідні рекомендації Кабінету міністрів України щодо подолання негативних тенденцій.

Крім того, звернення адресовані першому віце-прем’єр-міністру — міністру економічного розвитку і торгівлі України, голові Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті міністрів України С.І. Кубіву, міністру аграрної політики та продовольства України Т.В. Кутовому і голові Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів В.І. Лапі — заступникам голови Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті міністрів України щодо особистого контролю виконання рішень Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті міністрів України.

Олександр Бакуменко, народний депутат України, заступник голови парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин