Оскільки держбюджет-2023 має рекордний дефіцит — понад 20% ВВП, а також на даний момент не визначені в повній мірі джерела фінансування дефіциту, то програми пільгового кредитування опинилися під загрозою.
Не заробити, а вижити: як аграрії викручуються, щоб продовжувати працювати
13 квітня 2023, 05:52 10086
Горизонт
планування у воєнний час в агросекторі звузився з кількох місяців до кількох
тижнів, а то і днів. Серед основних причин — брак обігових коштів, тому, як
кажуть самі виробники, проблеми вирішують за мірою їх виникнення, ситуативно.
Якщо озирнутися назад, то на початку війни більшість аграріїв мали запас міцності: багато хто встиг запастися добривами, насінням, ЗЗР. Тоді ж була запроваджена програма пільгового кредитування на посівну під 0%, аграрії могли отримати пільгові кредити в межах програми «5-7-9%», а також кредити під державні гарантії. Кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський зазначає, що протягом посівної-2022 понад 30 тис. господарств отримали кредити за ставками від 5 до 9% на загальну суму 38,6 млрд грн.
Державні програми
Проте в червні 2022 р. Нацбанк підвищив облікову ставку з 10 до 25%, що зробило кредити надто дорогими для підприємців. Хоча пільгові програми фінансування продовжували функціонувати, проте через подорожчання кредитів на них доводиться виділяти все більше коштів з держбюджету, адже різниця між реальною банківською ставкою та пільговою покривається за рахунок бюджетних коштів.
Олександр Хмелевський, к.е.н., незалежний експерт
Кабінет Міністрів досить довго зволікав із рішенням щодо продовження програм пільгового кредитування. Лише 14 березня, коли частина аграріїв уже розпочала посівну, було ухвалено рішення про продовження пільгових кредитних програм. Проте програма кредитування під 0% була скасована. В межах програми «5-7-9%» кредити під 5% вже недоступні, каже експерт.
Тобто умови пільгового кредитування стали набагато жорсткішими, ніж минулого року. Станом на початок квітня понад 5 тис. аграрних підприємств уже отримали кредити на загальну суму 22,5 млрд грн на нинішню посівну. Зокрема, за програмою «5-7-9%» кредити отримали понад 4 тис. господарств на загальну суму 12 млрд грн. Ще понад 8 млрд грн було залучено під державні гарантії. Проте ці цифри значно нижчі, ніж у 2022 р.
Через те, що довелося значно збільшити витрати на логістику, аграрії втратили понад 30 млрд грн обігових коштів, тому, на переконання Олександра Хмелевського, цього року потребують значно більшої державної підтримки, ніж торік, а також необхідності встановлення пільгових тарифів на перевезення сільгосппродукції.
У «ТАС Агро» підтверджують, що протягом четвертого кварталу минулого року мали брак оборотних коштів і це було спричинено відсутністю реалізації продукції через високі тарифи на логістику. Проте станом на сьогодні у компанії оборотних коштів вистачає.
Водночас досі залишається невирішеним питання збільшення ліміту суми кредитування з 90 млн грн хоча б до 135 млн грн за програмою «5-7-9%», акцентує заступниця генерального директора УКАБ з адвокації Марія Ревенко. Така сума, додає вона, була визначена за результатами опитування бізнесу, який потребує залучення додаткових коштів під посівну.
Кредитування не для всіх
На практиці, як зазначають виробники, за чинними програмами підтримки фінансування надходить нерівномірно, зі значними затримками, але для аграріїв, які працюють на прифронтових територіях, це чи не єдиний спосіб отримати обігові кошти.
Олена Коробкова, голова ради Незалежної асоціації банків України
Є дві можливості полегшити доступ до фінансування для сільгоспвиробників із наближених до фронту районів — грантові програми або механізми розподілу та поглинання ризиків за кредитами (державні гарантії або страхування воєнних ризиків). Фактично йдеться про готовність держави або міжнародних фінансових партнерів «дарувати» гроші у вигляді гранту або компенсації збитків у випадку реалізації (з високою ймовірністю) воєнних ризиків.
За її словами, наразі банки можуть кредитувати аграріїв із прифронтовими землями, якщо вони також мають земельний банк у відносно безпечних регіонах (і це має бути переважна частка). Тоді ризики в діяльності сільгоспвиробника можуть бути розподілені та зрозумілі для банку. Проте якщо всі поля фермера розташовані на відстані артилерійського ураження від лінії фронту, такої можливості не існує. «А кредитувати за принципом «пан або пропав» банки просто не можуть», — додає Коробкова.
Якщо рахувати банки, що від початку року видали принаймні один агрокредит, то таких — понад два десятки. З них більш-менш активно кредитують 14 банків. У НАБУ прогнозують, що найближчими місяцями кількість банків, що активно кредитують, може зрости. Адже посівна в розпалі, і деякі банки могли ще не встигнути розпочати видачу кредитів за заявками, що перебувають на стадії розгляду або вже погоджені.
Також в асоціації уточнюють, що кількість банків, які кредитують, зменшилася від початку повномасштабного вторгнення. Серед причин — кілька банків було виведено з ринку, деякі значно скоротили кредитну активність.
Заступник генерального директора з фінансів «ТАС Агро» Олександр Заєць зазначає, що впродовж 2022 р. банки не мали бажання видавати кредити зі зрозумілих причин, але цьогоріч ситуація покращується, і зараз у компанії мають ряд пропозицій щодо кредитування.
Олександр Заєць, заступник генерального директора з фінансів «ТАС Агро»
Плануємо залучення нового кредитування для оновлення техніки та реалізації інвестиційних програм», — уточнює він, додаючи: «Для нас, як надійної і стабільної компанії, взяти кредит не є проблемою. Єдине що необхідно покращити нашим банкам — скоротити терміни розгляду кредитних заявок.
Окреме питання для аграріїв, наголошує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, — це реструктуризація кредитів і податків товаровиробників на деокупованих та окупованих територіях.
Денис Марчук, заступник голови ВАР
Досі можна почути, як банки та фіскали вимагають від аграріїв із цих територій сплатити борги. Проте їхня техніка пошкоджена, спалена або викрадена росіянами. Їхні господарства зруйновані, а на полях ведуться бойові дії чи вони заміновані.
Бартерні відносини та форварди
Частково перекривають брак обігових коштів бартерні розрахунки. Зацікавленість у такому інструменті, зазначають у ресурсних компаніях, на високому рівні. Аграрії під заставу майбутнього врожаю беруть насіння, ЗЗР, техніку.
Олександр Конон, директор департаменту продажів ГК «Техноторг»
Аграрії можуть обміняти свою продукцію на будь-яку позицію з нашого прайс-листа, яка є в наявності. Ця програма працює поки що тільки для обміну на сільськогосподарську та автомобільну техніку. Але в планах із другої половини 2023 р. її розширення на ЗЗР та добрива. Алгоритм дуже простий — агровиробнику слід заявити про своє бажання взяти участь у програмі «Обмін», все інше зроблять наші спеціалісти.
«Бартерні розрахунки не допоможуть перекрити брак обігових коштів. А банкам значно вигідніше купувати сертифікати Нацбанку, за які вони отримують 25%, ніж кредитувати аграріїв. Уже зараз прогнозується скорочення посівних площ на 25% проти минулого року. Це призведе до скорочення експортної виручки та надходжень до держбюджету», — висловлює побоювання к.е.н., незалежний експерт Олександр Хмелевський.
Задля забезпечення продовольчої безпеки та підтримки постраждалих від війни аграріїв включилися і донори. Переважно за сприяння ФАО сільгосптоваровиробники отримують якісний посівний матеріал та добрива.
Завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш вказує, що відповідна фінансова підтримка сфокусована переважно на невеликих фермерських господарствах, і генерованих подібними програмами обсягів фінансових ресурсів недостатньо для повноцінного відновлення сільгоспдіяльності агровиробників — насамперед тих, які функціонують на постраждалих від війни територіях.
Леонід Тулуш, завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», к.е.н.
У цьому контексті уряду в цілому та Мінагрополітики зокрема необхідно докладати більше зусиль для відновлення дії функціонуючих до російського вторгнення програм державної підтримки сільгосптоваровиробників та запровадження нових інструментів фінансового забезпечення аграріїв. Зокрема, варто відновити практику форвардних закупівель, які можуть стати ефективним інструментом фінансового забезпечення проведення весняно-польових робіт.
Де брати інформацію
AgroPortal.ua оновлює інформацію щодо фінансових і грантових можливостей для аграріїв у рубриці Фінансові програми для аграріїв.
Найкращий спосіб отримати інформацію та доступ до максимального асортименту програм, що підходять конкретному господарству, — підключитися до Державного аграрного реєстру. Наразі ДАР функціонує в пілотному режимі та продовжує активно допрацьовуватися за підтримки Світового банку. Однак деякі програми підтримки реалізуються виключно через ДАР, і невдовзі це буде справді єдиним вікном для всієї екосистеми підтримки агросектору, наголошують у НАБУ.
Олена Коробкова, голова ради Незалежної асоціації банків України
Цього року планується запуск Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві — це новий механізм гарантій, спеціально створений для підтримки малих і середніх сільгоспвиробників. Подробиці щодо умов і параметрів гарантій фонду ще невідомі, однак це будуть індивідуальні гарантії, які надаватимуться за конкретним кредитом і, скоріше за все, через ДАР.
З 2023 р. планується реалізація державної програми «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%», додають в Інституті аграрної економіки. За їхньою інформацією, передбачені й інші напрями кредитного забезпечення агровиробників, зокрема, кредитна підтримка аграрного бізнесу через створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві на суму 360 млн грн, бюджетне кредитування фермерських господарств (80 млн грн), а також програми підтримки пільгового кредитування Світового банку ($202 млн) та програми підтримки пільгового кредитування Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та інших донорів на суму $1 млрд.
Крім того, сільгоспвиробникам можуть бути доступні й більш вузькоспеціалізовані програми, сфокусовані на певному сегменті бізнесу, наприклад, на закупівлю рукавів для тимчасового зберігання зерна, як це було торік.
Сьогодні багато аграріїв працюють собі у збиток, додає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Без належних програм кредитування більшість із них можуть «закритись» уже завтра. Кожен нестачу грошей вирішує самостійно.
«Фінансовий стан аграріїв у 2023 р. насамперед залежатиме від врегулювання наявних проблем із логістикою, частина з яких постала перед галуззю зовсім недавно. І безумовно, фінансовий стан аграріїв напряму залежатиме від тривалості війни, від строків розблокування роботи морських портів, забезпечення безперешкодного відвантаження сільгосппродукції з чорноморських портів України, від фінансових можливостей держави стимулювати відновлення аграрного сектору економіки та забезпечити привабливі умови для інвесторів, які виявлять бажання взяти участь у повоєнній відбудові економіки України, зокрема її аграрного сектору», — резюмує завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua
