Європейська Бізнес Асоціація звертається з проханням до уряду Угорщини, Польщі та Словаччини терміново переглянути нещодавнє рішення щодо тимчасового обмеження експорту в/та через території країн (зокрема транзитом) аграрної продукції з України та не допустити такого обмеження зі сторони Болгарії.
Як зазначається у повідомленні ЄБА, такі рішення країн-сусідів фактично призвели до повної зупинки експорту українського зерна та іншої агропродукції до європейського ринку.
«Варто зазначити, що традиційні експортні маршрути, зокрема для української сільськогосподарської продукції, раніше не проходили, зокрема, через Польщу. Проте наразі 60-70% аграрних вантажів, що слідують транзитом через територію Польщі в порти Гданськ, Гдиня, Щецин, Свіноуйсце, призначені для одержувачів країн-членів ЄС», — пояснюють в асоціації.
І додають, що таке рішення країн ускладнює роботу зернового коридору та створює загрозу експорту аграрної продукції з України, вкрай необхідного для підтримки економіки нашої держави, що потерпає від російської агресії. Продовольча безпека країн, які залежать від експорту української сільськогосподарської продукції, опинилася під загрозою.
ЄБА звернула увагу на наступне:
«Обмеження імпорту до Польщі, Угорщини та Словаччини введено щодо низки української агропродукції, проте, за повідомленнями бізнесу, наразі затримують товари, які навіть не включені до цього переліку, зокрема олію соняшникову, що створює ще більше незрозумілості та є ще більш недопустимим», — підкреслюють в асоціації.
Водночас власник ТОВ «Біхайв» Ігор Лиски у Facebook повдомив, що на кордоні з Польщею знаходиться близько 15 фур з медом компанії, який має прямувати до Іспанії, Данії, Бельгії, Франції. Деякі з машин знаходяться там уже більше 25 днів.
«Це десятки мільйонів гривень недоотриманих прибутків та невиплачених податків. Через неефективну комунікацію між польською та українською урядовими сторонами наші та інші вантажі «зависли». Частина з них уже декілька днів знаходиться на стороні Польщі, й їх не пропускають. Більше того, нам зараз пропонують здійснити «реекспорт», а це потенційні додаткові витрати у сотні тисяч гривень», — пояснив він.