Виробники олії ТМ «Тарпан» висадили плантацію — 1000 дерев чорного горіха, щоб мати власну сировину, придбати яку в Україні зараз буде дуже дорого та складно. Тож у перспективі у лінійці бренду з’явиться олія з чорного горіха.
Регіони, що постраждали від війни, будуть відновлюватись ще не один рік, зокрема щодо екологічного стану. Крім того, зменшились посівні площі медоносних культур.
Торгова марка «Тарпан» пропрацювала лише один день до початку війни, тож виробництва за умов мирного життя майже не було. Від початку бренд замислювався як така собі парасолька, під якою будуть випускатися товари, вирощені чи виготовлені фронтовими побратимами.
Практично 90% пасічників України свій мед продають за кордон, звісно, не напряму, а через експортера. Він і формує ціну, і ніякого державного контролюючого органу немає.
В Україні спостерігалася аномально тепла температура в грудні та на початку січня, а у перші дні нового року взагалі фіксувалися температурні рекорди. Але після аномального потепління прийшли морози. Наслідки таких погодних явищ можуть негативно відобразитися на майбутньому врожаї сільгоспкультур та плодово-ягідних дерев.
Компанія «Росток Холдинг» релокувала молочну ферму на більш безпечну територію, що також на Чернігівщині, й зараз триває реконструкція та розширення ферми на новому місці.
З погляду бізнеса тваринництво стало більш рентабельним, ніж інші напрями. Якщо раніше рентабельність тваринництва була до 30%, то сьогодні — близько 70%.
У переддень Різдва українці традиційно готують кутю — одну з головних страв на Святвечір. За рік ціни на всі складові для куті зросли на 30-40%, а попит зменшився на 20%.
Екоферму «Козацьке подвір’я» підприємець Сергій Свириденко заснував у 2016 році на Донеччині. У рідному селі виготовляв крафтові м’ясні делікатеси та сири. Все змінилося 24 лютого з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Головною причиною подорожчання логістики стала невідповідність попиту пропускній спроможності інфраструктури. Тому аграріям потрібно перебудувати свою бізнес-модель таким чином, щоб експортувати продукти доданої вартості, а не сировину, і сприйняти дорогу логістику як даність.
Блокування українських портів та здорожчання нових шляхів логістики призвели до зростання різниці між внутрішніми і світовими цінами до 200 $/т. Як наслідок, деякі виробники отримують збиток до $85 з тонни продукції. Така висока вартість логістики змушує аграріїв задуматися, чи варто взагалі продовжувати займатися сільським господарством.
Сьогодні компанія GREEN FUTURE пропонує технологію вирощування базиліку, за якою реально можна отримати 3-3,5 кг/м2. Такого показника в Україні не видає жодна вертикальна ферма чи тепличний комплекс.
Вирощування кукурудзи має свої нюанси. Якщо минулого року за 3 т кукурудзи можна було купити 1 т карбаміду, то цьогоріч потрібно продати 15 т, щоб купити ті ж самі добрива, без яких ця культура не дає врожай.
Онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні запустило платформу «Неймовірна крафтова торбина» на підтримку малих українських виробників.
Низькі ціни на сільгосппродукцію, подорожчання виробничих ресурсів і проблеми з експортом змушують аграріїв шукати нові рішення. Все частіше вони замислюються про переробку вирощеного та створення продукції з доданою вартістю.
Хлібопекарня у господарстві ПСП «Україна» (входить до ГК «Ерідон») на Житомирщині за результатами поточного року планує вийти на 1-1,5 млн грн прибутку.
Фермерське господарство на Чернігівщині зібрало урожай амаранту сорту Харківський-1 на площі 29 га.
У довоєнний час заводи мали запас борошна і всієї необхідної сировини до тижня. Зараз мінімізували залишки на складах і працюють «з коліс». Це вимушений крок, адже в підприємств не вистачає обігових коштів, щоб закупити сировину та помістити її на склади.
Близько 20% підприємств хлібопекарської галузі сьогодні зруйновані або не повернулися до виробництва з початку війни. Але в Україні є мережа потужних хлібозаводів, розрахованих на виробництво масових хлібів зі значним резервом потужностей. Вони дозволяли нагодувати 50 млн людей.
Аграрії відправляють ріпак до країн ЄС за хорошою ціною. Хоча є проблеми з логістикою — маршрут вивезення продукції став удвічі довший.