#Індекс АПК. Харківська область
«За вісім місяців цього року індекс обсягів виробництва валової продукції сільського господарства склав понад 110%. Це переважно стосувалося галузі рослинництва. Вперше за останній час індекс валової продукції в галузі тваринництва склав 105,6%. Це збільшення обсягів та реалізації м'ясної продукції, створення нових робочих місць. Аграрії Харківщини можуть цим пишатися», — зазначає перший заступник голови Харківської ОДА Марк Беккер.
За його словами, за 8 місяців цього року продуктивність дійного стада збільшилася майже на 4% (за цим показником Харківщина посідає друге місце серед регіонів України). Крім того, аграріям області вдалося збільшити машинно-тракторний парк. Було придбано 700 одиниць техніки на понад ніж 1 млрд грн. Усього інвестиції у сільське господарство Харківщини склали понад 1,1 млрд грн. Експортне постачання за 8 місяців — понад $620 млн.
Загалом на 2 млн га землі на Харківщині працює понад 2000 сільськогосподарських підприємств, з яких 1200 — фермерські господарства.
Високоефективне і соціально відповідальне фермерство
Юрій Штих розпочав фермерувати 20 років тому з 50 га землі та двох тракторів Т-150. Нині СФГ «Дельта» має в оренді 700 га землі, сучасну техніку — обприскувач Amazone, комбайн John Deere, а також невеличке підсобне господарство, де утримуються ВРХ і свині. Загалом на сільгосппідприємстві працює 8 осіб.
Як зазначає директор Департаменту агропромислового розвитку Харківської ОДА Олександр Нездюр, справжній аграрій, в повному розумінні цього слова, повинен займатися не лише рослинництвом, а й тваринництвом. Адже лише за таких умов буде паритет, баланс, і можна говорити про органічне виробництво.
Юрій Штих розповідає, що його господарство отримує високі врожаї, декілька років поспіль навіть займали перше місце в районі з врожаю озимої пшениці, зібравши 71 ц/га. Фермер відмічає, що через погодні умови два останні роки були гіршими за врожайністю. Цього року отримали 47 ц/га, хоча працювали за технологією на отримання високого врожаю, але не вистачило опадів.
Олександр Нездюр підтверджує, що в 2019 році урожайність майже по всіх культурах була нижча від очікуваної. Наприклад, по соняшнику середня урожайність в області склала 27,1 ц/га порівняно з минулорічною 27,8 ц/га. «Завадила погода: по озимій пшениці в період формування колоса не було опадів, і тому не отримали запланованого урожаю. Така ж ситуація склалася і з кукурудзою», — зазначає Олександр Нездюр.
А от розширюватись і розвиватися в тваринництві СФГ «Дельта» можливостей не має. Юрій Штих пояснює, що для цього потрібно додатково купувати молочні лінії, транспортер, при цьому молоко в низькій ціні, тож вкладати кошти не дуже вигідно.
Разом із тим фермерське господарство не шкодує грошей на соціальну сферу села Скрипаї, де орендує землю.
«Тісно співпрацюємо з сільською радою, допомагаємо, підтримуємо проєкти і вже сприймаємо це як обов’язок. Звісно, це певне навантаження для невеликих фермерів, але ми працюємо на цій землі, я вважаю своїм обов’язком зробити добру справу, якщо потрібно і є можливість», — розповідає Юрій Штих.
За словами Олександра Нездюра, в області намагаються дотримуватися сівозміни, і Департамент агропромислового розвитку має повне взаєморозуміння з аграріями з приводу питання продовольчої безпеки: в спілкуванні разом приймають рішення.
В селі Рясне Золочівського району Харківської області працює ПСП «Патріот». Керівник господарства Анатолій Тільнов робить ставку не на максимальну врожайність, а на кількість вирощуваних культур, таким чином диверсифікуючи ризики. Тому на 1700 га вирощують пшеницю, кукурудзу, ячмінь, просо, сою, горох, соняшник і навіть гречку.
«Торік, наприклад, 10 га проса дали більше доходу, ніж 100 га пшениці. Ціна на просо була 15 тис./га при врожайності 50 ц/га. Незважаючи на те, що торік гречка була збитковою культурою, ми від неї не відмовляємося, і цього року мали 20 га цієї культури», — зазначає Анатолій Тільнов.
Він впевнений, що врожайність насамперед залежить від стану і обробітку ґрунту. Тому вся ґрунтообробна і посівна техніка в ПСП «Патріот» нова і грамотно підібрана — за п’ять років господарство поповнилося 10 новими одиницями різної сільгосптехніки.
«Маємо 4 сівалки, є просапні та зернові, три з них — Amazone. Трактори, які використовуємо на основних роботах, теж всі нові, хоча ще маємо потребу в одному потужному тракторі. Відчули, що з такою технікою працювати набагато ефективніше, отримуємо кращі результати і несемо менше втрат», — зазначає Анатолій Тільнов.
Сімейні ферми починаються з пошуку якості
Колишня викладачка Харківського економічного університету Наталія Коваль застосовує тему своєї наукової дисертації «Стратегічне управління трансформаційними процесами на підприємстві» на власному виробництві в СФГ «Юпітер». Відкрити молочну ферму, а потім зайнятися ще переробкою Наталію змусило звичайне бажання — харчуватися якісними продуктами.
«В пошуках якісних молочних продуктів для дітей зрозуміла, що це дефіцит. І ми з чоловіком вирішили відкрити молочну ферму. Мене не зупинило навіть те, що я корову бачила лише в бабусі. Домовилися, що чоловік займатиметься вирощуванням корів, а я — переробкою продукції. В грудні 2012 року ми зареєстрували ферму в Вовчанському районі, й чоловіка відразу запросили на роботу, а мені довелося займатися її будівництвом», — згадує Наталія Коваль.
Ферму будували з нуля за розробленим проєктом із застосуванням передових технологій: німецька безконтактна доїльна зала, 15-тонний охолоджувач молока. Сьогодні тут утримується 300 корів, з яких 250 дійних та ще 300 голів — бичків та телят.
«Ми вимушені вирощувати бичків, хоча планували лише молочну ферму. Перший рік наших бичків викуповувало населення, але зараз все менше людей тримають ВРХ. Тож ми вимушено їх вирощуємо до певної ваги і здаємо потім на м’ясокомбінат», — розповідає Наталія Коваль.
На фермі СФГ «Юпітер» щодня надоюють 6 т молока екстра ґатунку. Частину молока здають PepsiCo Sandora, а частину використовують для переробки. Продукція ТМ «Пані Юпітер» реалізовується в фірмовому магазині біля ферми і в кіоску на ринку в Харкові. Мають невеликий асортимент здебільшого білих сирів і десерти на основі сиру, але зараз активно працюють над технологією виробництва твердих сирів.
Наталія Коваль розповідає: ферма запланована на утримання 600 корів, і щоб далі розвиватися та встановлювати нове обладнання для переробки, потрібні обігові кошти.
«В 2018 році ми користувалися програмами державної підтримки, зокрема, програмою з повернення відсотків за придбану техніку та дотацією за утримання корів. Завдяки програмам підтримки поставили два силоси на 800 т зберігання зерна — кукурудзи і ячменю, щоб мати якісний корм. Маємо в обробітку 300 га, але щоб забезпечити себе повністю кормовою базою, землі не вистачає. Вирощуємо кукурудзу на силос і траву на сінаж», — говорить Наталія Коваль.
Як розповів Олександр Нездюр, за показниками надоїв молока Харківщина займає перше місце в Україні. З 2013 року в області було падіння по тваринництву, а в 2019-му отримали приріст та індекс 105% з надоїв молока.
«У нас в області будуються великі тваринницькі комплекси з утримання ВРХ. Цього року, незважаючи на АЧС, запустився також сучасний свинокомплекс. За моїми спостереженнями, такі масштабні проєкти здійснюють люди, які живуть цією справою, наприклад, як керівник «Агросервіс» Володимир Кулик. Щоправда, в тваринництві маємо труднощі з кормами, оскільки сьогодні гостро стоїть питання щодо пасовищ. Намагаємося вирішити», — говорить Олександр Нездюр.
З пошуку якісної продукції зародилася і ще одна сімейна ферма «Благодатне». Родина Спасибо має 5 дітей і навмисне переїхали за місто, щоб вести здоровий стиль життя та споживати здорову продукцію.
Зараз на фермі утримується 14 корів породи джерсей, невеличке стадо альпійських кіз, кури незвичних порід, є сироварня з сироварним котлом, розрахованим на 225 л, і камерою для визрівання сиру.
«Маємо корів породи джерсей, в якої склад молока найбільше підходить для виробництва сирів і вихід максимальний. Хоча надої та якість молока — це дуже мінлива величина, яка залежить від пори року, кормів і погоди. Ми запрошували експерта для складання раціону корму для отримання максимальних надоїв і високої якості молока», — розповідає засновник сімейної молочної ферми «Благодатне» Валентин Спасибо.
В родині Спасибо відразу зазначають, що планують виробляти якісні продукти і розраховують на преміум-сегмент.
«Розраховуємо на преміум-сегмент, бо якість дуже відрізняється від звичних молочних продуктів. Є певні плани і перспективи, зараз займаємося оновленням поголів’я. 30 дійних корів і до 100 дійних кіз — максимальна кількість тварин для нашого стада. Також все залежить від ринків збуту. Трохи згодом плануємо облаштувати місце для відпочинку, щоб можна було приїхати родиною, пожити на фермі, такий собі «зелений туризм». Момент розвитку ферми затяжний, оскільки почали з нуля: купили спеціально ділянку землі для ОСГ, почали будувати ферму. Це довгий шлях», — говорить Валентин Спасибо.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua