Основні аспекти посіву озимих: наявність вологи та зменшення економіки на гектар

За словами Віталія Лапчинського, посівна кампанія буде здійснюватися насінням нижчих категорій через порушення всіх логістичних ланцюгів торгівлі сільгосппродукцією внаслідок війни.

Посів озимих культур розпочинається з посіву озимого ріпаку. Важливо, щоб попередниками були культури, які швидко звільняють поле — озимі ячмінь чи пшениця, ярі зернові, щоб можна було якісно провести попередній передпосівний обробіток ґрунту і в оптимальні строки посіяти наступну культуру. 

Оптимальні строки посіву — з 15 по 30 серпня, допустимі — 5-10 вересня. Але Сергій Уваров зазначає, що цього року весна затягнулася на декілька тижнів, тож усі строки змістилися. Він додає, що посів озимих культур цьогоріч залежатиме від строків збору попередника, тому радить аграріям застосовувати десиканти.

«Використання десикантів дає змогу пришвидшити дозрівання попередника, щоб якісно його зібрати і вчасно встигнути обробити ґрунт для посіву основної озимої культури в оптимальні строки. Особливо це стосується регіонів, де є волога: там без десикації не обійтися. Щодо південних регіонів, то потрібно спостерігати. Якщо вологи мало, краще відійти від посіву ріпаку і перейти до посіву озимої пшениці та ячменю», — радить Сергій Уваров.

• Контактний десикант Диквалан призначений для підсушування перед збиранням зернових, гороху, соняшнику, ріпаку, сої та інших культур.

Діюча речовина — дикват у концентрації 150 г/л.

Норма внесення — 2,0-3,0 л/га.

Завдяки застосуванню Диквалану досягається швидке зниження вологості зерна, що дозволяє зменшити витрати на сушіння після збору врожаю, а також повне припинення поширення хвороб, у тому числі фітофторозу та гнилей.

• Універсальний десикант контактної дії Диквалан Макс призначений для наземного та авіаційного способу внесення. 
  

Діюча речовина — Дикват дибромід, 374 г/л.

Норма внесення — 0,8-1,2 л/га.

Діє відразу після внесення препарату, що дозволяє приступити до збирання врожаю через 4-6 днів залежно від температури повітря та фази розвитку культури.

Експерти зазначають, що для озимої пшениці та ячменю одним із найкращих попередників вважається чорний або зайнятий пар бобовими культурами, багаторічними травами. Добрими попередниками вважаються рання соя, деколи кукурудза на силос. Задовільними — кукурудза з раннім ФАО, соняшник, соя, сорго. Сергій Уваров зазначає, що сьогодні багато аграріїв не дотримуються сівозміни, кількість культур зменшується. Наприклад, у північно-східних та східних регіонах зараз використовують двопільну та трипільну сівозміну. Тому найбільш розповсюдженим попередником є соняшник. 

«Озима пшениця висівається в Лісостепу та західних областях, для яких оптимальними строками висіву є 10-25 вересня. Це період, коли середньодобова температура становить 15-17°С. Але на ґрунті з хорошим агрофоном варто зміщати строки посіву, зважаючи на те, що до виходу в зиму пшениця повинна сформувати 3-4 пагони», — розповідає Сергій Уваров.  

Експерти зазначають, що аграріями використовуються кілька видів обробітку ґрунту під озимий ячмінь і пшеницю.

Класичний. Після збирання попередника проводиться лущення стерні. Якщо важкий ґрунт, варто провести глибоке розпушування або оранку. Після цього проводиться передпосівна культивація з одночасним коткуванням для збереження вологи. 

Якщо попередники горох, гречка, які залишають мало пожнивних решток, то схема обробітку наступна: лущення стерні — глибоке дискування до 15-16 см — передпосівна культивація. 

В деяких регіонах проводиться посів за No-till: після збору соняшнику проводиться неглибоке лущення, максимум до 8 см, і одразу посів озимої пшениці або озимого ріпаку. Після кукурудзи взагалі можна не проводити дискування, а провести посів сівалкою з турбодисками. 

«З кожним роком для отримання добрих урожаїв озимих краще переходити на мінімальні або на нульові посіви», — радить Віталій Лапчинський.

І щоб пожнивні рештки приносили користь, з ними потрібно вміти працювати. Насамперед їх слід рівномірно розмістити у полі. Для цього відповідним чином потрібно налаштувати подрібнювачі соломи в комбайні. 

Експерт звертає увагу, що є господарства, де використовуються не такі високотехнологічні машини, які замість рівномірного розподілення утворюють валок пожнивних решток. Тож для того, щоб перетворити їх на добрива, потрібно більше докласти зусиль і уваги.

«У такому випадку потрібне внесення азотних добрив чи гумінових речовин, які спонукають до роботи мікроорганізми, що містяться в ґрунті. Під час внесення дисковими знаряддями відбувається змішування пожнивних решток з ґрунтом, і мікроорганізми їх переробляють. Щоб рештки почали перегнивати, потрібно внести 8-10 кг азоту на 1 т пожнивних решток. При тому, що співвідношення врожаю і пожнивних решток приблизно 1:1.

Другий варіант — використання спеціальних деструкторів, які пришвидшують процес перегнивання. Вони заробляються в ґрунт дисковим знаряддям», — рекомендує Віталій Лапчинський.

Озимий ячмінь висівається, як правило, в кінці вересня — на початку жовтня, але через зміщення строків найбільш оптимальним часом для висіву є середина жовтня. 

Озимий ячмінь можна висівати по стерньовим — озимій пшениці та ячменю.

Сергій Уваров наголошує, що цього року продовжується тенденція минулих років — осушення клімату, коли строки зміщаються до більш пізніх. Тому посіви озимих залежатимуть від вологи, погоди. Від цих показників залежатимуть строки і норми висіву та глибина посіву озимих.

Та однозначно сьогодні для аграріїв важливе питання економії ресурсів на кожному гектарі. Тут допоможе лінійка засобів захисту рослин бренду DEFENDA від LNZ Group. Компанія може забезпечити весь необхідний спектр продуктів для проведення посівної — від протруйника насіння до захисту основних сільгоспкультур, а також добрива.

«Використання недорогих однокомпонентних засобів захисту рослин є одним із виходів із цієї складної ситуації. В лінійці DEFENDA є однокомпонентні препарати, які недорогі, проте якісно виконують свою функцію. Є ефективні протруйники, якісні добрива та інші ЗЗР», — зазначає Віталій Лапчинський.