Наразі в Україні є потенціал для розвитку виробництва елеваторного обладнання, іригаційної та навісної техніки. Такі компанії як «Богуславська сільгосптехніка», «Завод Кобзаренка», «Карлівський машинобудівний завод» (KMZ), «Ельворті», «Системи модернізації складів» та інші, які працюють у цих галузях, мають досвід експорту та представництва в країнах-партнерах.
Натомість виробництво тракторів та збиральної техніки було слабо розвинене і до повномасштабного вторгнення, а зараз підприємства, які були лідерами, суттєво постраждали. Про це йдеться у дослідженні «Аналіз ринку сільськогосподарської техніки в умовах повномасштабної війни», проведеному на замовлення національного проєкту «Дія.Бізнес».
«Бердянські жниварки» опинились в окупації, ХТЗ частково постраждав від обстрілів, до того наявні потужності міг спрямувати на обслуговування військової техніки (інформація щодо цього підприємства з міркувань секретності може бути обмежена). У цій галузі розвиток неабияк залежатиме від співпраці з іноземними партнерами, адже модернізація такого підприємства потребує великих капіталовкладень та придбання сучасних технологій.
У дослідженні йдеться, що, зважаючи на наявний досвід, рівень технологічності обладнання та готовність до співпраці з Україною, перспективними ринками можуть бути країни Східної Європи (Молдова, Грузія, країни Балтії), країни ЄС (Румунія, Польща, Болгарія), країни Центральної Азії (Казахстан, Узбекистан). Варто розглядати розширення співпраці з країнами Африки (українська продукція вже постачається до Нігерії, Єгипту, Буркіна-Фасо тощо) та Близького Сходу.
Найбільш затребуваною за кордоном є навісна техніка (борони, розпушувачі, культиватори, мотики та прополювачі) та елеваторне обладнання українського виробництва. Також успішно експортувалось самохідне іригаційне обладнання. За даними експертів, українські виробники цих видів техніки виробляють продукцію високої якості та пропонують за цінами, нижчими, ніж у світових лідерів ринку.
Трактори та збиральна техніка завжди експортувались в обмеженій кількості. Одна з причин — необхідність сертифікації самохідної техніки.
Візуалізація змін обсягу експорту сільськогосподарської техніки з України за категоріями, 2018 р. – 6 міс. 2023 р., у грошовому вираженні, млн $, %
У двох товарних групах (навісна та елеваторна техніка), які були лідерами експорту до повномасштабного вторгнення, перше місце за обсягами в грошовому вираженні посідала росія.
2022 року відбувся перерозподіл напрямків експорту, і на перші позиції вийшли Молдова (навісна техніка) та Китай (елеваторне обладнання). У групах збиральної техніки і тракторів експорт має епізодичний характер, і розподіл споживачів значно змінюється рік до року. Стабільно купують техніку цих типів у Молдові та Польщі, в окремі роки — в Болгарії, Литві, Грузії. Також є незначні постачання до Африки: Нігерія — лідер за експортом тракторів з України 2022 року. Іригаційна техніка стабільно експортується до Молдови, Польщі, Румунії.
Частки експортерів сільськогосподарської техніки з України за видами, 6 міс. 2023 р., у грошовому вираженні, млн $
У першій половині 2023 року в товарній групі тракторів значну частку займає реекспорт, який здійснюється не виробниками, а трейдерами. Переважно це техніка, яка була у використанні, частка експорту вживаних тракторів — 44,7%.
У товарній групі навісної техніки значну частину експорту складають запчастини — 36% від усіх постачань у натуральному вираженні.
За результатами опитування, експерти вважають, що в Україні є «сталі компанії — «Завод Кобзаренка», «Ельворті», «Ренсинтез» та інші. В кожному регіоні є свої локальні виробники, що виготовляють незначний набір основної техніки для потреб місцевих фермерів, але без експортного потенціалу».
Один із респондентів зауважив, що ринки росії та білорусі були основними до 2014 року. Впродовж 2014-2022 років обсяги співпраці з росією постійно знижувались, і втрата ринку у 2022-му була невідчутною.
Імпорт техніки після початку повномасштабної війни значно скоротився, адже частина територій на півдні та сході України окупована або знаходиться в зоні бойових дій. Це призвело до скорочення попиту на агротехніку взагалі, зокрема й на імпортну.
В імпорті зросла частка вживаної техніки, а також більш дешевої та менш якісної. Це є наслідком падіння внутрішніх цін на сільськогосподарську продукцію, яку раніше активно експортували, розриву логістичних ланцюгів, значного подорожчання енергоносіїв та інфляційних процесів, що призвело до зниження ефективності аграрного виробництва. Купівельна спроможність фермерів зменшилась, тому вони обмежені в можливості придбання дорогих і високотехнологічних машин.
Найбільше до України імпортується тракторів і техніки для збору врожаю.
2021 року найбільшими країнами-імпортерами сільськогосподарської техніки були Німеччина ($1108 млн), Швейцарія ($457 млн), білорусь ($237 млн). Через повномасштабну війну ситуація змінилася. 2022 року найбільше техніки Україна імпортувала з Німеччини ($788 млн), Швейцарії ($231 млн), Польщі ($214 млн).
Основні торговельні партнери України (за часткою імпорту)
За обсягами імпорту у грошовому вираженні помітно виділяється піковий рік — 2021-й. Причиною зростання експерти в інтерв’ю називали пожвавлення ринку після зняття карантинних обмежень та закупівлі більшого обсягу наперед для формування складських запасів у разі введення повторних обмежень.
2022 року імпорт сільгосптехніки в Україні по окремих групах знизився майже вдвічі. На початку повномасштабної війни аграрний ринок фактично зупинився: іноземні заводи припинили постачання, заморозили кредитні лінії, вимагали від наших дилерів погашення кредитної заборгованості. Ближче до середини 2022 року постачання поновились, проте ціни відчутно зросли через зміну валютного курсу.
Обсяг імпорту сільськогосподарської техніки в Україну за категоріями, 2017 р. – 6 міс. 2023 р., у грошовому вираженні, млн $
Якщо розглядати довгострокову перспективу на 10 років, після закінчення війни основними завданнями країни будуть відновлення економіки та відбудова постраждалих територій.
Україна буде цілеспрямовано налагоджувати торговельні міжнародні відносини. Це стимулюватиме розвиток промисловості. Водночас Україна потенційно зможе вступити до НАТО та ЄС. Це буде нести цілу низку додаткових переваг для громадян та бізнесу.
Основні макроекономічні наслідки вступу до ЄС включають:
Для галузі сільськогосподарської техніки такі зміни розширять потенційний ринок, проте вимагатимуть відповідності нормам ЄС. Для зменшення негативного впливу виробникам доцільно вже зараз розглянути можливість вдосконалення виробництва згідно з нормами, прийнятими в ЄС.
Прогноз виробництва по товарних групах до 2027 р. у натуральному вираженні
Експерти неодноразово повторювали, що головна складова успіху — висока якість продукції. Саме вона робить продукцію конкурентоспроможною, особливо за межами країни.
Деякі фахівці зауважують, що для просування за кордоном важливо мати команду професійних англомовних співробітників, оскільки в галузі наразі значний брак кадрів, які б володіли іноземними мовами на рівні, достатньому для комунікації із замовниками.
AgroPortal.ua за матеріалами «Дія.Бізнес»