Середня ціна сільськогосподарської землі зросла до 42 тис. грн/га
Подальші кроки на ринку землі: чого очікувати аграріям?
03 травня 2024, 06:37 3207
Війна звузила горизонт планування у агропродовольчому секторі до кварталу. Як результат — стратегічні плани з купівлі земель сільськогосподарського призначення не стоять нині на порядку денному.
Однак, на переконання заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дениса Башлика, ринок земель в Україні здатен впоратися з будь-якими викликами завдяки чітко визначеним передумовам.
За його словами, це насамперед індикативна вартість, прив’язана до нормативної грошової оцінки, завдяки чому не відбулося знецінення земель. По-друге — інформаційне забезпечення, адже будь-яка політика має будуватися на фактичних даних.
Водночас інші учасники публічної дискусії «Ринок земель: нові гравці, нові виклики, нові перспективи» підтверджують, що попри повномасштабну війну та доволі обмежену модель ринок сільськогосподарських земель в Україні успішно розвивається.
Зокрема, керівник проєкту «Земля незламності», віцепрезидент Київської школи економіки з економічної освіти, професор Олег Нів’євський як приклад наводить рішення Нацбанку щодо збільшення коефіцієнта ліквідності сільгоспземель з 0,35 до 0,5, що відкриває можливості для агросектору та землевласників залучити додаткове фінансування на суму $25 млрд.
Загалом у KSE Агроцентр порахували, що з початку 2024 року капіталізація ринку сільгоспземель зросла на понад 200 млрд грн, зокрема й завдяки участі юридичних осіб. А частка юросіб на ринку землі в I кварталі склала лише 14,5%, тоді як решта угод, як і раніше, укладається між фізичними особами. Зі свого боку експерт KSE Агроцентр, дослідник проєкту «Земля незламності» Роман Нейтер зауважує, що відкриття доступу юридичним особам до ринку земель уже позитивно відбивається не лише на ліквідності, але й на прозорості ринку.
В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» припускають, що ринок продемонструє своє зростання після перемоги. Проте, за словами гендиректора УКАБ Олега Хоменка, досі існують деякі перестороги. Зокрема, законодавець передбачає запобіжник для агровиробників у вигляді переважного права. Але на ринку вже зараз відбуваються певні маніпуляції — наприклад, під час реалізації наміру придбання недобросовісні учасники ринку суттєво завищують у намірі вартість ділянки. «Це дуже серйозна загроза, яку необхідно вирішити», — наголошує Олег Хоменко.
«Справедливість — це основне очікування бізнесу від ринку землі», — додає голова Центру аналізу політики «Зміст» Елліна Юрченко. За її словами, нині формується нове покоління фермерів, які хочуть купити цілісним масивом 200 га землі та не мати обтяжень у вигляді додаткових взаємовідносин із сільрадами та орендодавцями. Молоді люди хочуть прозорих земельних відносин із чіткими правилами гри без клубка корупційних схем та квазікупівель, які формувались впродовж 30 років.
На шляху до забезпечення справедливості потрібно працювати над удосконаленням земельного законодавства, зазначає Елліна Юрченко, зокрема:
- скасувати «безоплатку»;
- завершити нормотворчий процес щодо оренди земель постійного користування;
- дозволити купівлю державних і комунальних земель із багаторічними насадженнями;
- створити ефективний механізм консолідації земель;
- здійснити розмінування земель та компенсувати втрати.
Окрім цього, наступним етапом земельної реформи має стати адаптація земельного законодавства України до права ЄС і кращих світових практик, додають у KSE Агроцентр. Для цього експерти з міжнародного права консорціуму компаній Civitta, Aequo та EasyBusiness за підтримки Програми USAID АГРО розробили концепцію гармонізації земельного законодавства України до права ЄС. Вона передбачає розробку та прийняття 14 законодавчих актів, які сприятимуть наближенню українського законодавства до європейського та розвитку земельних відносин і агросектору загалом.
«Ринок земель сільськогосподарського призначення — це додатковий ресурс для відновлення територій, потенціал якого ще тільки належить реалізувати спільними зусиллями уряду, законодавців і громад. Уже зараз сільськогосподарська земля приносить понад 13% від сукупних надходжень до місцевих бюджетів. А може приносити значно більше, якщо інші важливі реформи будуть реалізовані. Ми говоримо передусім про реформу просторового розвитку територій, проєкт земельного банку, консолідацію земель, зрошення, а також розвиток доступного кредитування для малих та середніх агровиробників, зокрема й за підтримки Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Програма USAID АГРО готова й надалі підтримувати зусилля влади та громад на шляху до побудови ефективного та прозорого ринку земель», — резюмує директорка Програми USAID АГРО Ксенія Сидоркіна.
AgroPortal.ua за матеріалами публічної дискусії «Ринок земель: нові гравці, нові виклики, нові перспективи»
