Hard neсk: український часник проти коронавірусу

Відповідно до інформації Державної служби статистики України, в 2019 році посівні площі часнику становили 24,1 тис. га, у 2018 році — 22,6 тис. га, що на 4,4% більше, ніж у 2017 р. (21,5 тис. га). При цьому основна частина посівів зосереджена у приватному секторі, наприклад, у 2018 році площа промислових підприємств складала всього 1,1 тис. га. До того ж у жовтні 2019 року лідер з виробництва часнику в Україні компанія «АгроПатріот» (Одеська обл.) понесла значні втрати в результаті пожежі на підприємстві, після чого, за словами керівництва, не може відновити свою діяльність.

Виробництво часнику в Україні в 2017 році склало 185,83 тис. т, в 2018 році — 187,02 тис. т, що більше на 0,63%.

Власник часникової компанії СП «УкрАП» Анна Морозова зазначає, що на стан українського ринку часнику впливає той факт, що головними виробниками досі є особисті селянські господарства, а промислових виробників, як за масштабами, так і за технологіями, — мінімальна кількість.

«Сьогодні український ринок страждає від хаотичного процесу вирощування дрібними фермерами, які, не знаючи технологічних процесів, купують неякісне насіння, що призводить до 30-60% некондиційної продукції, і як наслідок — збільшення собівартості. Також в Україні не розвинена інфраструктура для зберігання, відсутнє виробництво продукції з доданою вартістю, мало хто займається маркетингом — це ті фактори, які стримують розвиток ринку», — відзначила Анна Морозова.

Світовий ринок часнику

Світовому ринку часнику характерне постійне зростання як у постачанні, так і в споживанні. Найбільшим виробником та експортером є Китай з часткою ринку у 80%.

За інформацією директора з інноваційних програм та розвитку ГО «Асоціація українських і арабських бізнесменів і інвесторів» Юліанни Мусса, сьогодні азійський ринок вирощує, переробляє і споживає найбільшу кількість часнику — 95% від усього світового ринку.

Топ-10 країн за обсягами виробництва часнику

За інформацією аналітичного відділу Ради з питань експорту продовольства (UFEB), частка часнику з Індії на світовому ринку становить 5,3%, Бангладеш — 1,4%, Південної Кореї — 1%, М’янми — 0,8%, Узбекистану — 0,7%, Туреччини — 0,8%.

Експортні можливості

В 2018 році Україна експортувала 1,3 тис. т часнику. Основними ринками збуту стали Білорусь, Латвія, Польща, Естонія, Грузія та Австрія, також невеликі партії відправлено до Німеччини та Великобританії.

Для українців останній сезон видався складним, адже була велика кількість некондиційного часнику, хоча, наприклад, дрібний часник забирали для промислових цілей. Натомість виробники отримали нові можливості.

«З торговельною війною США і Китаю нам відкриваються ринки Сполучених Штатів. Митна ставка для ввезення китайського часнику до травня 2019 року становила 10%, а зараз — 25%. Для нас відкритий також японський ринок. Ця країна буде знижувати митні ставки на товари з ЄС, і Україна може користуватися тими ж пільгами, що і країни ЄС», — зазначає Анна Морозова.

Юліанна Мусса вважає, що достатньо перспективним ринком для українських виробників часнику можуть бути країни Арабського світу.

«Співпраця з країнами Сходу особлива, тому дуже важлива репутація держави та податкове регулювання. Для того щоб вивести такий товар на східні ринки, потрібно прийняти комплексне рішення, тобто це може бути розвиток спільних підприємств між східними країнами та Україною, починаючи від вирощування, зберігання та подальшого експорту. Тоді такі інвестиційні проєкти будуть перспективними та прогресивними», — вважає Юліанна Мусса. 

За її словами, одна з найбільших проблем плодоовочевої галузі полягає в якісному зберіганні овочів для подальшого експорту. Тому пропонувати потрібно саме такі проєкти партнерам з країн Арабського світу.  

«Глобальний ринок часнику залежить від сезонності, перший врожай збирають в Єгипті, потім у Грузії, Узбекистані, Україні та Росії. Ми недооцінюємо східний ринок, де український часник може замінювати частку китайського та іспанського ринку. Але потрібно розуміти вподобання пакування та сортів часнику, які мають переваги саме на Сході. Чи може сорт Любаша дійсно сподобатись арабським споживачам», — зазначає Юліанна Мусса і додає, що бачить перспективи українського часнику на європейських ринках у вигляді свіжого часнику, а на східних — очищений часник і сухий часник різного калібру, часник у якості спеції.

Цінове питання: український дорожчий за імпортний

За даними Tridge.com, на середину грудня оптова середня ціна на часник становила 2,3 $/кг, яка на 3,3% дорожче від ціни в листопаді 2019 року і на 11,9% зросла порівняно з груднем 2018 року.

Світові ціни на часник, джерело Tridge.com

«Щодо глобальної ціни та ситуації в Китаї зараз, що стосується саме ринку часнику, — це зміна ціни через коронавірус. Змінюється все швидко, світ змінюється. Ми теж повинні змінюватись і вчитися приймати рішення дуже швидко, особливо економічні. І сьогодні ми не знаємо, якою буде ціна на часник, коли ринок Китаю ізольований від світу. І чи будуть продовжувати країни співпрацю за укладеними контрактами по часнику з Китаєм. І тут хороше запитання, ціна зросте вдвічі на внутрішньому ринку часнику, а можливо й у 5 разів. Люди перестануть використовувати китайський часник, а українського може не вистачити з двох причин: любителі перестали вирощувати його, і одне з найбільших підприємств України з виробництва часнику перестало працювати. Також логістичних складів зі зберігання часнику небагато. Тому до таких питань потрібно підходити з комплексним рішенням і працювати не один рік. І от саме зараз буде актуальна тема співпраці з малими та середніми виробниками, кооперативами та кластерами, об’єднаннями. Щоб виконати великі замовлення, треба об’єднуватись і співпрацювати», — вважає Юліанна Мусса.

За даними оптового ринку «Шувар», станом на 4 лютого середня ціна на імпортний часник становила 44,2 грн/кг, на вітчизняний — 50 грн/кг. При цьому за останній тиждень ціна на імпортний часник знизилася на 0,62%. 

Особливості сезону: 60% некондиційного часнику

За даними СП «УкрАП» — кооперативу виробників часнику України, за 11 місяців 2019 року Україна імпортувала близько 4 тис. т часнику проти 2,5 тис. т у 2018 році. Анна Морозова зазначає, що в середньому останні 10 років річний імпорт китайського часнику в Україні становив близько 4 тис. т.

«Три роки тому настав перелом, коли частка імпортного часнику почала знижуватися. Тут зіграло багато факторів, один із яких — українські фермери почали вирощувати цю продукцію, другий — українські торговельні мережі повірили, що існує український часник, і зменшили закупівлю імпортного. У 2018 році вперше була закрита квота на часник, який експортується до ЄС. Але водночас, якщо сезон 2017-2018 рр. супроводжувався низькою ціною на часник, і, як наслідок, багато українських фермерів пішли з ринку, то сезон 2018-2019 рр. ознаменувався відсутністю якісного товару для продажу. З власного досвіду можу сказати, що частка некондиційного часнику досягала 60%», — зазначає Анна Морозова.

За її словами, це сталося через недотримання виробниками технології вирощування і доробки часнику, відсутність спеціалізованої техніки та технологій зберігання.

Анна Морозова зазначає, що в останньому сезоні, на жаль, СП «УкрАП» не змогла закрити потребу супермаркетів за обсягами якісного часнику.

Чи варто заходити в часниковий бізнес?

За словами Анни Морозової, наступний сезон для українських виробників часнику має бути вдалим з декількох причин: багато фермерів в Україні, на жаль, відмовилися від вирощування, а тим часом всі торговельні мережі почали продавати український часник, до того ж звільняється місце на світових ринках.

«Фермер, який з розумінням займається вирощуванням часнику, вже напрацював досвід, зменшив собівартість, має свій якісний посадковий матеріал, має напрацювання в кооперації та збуті — отримає гідний економічний ефект», — зазначає Анна Морозова.

Що ж до перспектив на світовому ринку, то аналітичний відділ Ради з питань експорту продовольства (UFEB) передбачає, що найближчими роками він буде демонструвати повільне зростання і до 2022 року додасть 4%. Азійсько-Тихоокеанський регіон не втратить своїх позицій в часниковій темі, тож Індія і Китай, завдяки підтримці виробництва з боку уряду країн, залишаться основними гравцями на ринку. 

В UFEB радять українським виробникам часнику в експорті орієнтуватися на ринок Європи, Прибалтики та Північної Америки, збільшувати постачання часнику в свіжому вигляді та вирощувати стрілкуючі сорти — наприклад, Hard neсk.

Анна Морозова зазначає, що хто наважиться займатися вирощуванням часнику, може розраховувати на підтримку від СП «УкрАП» у вигляді інформації з вирощування та технологічних процесів, пропозицій з кооперації щодо збуту часнику та підказок щодо виробництва товарів із доданою вартістю — часниковий порошок, слайси, чорний часник.

Для довідки: для налагодження партнерських зв’язків із представниками східних ринків виробники можуть відвідати виставку «AUABI 2020 UKRAINIAN-ARAB INTERNATIONAL EXPO», яка відбудеться в Києві 11-13 червня 2020 року.

Більше про технології вирощування та ринки збуту часнику можна дізнатися під час конференції «Чи буде мільйон із гектару часнику?», яка відбудеться в Одесі 5 березня 2020 року.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua