Прибутковіші на $320 за кукурудзу. Як заробити на технічних коноплях

25 березня 2024, 06:30 4245

Вирощування технічних конопель в Україні не надто популярне серед аграріїв через внесення їх до переліку наркотичних рослин. Проте ситуація змінюється, хоча законодавство ще недосконале.

Як вирощують та скільки заробляють на технічних коноплях, AgroPortal.ua розпитав директора агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД Олександра Овсяника.

Скільки в АГРОТРЕЙД відведено під вирощування технічних конопель?

Олександр Овсяник: Цьогоріч у компанії під вирощування технічних конопель відведено 230 га на Чернігівщині. На жаль, ми не змогли отримати квоти на збільшення площ через реорганізацію державних дозвільних органів, до компетенції яких належить це питання. Реорганізація спричинила затримки у роботі, тому ми просто не встигли вчасно виконати необхідні формальності.

Коли почали займатися цією культурою? Як змінювалися площі під нею?

Олександр Овсяник: Ми займаємося технічними коноплями вже майже три роки, однак вирощуємо їх лише рік. Першій посівній передували ретельне планування, складання схем дослідів, аналіз ринків та вивчення досвіду інших агровиробників, які вже займалися культурою. Також багато часу потребує отримання необхідних ліцензій і дозволів. У планах було розпочати вирощування 2022 року. Однак через війну — тимчасову окупацію наших посівних площ на Харківщині та засмічення залишками боєприпасів земель на Чернігівщині — стартували лише 2023 року. Цього сезону посіви технічних конопель у нас залишаться на рівні минулого року.

Які особливості вирощування технічних конопель?

Олександр Овсяник: У разі комбінованого типу вирощування — на насіння і волокно, як це робили ми, специфічної техніки не потрібно. Такі агрегати цілком доступні. Йдеться про зернові сівалки та комбайни, преси для волокна, граблі тощо. Але якщо з коноплями працювати тільки заради волокна і збирати їх у фазу зеленця, тоді, звісно, потрібні інші комбайни. Проте в Україні цей напрям не розвинений.

А щодо обробітку ґрунту?

Олександр Овсяник: Для технічних конопель застосовуються такі ж самі способи, як і для інших культур. Водночас, як і для кожної іншої культури, необхідні окремі системи живлення та захисту. Відзначу, що система захисту для них є досить специфічною, але ми вже маємо власні напрацювання.

Яка рентабельність на гектар?

Олександр Овсяник: У нинішніх умовах технічні коноплі є найрентабельнішою культурою у компанії. Адже тонна насіння коштує 50-60 тис. грн, а тонна трести (оброблена біологічним (мочінням, розстиланням) або фізико-хімічним способом соломка конопель. — Ред.) — 100-120 євро.

Якщо порівнювати з іншими культурами, наприклад, кукурудзою, то наскільки більший прибуток можуть дати технічні коноплі?

Олександр Овсяник: Наразі тонна технічних конопель може забезпечити прибуток приблизно на $300-320 більший, ніж кукурудза.

Куди збуваєте врожай?

Олександр Овсяник: Ринок трести на теренах України наявний, і наша продукція користується попитом. Однак волокно — це логістика. Возити його дорого, тому тут спостерігається локальність — ми продаємо тресту переважно у регіоні вирощування. Але наші нинішні обсяги розходяться добре. Щодо насіння, то в Україні з ним складніше, хоча переробники теж є. Щомісяця для переробки на олію та інші продукти ми можемо продавати від 3 до 5 т насіння. 

Чи є якісь особливості звітності перед державою — дозволи, ліцензії?

Олександр Овсяник: Особливостей звітування перед державою щодо технічних конопель насправді дуже багато. Ми щороку підтверджуємо земельні ділянки для вирощування, звітуємо про персонал і техніку, що будуть задіяні, а потім отримуємо необхідні дозволи. Під час вирощування ми звітуємо про початок посіву і його завершення, фактичні площі під культурою, потім відправляємо зразки рослин на аналізи на вміст наркотичних речовин, а після завершення збирання разом із контролюючими органами утилізуємо відходи. Сподіваюся, що у серпні набере чинності закон, який виключить технічні коноплі зі списку контрольованих державою культур, тоді звітність і процес вирощування будуть значно спрощені.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua