Цифру, яку хочеться ще назвати, — це зростання кількості учасників «Органічної України», яка виросла з 5 засновників до 150 членів спілки. Так, нові бізнеси постійно приносять нові виклики для нашої діяльності, але ми завжди були і залишаємося живою організацією, яка швидко реагує на запити органічних підприємств.
Олена Корогод: В Україні потрібно робити акцент на стратегії органічного ринку, його розвитку та збільшенні виробництва
25 вересня 2023, 05:44 5584
Нині питання органічної продукції в Україні є одним із найпріоритетніших в аграрному секторі. Розвиток цієї галузі дає позитивні результати як усередині держави, так і за її межами, проте останніми роками темпи дещо уповільнилися через санітарні та логістичні обмеження.
Та попри виклики, що постали перед виробниками, Україна посідає значне місце в ланці найбільших експортерів Європи та продовжує рухатися до нових здобутків на світовій аграрній арені.
Про головні виклики українських виробників органічної продукції, розвиток галузі та ситуацію на органічному ринку України та світу AgroPortal.ua розповіла президент ГС «Органічна Україна» Олена Корогод.
Олено, громадській спілці «Органічна Україна» виповнилося вже 10 років. Ви можете розповісти, якою була динаміка розвитку органічного виробництва в Україні за цей час?
Олена Корогод: З 2013 року, з дати створення бізнес-об’єднання, до сьогодні органічний ринок суттєво виріс. Органічні сертифіковані землі збільшилися з 200 тис. га до 420 тис. га, кількість операторів — з 170 до 520.
Цінним показником за 10 років діяльності «Органічної України» є асортимент з майже 1000 позицій готових для споживання українських органічних продуктів. Усе це зібрано в нашому каталозі. Ми створили такий довідник, щоб органічний продукт, готовий до споживання, був на столі у кожного українця — це наша візія.
Щодо світових тенденцій, то органічне виробництво щороку збільшується, і Україна займає достойну позицію у розвитку та формуванні світового органічного ринку. 13-те місце в Європі та 22-ге в світі по органічних землях — це гарний показник для країни, де органічний сектор все ще шукає своє місце, адже Україна прийняла дуже багато викликів за ці роки становлення ринку.
Сьогодні площі, задіяні під органічне виробництво в Україні, становлять 1%. У країнах ЄС вони значно більші — від 3 до 19%.
Наша мета, мета «Органічної України» — досягти принаймні 3% органічних земель до 2030 року. Для цього потрібна добре скоординована стратегія та інвестиції у виробництво, налагоджені шляхи експорту, міжнародні партнери.
У світі зараз триває дискусія щодо трансформації продовольчих систем, що почалась кілька років тому через пандемію, тепер уже з урахуванням впливів повномасштабної війни в Україні, яка точно змінила кон’юнктуру споживання і в багатьох країнах світу. Всі усвідомили, що проблема харчової промисловості є частиною проблеми планетарного перевантаження, і важлива не кількість, а якість їжі та взагалі усвідомлене життя та споживання.
У 2020 ковідному році було значне зростання споживання органічної продукції, але на тлі економічної кризи багато експертів побоювались, що у 2021-му буде суттєве зменшення продажів у світі. Але після того, як країни поступово почали виходити з карантинних обмежень, попри побоювання, споживання органічної продукції зросло, як і кількість органічних виробників, хоча ріст дещо сповільнився.
Світове споживання органічної продукції в 2021 році склало 124,8 млрд євро (+4,2 млрд євро проти 2020 року). Найбільшим ринком органічної продукції залишається США, хоча тут продажі трохи впали, — 48,6 млрд євро порівняно до 49,5 у 2020 році. Другим найбільшим ринком є Німеччина — 15,9 млрд євро (+0,9 млрд євро) та третім — Франція з 12,7 млрд євро (без змін).
Якщо говорити про кількість земель, зайнятих під органічне виробництво, то вона зросла на 1,7% і складає 76,4 млн га, лідером за площами залишається Австралія. Кількість органічних виробників зросла на 4,9% і становить понад 3,7 млн.
Чим, власне, органічні продукти відрізняються від неорганічних, можна дізнатися в онлайн-довіднику.
Цікаво, в якому році був перший експорт органічної продукції з України, що це був за продукт і який обсяг першої експортної партії? І скільки зараз компаній експортує свою продукцію?
Олена Корогод: Перше зареєстроване і сертифіковане господарство було в 2007 році, на 5 років раніше, ніж з’явилася «Оргаічна Україна» як бізнес-об’єднання, — «Жива Земля Потутори». Саме цей оператор і здійснив перший експорт органічної продукції — це був хвощ польовий (сухий) та зернові. Зараз компанія продовжує експортувати на ринки Швейцарії та Німеччини овес, спельту, просо.
Саме господарство розташоване в селі Потутори на Тернопільщині. Воно займається органічним і біодинамічним землеробством. Тут вирощують зернові — пшеницю, ячмінь, жито, овес, кормові боби, гречку, а також є невелика ферма, де розводять тварин.
Досягти успіхів у експорті зокрема та результатів цьому господарству, як і багатьом фермерським господарствам в Україні, допомогли міжнародні програми та проєкти. З роками структура експорту органічної продукції з України змінювалася. Почали експортувати великі партії кормових зернових та бобових для органічних тварин до ЄС та США, пшоно як дороблену продукцію, вже з 2020 року почалися партії готової продукції до країн Сходу, США.
Коли запрацювало E-Commerce, готові продукти для споживачів з’явилися і на електронних полицях в E-Market. Ковід та війна принесли багато викликів, але ринок тримається, спокійно міркує над подальшим розвитком. Очікуємо на перемогу, але не сидячи, а активно працюючи.
За останні кілька років наша країна увійшла до трійки лідерів за обсягами експортованої органічної продукції до Європейського Союзу. Європейська комісія оприлюднила свій щорічний звіт «Імпорт органічних агропродовольчих товарів у ЄС: ключові зміни». Результати цього звіту демонструють і блискучий результат роботи українських виробників органічної продукції, і тенденцію — обсяги продажу цієї продукції з України до ЄС зростають щороку.
Щодо кількості експортерів — 95% зі всіх операторів експортують. Бізнес балансує між внутрішнім та зовнішнім ринками, розуміючи цінність локального споживання та потребу в грошах.
Тут питання не стільки експортерів, скільки експорту по товарах і грошах. Хтось не сертифікує експорт — це малі та господарства, які однозначно працюють на локальний ринок. Але якщо навіть господарство працює з WineТime — воно має прекрасний локальний збут, проте все одно має експорт у своїй сертифікованій діяльності, тому що раз на рік експортує потужну партію, до прикладу, малини, то йому вигідно бути експортером.
Відповідаючи на запитання про експорт. Важливо все ж не коли, а як! Як бачать нашу країну за кордоном, яку репутацію ми маємо. Це ключовий момент для стабільного, вигідного, дорогого експорту, потребу в якому ми зараз усі відчуваємо через шалене зниження ціни на агропродукцію в Україні. Тож потрібно зберігати дуже стабільні репутаційні контракти, щоб тут органічна продукція теж була вища за попитом — це наша задача.
В експорті одиночна і одноразова гра має негативну роль, важливими є об’єднання навколо репутації, навколо продукту, однієї агротехнології. Чи бізнес-стандарту, який ми зараз розвиваємо разом із проєктом ПРООН «Зміцнення членських БО ММСП України».
Очікувані результати:
- підвищено представництво сектору ММСП через БО;
- ММСП користуються перевагами послуг із розвитку бізнесу, що надаються БО, для підвищення їхньої конкурентоспроможності;
- бізнес-середовище для ММСП покращене шляхом інклюзивного, представницького та ефективного публічно-приватного діалогу.
Хто зараз перевіряє якість українських органічних продуктів?
Олена Корогод: Якість продукції перевіряє Держпродспоживслужба і найголовніший фактор — це БЕЗПЕЧНІСТЬ. І це є обов’язковим для органічних виробників.
Відповідність добровільним стандартам органічного виробництва перевіряє орган сертифікації, який має відповідну акредитацію. В Україні створені відповідні вимоги до органів сертифікації для проходження їх акредитації в Національному агентстві з акредитації України, а також Реєстр органів сертифікації, що впроваджує європейські норми та умови для здійснення сертифікаційних послуг.
На сьогоднішній день виробництво органічної продукції у країні сертифікується представниками іноземних компаній, які діють відповідно до норм та стандартів, дійсних для країн ЄС, а іноді — США та інших країн. Іноземних структур із сертифікації в Україні близько двадцяти, це представники Нідерландів, Швейцарії, Італії, Німеччини, Угорщини, Литви, Польщі, Вірменії тощо.
Але станом на кінець 2022 року активно в Україні працюють лише 7 органів сертифікації: Органік Стандарт (Україна), SIA STC (Латвія), Control Union (Нідерланди), Bio-inspecta (Швейцарія), Ceres (Німеччина), Suolo e Salute (Італія), DQS (Польща).
Підприємства мають право самостійно обирати установу із сертифікації.
Також в Україні нарешті запрацював Державний реєстр операторів, що здійснюють виробництво продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Реєстр поки наповнюється, на сьогодні там уже 28 виробників.
Минулого року, незважаючи на повномасштабне вторгнення росії, виробникам органічної продукції вдалося зберегти рівень експорту. Які прогнози у вас на 2023 рік?
Олена Корогод: Попри війну, за обсягами постачання органічної продукції до ЄС за 2022 рік, Україна посіла третє місце, поступившись Еквадору та Домініканській Республіці.
Загалом з України до ЄС було експортовано понад 219 тис. т продукції, що на 15,8% більше за показники 2021 року. Тобто експорт збільшувався, тож треба дивитися структуру цього експорту і робити висновки, але це вже завдання стратегування і розвитку кожної компанії та сектору загалом.
За обсягами органічного експорту фруктів, свіжих або сушених, крім цитрусових і тропічних, серед країн-експортерів у 2022 році Україна посіла друге місце після Туреччини. Це теж великий показник, тому що до зернових з півдня України додалися ягоди, фрукти та овочі. За обсягами органічного експорту олійних культур, крім соєвих бобів, ми лідери в Європі — минулого року експорт збільшився на 22,5%.
Такі результати стали можливими завдяки самовідданій роботі органічних виробників, їхньому бажанню зберегти бізнес у воєнний час. На жаль, частина органічних виробників змушені були закрити своє виробництво, але ті, що встояли, шукали нові можливості для стабілізації, для експорту, долали логістичні перепони та максимально підтримували ЗСУ.
Учасники ГС «Органічна Україна», мабуть, розповідають вам, які зараз найгостріші проблеми в налагодженні експорту. Можете виокремити три найголовніші проблеми, з якими вони стикаються?
Олена Корогод: Війна, порушена логістика і відсутність робочої сили — три основні проблеми. А ще, напевно, необхідність доводити органічність органічної продукції, адже не всі розуміють, що мед із Закарпаття чи соя з Полтавщини — це не з передової. Питання забруднення територій, ґрунтів торкається органічних виробників у першу чергу.
Але я би озвучила ще один виклик — це самі українці, які виїхали і зараз намагаються зробити ще один «етап» у експорті — посередництво. Ну їм же треба щось там робити, чому б не експортувати? Це дуже відчувається в Британії, коли я була в Лондоні на конференції по відновленню України. Там українці, які вже закріпилися на цій території, просто не пускають тих, хто виробляє. Це непробивна стіна. Тому ми включаємо максимально переговорні, дипломатичні можливості для того, щоб український виробник напряму шукав покупця за кордоном. І це вплине на ціну і для нашого виробника, який зможе зменшити ціну продажу, і на закупівельну ціну для того, хто потребує цієї продукції, і для кінцевого споживача в будь-якій країні — Німеччина це чи Британія.
Продажі продуктів харчування значно знизилися. Чи вплинуло це на органічні продукти? Яка частка просідання в продажі у органіків? Які альтернативні шляхи вони шукають для реалізації?
Олена Корогод: За результатами моніторингу, в Україні 412 компаній, сертифікованих відповідно до стандарту, еквівалентного Регламенту Ради (ЄС) 834/2007 (певні оператори також сертифіковані за іншими стандартами органічного виробництва, зокрема NOP, COR, Bio Suisse, Naturland, KRAV). 78% із них після початку війни продовжили діяльність.
Так, звичайно, просідання продажів є, більше того, є думка «не на часі» взагалі.
У 2022 році експорт органічної продукції був дуже високим. Ми експортували до Європейського Союзу та Швейцарії 225 814 т органічної продукції, що на 13% більше, ніж у 2021-му.
Виробники мають спад продажів на внутрішньому ринку, оскільки велика кількість покупців — це переважно були молоді сім’ї. Мами з дітьми виїхали за кордон. Водночас на зовнішньому ринку виробники крок за кроком розширюють збут.
За вашими даними, скільки гравців/компаній пішли з ринку у 2022-23 роках?
Олена Корогод: Я би назвала цифру 20%. Зменшення кількості виробників спостерігалося ще за часів ковіду, до війни, та й до цього періоду українська сертифікація тільки відчувала своє становлення, оскільки з’явився перший орган сертифікації. Адже здійснення цього процесу іноземними органами було неможливим, війна тільки ускладнила все. Компанії відмовлялися від органічності через складність сертифікації, до того ж, було дуже багато викликів.
Зараз важкі часи для всіх. Як органічним виробникам вижити? Що важливіше наразі — виживання чи стратегування? Як шукати баланс?
Олена Корогод: Ми чуємо з багатьох джерел про те, що головне — пережити цю війну, а далі будемо розвиватися. Я гадаю, що це неправильно, адже коли фокусуватися виключно на виживанні, це призведе до величезної паузи, що спричинить провал з питанням «а що ж робити?». Ми заохочуємо своїх виробників стратегувати, формуємо проєктний офіс для залучення грантів і там навчаємо їх саме цьому. Виставки і торгові місії для того, щоб змінити механізми налагодження експорту, оновити їх і робити наголос на потребі стратегії органічного ринку в Україні, його розвитку та виробництва, адже поки що органічне виробництво є в пріоритетах, але воно не має своєї стратегії та, відповідно, не має плану дій.
На законодавчому рівні сьогодні ставиться акцент на переробку. На експортному ринку органічної продукції також лідирують зернові, соя, пшениця. Тобто в експортній трійці немає продуктів із доданою вартістю. Що варто робити на державному рівні, бізнесу, щоб змінити ситуацію?
Олена Корогод: А серед неорганіки багато з доданою вартістю? Ці всі кораблі, що ми відправляємо в африканські країни, або величезна кількість фуражного зерна для Китаю. Це глобальніше питання для України, ніж органіка.
Знаходити замовлення — для бізнесу, максимально підтримувати доробку та переробку в Україні — для держави. Ну і стратегічно мислити, детально працювати з цифрами, адже часто експорт не є запорукою успіху.
Якщо говорити про імплементацію українського законодавства органічного сектору до ЄС, які ще кроки залишилося зробити Україні?
Олена Корогод: Думаю, контроль є основним. І зміни в українському законодавстві відповідно до змін в ЄС та світі.
Які плани на BioFach 2024, чим дивуватимуть українські виробники?
Олена Корогод: Зараз почалася активна підготовка до виставки. Організатором Національного павільйону буде Офіс з розвитку підприємництва та експорту при Мінекономіки. Але багато компаній поїдуть у 2023 році у новій якості — учасника нашого експортного бренду Organic Ukraine Business Hub.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua
