Не яблуками єдиними. Як Буковина тримає продовольчий тил

Богдане Тарасовичу, цього року сільгоспвиробникам довелося проводити посівну в складних умовах. Чи вдалося аграріям Чернівецької області виконати план посівів, який був складений до війни?

Богдан Бойчук: В області посівна площа сільгоспкультур склала 309,9 тис. га, що на 1,9 тис. га більше за показники минулого року. Із цих площ 113,6 тис. га, що на 2,1 тис. га більше, ніж торік, засіяно агропідприємствами.

В структурі посівних площ 2022 року зернові та зернобобові культури займають орієнтовно 39%, технічні — понад 30%, картопля та овочі — майже 16% та 15% — кормові культури.

Зокрема, зерновими та зернобобовими культурами разом із кукурудзою в області засіяно 120,6 тис. га, що складає 100,3% до минулого року. 

На 1,4 тис. га більше посіяли озимих культур, але на 1 тис. га зменшили площі під ярими зерновими та зернобобовими.

На посів сільгоспкультур значно вплинули посушлива погода, що склалась, та брак насіння і пального. Незважаючи на ряд чинників, посівна в області все-таки відбулась, також проведено підживлення і захист посівів

Чи були зміни в структурі посівів у зв’язку з війною?

Богдан Бойчук: У структурі посівних площ сільгоспкультур значних змін не відбулось. Цього року аграрії дещо переорієнтувались у планах щодо посіву ярих культур, зокрема розширено площі під гречкою, кукурудзою, сорго, соєю, цукровими буряками, кормовими культурами тощо. 

Загалом, порівняно з минулим роком, в області відмічено збільшення посівних площ пшениці озимої та ярої — на 0,6 тис. га, ячменю озимого — на 1,1 тис. га, гречки — на 0,5 тис. га, гороху — на 0,2 тис. га, вівса — на 0,1 тис. га, цукрового буряку — на 0,4 тис. га, сої — на 1,3 тис. га, ріпаку озимого — на 0,3 тис. га та кормових культур — на 0,8 тис. га. 

Менше, ніж минулого року, посіяно ячменю ярого — на 1,7 тис. га та соняшнику — на 1,4 тис. га

Які найбільші проблеми були в аграріїв та як їх вирішували?

Богдан Бойчук: У зв’язку з воєнними діями в Україні та ускладненням логістики аграрії області не в повній мірі забезпечені матеріально-технічними ресурсами, та виникають проблеми з їх придбанням. 

Зокрема, для проведення посівної сільгоспвиробники лише частково були забезпечені власним насінням ярих сільгоспкультур, тож довелося закупати в насіннєвих господарствах інших областей та через представників різних фірм-дистриб’юторів. 

Окремі господарства, які раніше замовили та профінансували насіння, не мали змоги своєчасно його отримати з областей, де проводяться бойові дії. 

Але за сприяння Мінагрополітики для часткового вирішення питання з насіннєвим матеріалом фермерські господарства області мали змогу отримати насіння кукурудзи та посадкового матеріалу картоплі в якості гуманітарної допомоги.

Дефіцит та цінова політика щодо пального унеможливлюють своєчасне та ефективне проведення аграріями всіх запланованих заходів

На період проведення посіву ранніх ярих сільгоспкультур більшість господарств ще мали резерв пального та могли придбати його за нижчою ціною. Сьогодні ж відсутність необхідної кількості пального на АЗС, реалізація його в обмеженій кількості та висока ціна — це гостра проблема не тільки для аграріїв Чернівецької області. 

На даний час аграріями витрачається значно менше пального, оскільки проводяться в основному роботи з догляду за посівами, а збір ранніх зернових та ріпаку розпочнеться орієнтовно в кінці червня — на початку липня. 

Є сподівання, що до збору врожаю питання з пальним врегулюється на державному рівні, й аграрії зможуть провести жнива ефективно та своєчасно

Також сьогодні сільгоспвиробники стикнулись із проблемою щодо можливості проводити догляд за посівами із застосуванням новітніх технологій — за допомогою агродронів. Особливо це питання відчутне зараз за відсутності достатньої кількості пального, мінеральних добрив, ЗЗР та зростання ціни на них, адже розхід пального значно нижчий, а ефект від обробок більший. Однак можливість використання агродронів, особливо в умовах воєнного стану, регулюється відповідним законодавством та проводиться за погодження із ЗСУ.

Чи вдалося профінансувати посівну в повному обсязі? Скільки було залучено аграріями кредитних коштів? 

Богдан Бойчук: Для вирішення питання фінансування аграріїв Кабінет Міністрів на рівні держави виділив понад 25 млрд грн на компенсацію відсотків та надання гарантій за кредитами аграріям для проведення посівної. Також була розширена програма «Доступні кредити «5-7-9%», і аграрії протягом дії воєнного стану та місяць після його завершення можуть отримати кредит під 0%.

Звісно, в нинішній час складно щось прогнозувати, але який урожай планується зібрати?

Богдан Бойчук: За розрахунками спеціалістів управління, із зазначених посівних площ при сприятливих погодних умовах, задовільних умовах росту та розвитку сільгоспкультур очікується намолотити 590 тис. т зернових та зернобобових культур (у т.ч. 185 тис. т — пшениці та 400 тис. т — кукурудзи на зерно), 150 тис. т — сої, 56 тис. т — соняшнику, 25 тис. т — ріпаку. Очікуємо накопати 83 тис. т цукрових буряків і 620 тис. т картоплі та зібрати 220 тис. т овочевих культур, що дозволить забезпечити продовольчу безпеку в області.

Для майбутнього врожаю важливим питанням є його зберігання. Чи достатньо в області потужностей для цього та чи багато залишилося зерна з минулого врожаю?

Богдан Бойчук: В агроформуваннях області налічується 115 об’єктів інфраструктури, пов’язаних зі зберіганням та переробкою зерна, загальною місткістю майже 450 тис. т, з яких 7 складів-елеваторів потужністю близько 230 тис. т.

У Чернівецькій області завершується будівництво та реконструкція двох зерноелеваторів загальною потужністю 17,2 тис. т

В разі переміщення зерна сільгоспкультур з інших регіонів України в області достатньо потужностей для його зберігання. Зокрема, на ДП «Неполоковецький КХП» можна зосередити майже 50 тис. т, і відповідно дане питання буде вирішуватись у міру його виникнення.

На даний час у зерносховищах області ще є залишки кукурудзи — близько 27 тис. т, пшениці — 4 тис. т, соняшнику та сої — по 500 т, сорго — 2 тис. т і понад 100 т ячменю. 

У зв’язку із ситуацією, що склалась у країні, в аграріїв області виникла проблема з реалізацією зерна кукурудзи та сої.

Багато українців евакуювалися з інших областей, зокрема й на Буковину. Чи є можливість працевлаштовувати людей, припустимо, на ягідники, сади, сільгосппідприємства? 

Богдан Бойчук: Так, перед аграріями сьогодні гостро постає питання із забезпеченням кадрами, зокрема механізаторами, водіями та іншими, оскільки чоловіки цих професій переважно є призовного віку та військовозобов’язані. Хоч і діє механізм бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану, це не вирішує повністю проблему, і на період жнив брак кадрів може бути відчутний. 

Крім того, ряд професій, пов’язаних із агропромисловим комплексом, не підлягає бронюванню. Зокрема, зазначена постанова щодо бронювання військовозобов’язаних не поширюється на працівників, які задіяні у галузі садівництва. Це є досить актуальною проблемою, оскільки область входить до п’ятірки найбільших виробників плодово-ягідної продукції в Україні. Враховуючи, що на період проведення робіт зі збору врожаю плодово-ягідних культур залучаються в основному сезонні працівники, то може виникнути потреба у працевлаштуванні додаткової кількості людей (у т.ч. переміщених з інших областей). Дане питання буде обговорюватись безпосередньо із садівниками.

Богдане Тарасовичу, яка ситуація в області з тваринництвом, чи не фіксується різкого зменшення поголів’я ВРХ, свиней, птиці?

Богдан Бойчук: Порівняно з відповідним періодом минулого року станом на 1 травня 2022 року в усіх категоріях господарств області відбулося зменшення чисельності поголів’я великої рогатої худоби на 6,2% (у т.ч. корів — на 3,6%), свиней — на 4,7%, овець та кіз — на 1,3%, птиці — на 8,7%.

Зокрема, на підприємствах області відмічено зменшення поголів’я ВРХ на 5,2% (при одночасному збільшенні корів на 10,1%), птиці — на 25,9%. Водночас кількість свиней збільшилася на 2,7%, овець та кіз — на 28,0%.

Також зафіксовано зменшення всіх видів сільськогосподарських тварин у господарствах населення порівняно з минулим роком. Так, ВРХ стало менше на 6,3% (у т.ч. корів — на 4,3%), свиней — на 7,0%, овець та кіз — на 3,2%, птиці — на 1,5%.

Значне зменшення поголів’я птиці у підприємствах області зумовлене проблемами з логістикою, оскільки в основному молодняк птиці завозиться з-за кордону.

Однак, порівняно з початком року, ситуація в області з тваринництвом дещо покращилась.

Чи вистачає запасів сільгосппродукції для забезпечення продовольчої безпеки області та переробних підприємств для виробництва продуктів харчування? Адже Чернівецька область сьогодні годує не лише своїх мешканців, але й відправляє продовольство для ЗСУ, а також у регіоні збільшилася кількість населення за рахунок внутрішньо переміщених осіб.

Богдан Бойчук: Управлінням агропромислового розвитку Чернівецької ОВА щоденно здійснюється моніторинг наявності продукції на основних підприємствах із постачання круп та продуктів харчування в торговельні мережі, можливостей їх виробництва харчовими переробними підприємствами, здійснюється контроль запасів продовольчого резерву області. На сьогоднішній день населення області та тимчасово переміщені особи повністю забезпечені продуктами харчування. 

Також сформовані пропозиції щодо переліку та обсягів продовольчої продукції регіонального матеріального резерву Чернівецької області в умовах особливого періоду та воєнного стану. 

Запаси сільгосппродукції також знаходяться в достатній кількості.

Чи є підприємства харчової/переробної галузі, які з інших областей перенесли своє виробництво до Чернівецької області?

Богдан Бойчук: На сьогоднішній день шість підприємств харчопереробної галузі перенесли своє виробництво до нашої області у зв’язку із воєнними діями.

Які проблеми в АПК області, що потребують нагального вирішення, ви могли би виокремити? 

Богдан Бойчук: Ситуація в агропромисловому комплексі Чернівецької області в умовах воєнного стану в Україні наразі є стабільною. Проте є ряд нагальних проблемних питань, які потребують вирішення:

• зростання цін на міндобрива, ЗЗР та тварин, корми, паливно-мастильні матеріали, енергоносії та недостатнє забезпечення ними у зв’язку з логістикою під час воєнного стану;
• недостатній рівень державної підтримки в галузі агропромислового комплексу.

Дякую за розмову. Віримо в нашу найшвидшу перемогу!