Урожай-2024: з чим аграрії заходять у новий сезон?

27 листопада 2023, 05:29 10599

Осінній посів озимих культур під урожай 2024 року — на фінішній прямій. Уже зрозуміло, що площі під озимою пшеницею дещо скоротяться. Водночас у виробників стримані плани на ярий клин через дорогу логістику і низькі ціни на зернову групу.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України звітують, що вже посіяно майже 5,8 млн га озимих із прогнозованих 6,3 млн га. Якщо брати озиму пшеницю, то засіяно 4,0 млн га, але сівба ще триває, тому можливі коливання. Минулого року пшеницею було засіяно 4,5 млн га, тоді як восени 2021 року цей показник становив 6,1 млн га.

Серед причин скорочення заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук вказує окупацію частини українських територій, небезпеку у прифронтових зонах, велику кількість забруднених вибухонебезпечними предметами земель.

propData.content.image
Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

Додаткові чинники — відсутність у аграріїв коштів, а також погодні умови: через посуху сільгоспвиробники не змогли вчасно вийти в поле.

Самі ж аграрії говорять, що сівозміна зумовлює сіяти пшеницю восени. Так, у Групі АГРОТРЕЙД посіви озимої пшениці під урожай 2024 року складають 15,8 тис. га, що майже у 3,5 раза більше, ніж торік. Наразі вона займає чверть земельного банку компанії — найбільшу площу з-поміж інших культур.

Водночас у агрогрупі «Агрейн» порівняно з минулим роком площу посіву озимої пшениці також збільшили — на 45%. Пояснюють, що це і гарний попередник, і вибір був продиктований ринковим попитом.

У «ТАС Агро» посівні площі під озимою пшеницею суттєво не зменшували: під урожай 2023 року було посіяно 16,7 тис. га, нині — 15,7 тис. га. Основна причина цих коливань повʼязана із сівозміною.

Щодо ріпаку, то в «Агрейн» додають, що сьогодні на перший план виходять культури з меншою врожайністю, але більшою вартістю, зважаючи на витрати на логістику та подорожчання дизпалива. Тому ріпак лишається привабливим для виробників. Зазначимо, що площа під озимим ріпаком по Україні займає 1,1 млн га.

В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» додають, що варто було очікувати збільшення посівних площ під ріпаком, однак несприятливі погодні умови восени не дозволили багатьом господарствам ризикнути та посіяти озимий ріпак.

Якщо говорити про посівну навесні 2024 року, то, ймовірно, буде продовжуватися тенденція до заміни посівних площ зернових культур олійними, додають в УКАБ.

propData.content.image
Світлана Литвин, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу

Насамперед заміна посівних площ зернових культур олійними відбуватиметься за рахунок кукурудзи, адже площі під нею залишаються значними, утворюючи великий обсяг урожаю, а експортна пропускна спроможність залишається низькою.

У агрогрупі «Агрейн» констатують, що на досушування та доочищення кукурудзи йдуть великі затрати, в основному, це енергоносії. При цьому затратна частина виросла, а ціни на кукурудзу зменшилися: до війни вона коштувала 8 тис. грн/т, з початку війни — 6 тис. грн, нині — близько 4 тис. грн/т. 

У Групі АГРОТРЕЙД зазначають, що собівартість вирощування кукурудзи складає 58 тис. грн/га.

propData.content.image
Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД

Значну частину витрат становить доробка культури — сушіння. Разом із дорогими добривами кукурудза найбільш затратна у вирощуванні.

Додали клопоту з кукурудзою і опади. У Групі АГРОТРЕЙД планували завершити збирання на початку грудня, але через дощову осінь основна частина кукурудзи ще в полі. Однак, незважаючи на всі обставини, великих змін у структурі посівів Групи АГРОТРЕЙД навесні не планується, хоча, за словами Олександра Овсяника, її формування ще повністю не завершене. Він додає, що зазвичай найрентабельнішим для компанії є ріпак, і якщо планова ціна на нього збережеться, то наступного року, напевне, робитимуть ставку на цю культуру.

У LNZ Group остаточного рішення щодо сівозміни навесні також немає. Проте посіви кукурудзи, яка є стратегічною у структурі виробництва і займає 50% загального обсягу, планують залишати незмінними. Натомість розглядають зміни у сегменті олійних культур, зокрема зменшення площ під соняшником на користь сої.

Водночас перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначає, що об’єктивно приймати кінцеве рішення щодо весняної посівної аграрії будуть всередині лютого, адже ще багато невідомих факторів, зокрема і щодо експорту, і щодо цін.

propData.content.image
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України

Однозначно тренд залишиться з наголосом на олійні культури, але відкритим є питання, яким буде перерозподіл площ. Високу рентабельність показує весь блок олійних, проте найбільш рентабельною є соя, далі соняшник і потім ріпак.

У «ТАС Агро» вже прийняли рішення наступного сезону зменшити посівні площі кукурудзи і збільшити під соєю.

propData.content.image
Олег Заплетнюк, генеральний директор «ТАС Агро»

Основні культури, які формуватимуть прибутковість наступного року, це олійні (ріпак, соя, соняшник). На них і робимо основну ставку. Вирощування і переробка олійних забезпечили компанії маржинальність у 2023 році, тому й збільшуємо площі під посів олійних. У майбутньому розглядаємо варіанти інвестицій у власну переробку.

За його словами, найбільший рівень прибутковості у 2023 році компанія отримала на цукрових буряках — понад 50% рентабельності, тому розглядають можливість посіву цукрового буряку і наступного року, зі збільшенням посівних площ.

Щодо найбільш затратної складової в структурі собівартості, то усі без винятку говорять про добрива, далі захист рослин, насіння і пальне, а також оплата праці та зростання вартості оренди землі.

У «Агрейн» додають, що здорожчало майже все, що стосується сільськогосподарського виробництва: дизельне паливо — більше ніж удвічі; транспортування морем зросло з 25 $/т до 55 $/т; карбамід коштував раніше 10 тис. грн/т, зараз — 20 тис. грн (навіть до 38!). При цьому, якщо минулого року за тонну пшениці у порту завантаження давали 240 $/т, то сьогодні — 140 $/т. У компанії також вказують, що були проблеми із запчастинами — деякі підприємства-виробники припинили випуск продукції, тож потрібен був час, щоб знайти їм заміну.

У «Агрейн» переглянули систему живлення, щоб оптимізувати витрати на мінеральні добрива, на 20% зменшили закупівлю азотних добрив порівняно з 2022 роком і на 40% — комплексних фосфорно-калійних. Змінилася тут і система захисту — розпочали цю оптимізацію ще кілька років тому. Певні продукти закуповують на 100%, інші — на 80%, а то й на 50% залежно від того, яку проблему вирішує той чи інший препарат.

Оптимізувати захист доводиться і тим компаніям, які у своїй структурі мають власну агрохімію.

propData.content.image
Роман Франчук, директор СТОВ «ЛНЗ Агро»

Наша компанія має власні продукти для захисту культур від бренду DEFENDA. Проте нам також доводиться оптимізувати технології внесення. Ми готові ділитися досвідом з партнерами, як оптимізувати затрати без шкоди для отримання високих урожаїв, адже належний захист — важлива складова майбутнього врожаю

Говорячи про найбільші виклики 2024 року, аграрії називають логістику і реалізацію вирощеної продукції.

У Групі АГРОТРЕЙД експортну логістику повністю переорієнтували на роботу через дунайські порти та перевезення залізничним транспортом через західний кордон України. Співвідношення між цими каналами становить приблизно 80% на 20%.

propData.content.image
Андрій Бут, директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності Групи АГРОТРЕЙД

Вже від середини квітня 2023 року зерновий коридор працював більше формально, ніж фактично. Через нього проходило дуже мало суден, тому говорити про нормальні темпи експорту було складно. Найгіршим було не стільки очікування, скільки цілковита відсутність прогнозованості

Інша суттєва проблема, за словами генерального директора «ТАС Агро» Олега Заплетнюка, це дефіцит кадрів, обумовлений воєнним чинником: для їх подолання єдиний шлях — це змінюватися та діджиталізуватися.

У LNZ Group серед змін — подальша диверсифікація бізнесу. Для власного заводу із заморожування овочів, ягід та фруктів «Авуар» частково самостійно вирощують овочі та ягоди, також через кооператив Tevitta залучають більше партнерів із розширенням асортименту виробництва. На заводі вже переробляють малину, ожину, вишню, лохину, перець, полуницю, сливу, суницю, чорницю, шипшину, гарбуз, капусту, броколі та цибулю.

У «Агрейн» — продовження впровадження технології strip-till, яка дає змогу знизити витрати ресурсів, зберегти вологість і зменшити ерозію ґрунту. Якщо за стандартною технологією необхідно задіяти як мінімум 6 тракторів, щоб обробити 3000 га, то для strip-till потрібен один трактор.

Загалом, незважаючи на значні земельні масиви, які потребують розмінування, ризики ведення господарства на прифронтових територіях, критичну ситуацію з обіговими коштами, аграрії з оптимізмом дивляться у новий сезон, приймаючи виклики та оптимізуючи бізнес.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua