Гречані реалії. Аграрії задовольнили внутрішній попит і «вперлися в стіну»

09 серпня 2023, 05:51 11255

В умовах експортних обмежень аграрії України розглядали різні варіанти диверсифікації діяльності, зокрема і за рахунок розширення посівів круп’яних і зернобобових культур.

Гречка, як одна з найбільш популярних на внутрішньому ринку круп, завжди залишалася в пріоритеті.

За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, у 2022 році посіви гречки порівняно з довоєнним 2021-м зросли більш ніж на 30%. Загальна площа під урожай поточного року склала 120,7 тис. га, що майже повністю співпадає з площею збирання зерна гречки минулого року — 121,0 тис. га.

Однак, додають в асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», це не фінальні цифри, оскільки інколи гречку можуть сіяти ще після збору озимих культур.

В УКАБ констатують, що найбільший врожай гречки був зібраний у 1993 році — 528 тис. т (тоді ми ще продовжували забезпечувати нею сусідні країни), а найменший — у 2019 році — 85 тис. т. Зменшення посівних площ під гречкою в той період було зумовлене збільшенням постачань із росії, додає аналітик асоціації Світлана Литвин. 

Варто зауважити, що після фактичної зупинки імпорту гречки в розпал повномасштабного вторгнення внутрішній український ринок відреагував значним підвищенням цін. У такій ситуації аграрії, які стикнулися з суттєвими проблемами експорту врожаю, змушені були звернути увагу на гречку.

propData.content.image
Роман Нейтер, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки

Інтерес до цієї культури зріс, особливо серед тих, хто вже мав досвід і володів технологіями її вирощування. Й зараз гречка дійсно може бути більш цікавою, ніж стандартні рішення.

Водночас у профільному відомстві стримані щодо поточних оцінок виробництва. Зокрема, очікується, що виробництво гречки буде на рівні 142 тис. т, що загалом на 4% нижче порівняно з минулим сезоном.

Серед причин — суттєва затримка посівної гречки, спричинена несприятливими погодними умовами.

У Групі АГРОТРЕЙД, зокрема, зазначають, що затримка склала приблизно 20 днів. Крім того, на родючість вплине і той факт, що через війну поля компанії не пройшли осінню підготовку — глибокий обробіток.

propData.content.image
Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД

Ми вимушені були здійснювати підготовку навесні. Ці фактори, звісно, негативно позначаться на родючості, адже у агробізнесі все повинно базуватися на сухих розрахунках. Однак плануємо отримати стандартну врожайність — від 1,5 до 2 т/га.

Група АГРОТРЕЙД у 2023 році засіяла гречкою майже 700 га у Сумській області. Порівняно з минулим роком посівні площі зросли, додають у компанії, акцентуючи, що гречка має низьке логістичне навантаження, і нині це її головний плюс.

Водночас у холдингу «Астарта» саме пізній посів гречки та її короткий вегетаційний період є привабливими факторами для вирощування. Тут її сіють після збору кормових культур для тваринництва і встигають до кінця вересня зібрати.

Роман Павлик, начальник управління рослинництва агропромхолдингу «Астарта»

Посівна площа у 2022 році була на рівні 1 тис. га, у 2023-му — 2 тис. га. Прогнозуємо врожайність на рівні минулого року, а реалізовуватиметься врожай на внутрішньому ринку для подальшої доробки українськими підприємствами.

Щодо внутрішнього споживання, то загальні потреби в гречці на внутрішньому ринку оцінюються в 125-130 тис. т/рік.

propData.content.image
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України

Цього сезону з урахуванням перехідних залишків наш наявний ресурс становитиме 165 тис. т, чого наразі більш ніж достатньо як для забезпечення внутрішніх потреб, так і для формування експортного потенціалу на рівні щонайменше 20 тис. т.

Зазвичай Україна постачала на експорт не більше 20 тис. т/рік, але у сезоні 2022/2023 на зовнішні ринки пішло лише 5,4 тис. т.

  • Основним напрямком експорту гречки стали країни ЄС — майже 65%. Переважно це Польща, а також Німеччина, Нідерланди, Чехія, Литва.
  • З-поміж інших найбільших покупців української гречки були також Велика Британія, Тайвань, Ізраїль, Канада, Молдова тощо.

Водночас війна майже не вплинула на географію сівби гречки. За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, найбільші посівні площі цього сезону, як і раніше, зосереджені в Житомирській області — 18,5% (у 2021 році — 17,9%) та Хмельницькій області — 10,4% (10,2%). Крім того, лідерами за площею сівби гречки є також Чернігівська, Сумська та Тернопільська області.

Загалом частка топ-5 областей за площею посівів культури цього сезону оцінюється в 55%. 

Щодо подальших перспектив з нарощування виробництва гречки, то багато в чому це буде залежати від спроможності українських виробників знайти своїх споживачів на зовнішніх ринках, додає Тарас Висоцький. Наприклад, у країнах Європейського Союзу. Обмежений попит на внутрішньому ринку буде стримуючим фактором для суттєвого розширення посівних площ.

propData.content.image
Світлана Литвин, аналітик УКАБ

Внутрішній попит ми вже задовольняємо, а великі обсяги гречки експортувати не можемо. Справа в тому, що в культурі споживання гречка представлена в основному в пострадянських країнах, а також частково в деяких країнах Азії. Відповідно, значного попиту на світовому ринку на дану культуру немає. Якщо і буде формуватися попит на гречку, то це дуже поступовий процес.

Директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД Олександр Овсяник підтверджує, що цьогоріч гречка не має надзвичайно привабливого економічного ефекту, адже ціни на неї пішли донизу.

В УКАБ резюмують, що попит та пропозиція на ринку стабілізувалися, тому ціни на гречку порівняно з минулим роком зменшилися на 53%, повернувшись на довоєнний рівень — 44,4 грн/кг.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua