Агросектор сьогодні та після Перемоги. Як проблеми перетворити на можливості
Кошти чи зерно: що отримають власники паїв?
22 липня 2022, 06:45 60982
Сільгоспвиробники збирають урожай, і надходить час розрахунку з власниками паїв за орендовану землю. У надважкий період, коли аграрії ледь знаходять гроші для закриття мінімальних виробничих потреб, вишукати кошти для виплат складно, тому на ринку все частіше почали говорити про можливість оплати зерном.
У нинішній ситуації у селян велика потреба в грошах, і далеко не в усіх є домашнє господарство, для якого потрібно зерно. До того ж для пенсіонерів та малозабезпечених родин земля є важливим джерелом надходжень.
Звісно, в кожному регіоні по-різному, але на думку генерального директора компанії ІМК Алекса Ліссітси, ситуація, в якій зараз опинилися українські аграрії, — коли немає реалізації зернових через заблоковані порти, а ціни на внутрішньому ринку низькі — призведе частково до повернення у 90-ті роки, до розрахунків бартером.
«За оренду земельних ділянок розраховуватимуться в натуральному вигляді. Я не виключаю, що восени і виплати заробітної плати можуть здійснюватися таким же чином», — зазначає Алекс Ліссітса.
Підхід до виплат у кожного свій
Власники паїв на Вінниччині повідомляють, що агрохолдинг, який обробляє там землю, дає за 2 га паю 1600 т зерном, але зерно оцінює в 7 тис. грн/т, фермери дають 12-14 тис. грн за пай.
На Полтавщині фермерські господарства платять за пай 11,5 тис. грн, додаючи решту ще зерном чи борошном. На Хмельниччині — 2 т зерном або 10 тис. грн готівкою.
В компанії Agricom Group, яка орендує землі в Житомирській та Чернігівській областях, зазначають, що рішення щодо оплати оренди паїв ще не прийняли, чекають вересень-жовтень. Але з огляду на кризу з фінансами та цінами також розглядають виплату продукцією.
Незважаючи на надскладні обставини, в яких зараз працюють усі аграрії, в ТОВ «ТАС Агро» здійснюють виплату орендної плати в повному обсязі — у натуральній та грошовій формах. Але першочергово пропонують пайовикам зернові, адже це полегшить вирішення питання зберігання та продажу. Рішення, як отримувати орендну плату — грошима чи зерном, за орендодавцями, яких у компанії понад 25 тисяч.
Сергій Мандра, заступник генерального директора з юридичних та земельних питань ТОВ «ТАС Агро»
Ціну на зернові формуємо залежно від ринкової ситуації на момент її фіксації. Для нас важливо збалансувати очікування пайовиків щодо обсягу зерна, який вони щороку отримували, та ринковою ціною, яка є на сьогодні. Загалом наша принципова позиція не просто виконувати умови договору оренди вчасно та в повному обсязі, але й, що найголовніше, — сприяти розвитку сіл та селищ, створюючи нові робочі місця. Впевнені, що саме такий соціально відповідальний підхід дозволить рухати вперед не лише аграрну сферу, а й економіку нашої держави загалом.
У «Баришівській зерновій компанії», яка обробляє землі в Київській, Черкаській, Полтавській та Чернігівській областях та має 24 тисячі пайовиків, цього року ухвалено рішення не відходити від традиційного розрахунку за орендовану землю (паї) з селянами.
Віктор Безсмертний, генеральний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія»
Тобто ми говоримо про диференційовану систему, в якій пріоритет — розрахунок грошима. Звичайно, ми надаватимемо і зерно, але це буде виключно за бажанням конкретного власника земельної ділянки. Ціна на збіжжя для людей буде встановлена, виходячи з ситуації на ринку. Та одне вже ми можемо сказати — це буде справедлива і виправдана ціна.
Додають, що у підприємства немає потреби збути з рук залежане зерно, адже мають можливість реалізувати збіжжя, перевалити свій урожай через елеватор у Словаччині, який придбали у квітні.
Розрахунок із пайовиками є пріоритетним і для власника ФГ «Широкоступ».
Олександр Широкоступ, власник ФГ «Широкоступ»
Зараз стоїть питання вижити, насамперед потрібно не допустити заборгованості із заробітної плати та сплати податків. Також потрібно виплатити кошти за оренду паїв, щоб розрахунки були вчасно і в повному обсязі. Заразом це податковий податок з громадян, від якого залежить територіальна громада і держава. Потім для нас важливими витратами є пальне, адже без нього не зможемо працювати.
Сільгоспвиробник у період воєнного стану не може самостійно змінювати форму оплати за оренду паїв
В ЮК «Василь Кісіль і Партнери» пояснюють, що не виключено, що в нинішній складній ситуації, коли сільгоспвиробники та зернотрейдери не можуть продати чи вивезти зерно з України, на складах зберігається чимала його кількість, а ціни істотно падають, аграрії можуть бути зацікавлені у тому, щоб розрахуватись із власниками паїв зерном. Проте ні в мирний час, ані в період воєнного стану фермер (орендар) не має права самостійно змінювати форму розрахунку за договором з грошової на натуральну чи навпаки.
Олег Качмар, адвокат, партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»
У період воєнного стану, через воєнні дії та інші обставини, у сторін, насамперед в орендаря, можуть виникати певні труднощі з виконанням договорів. Передусім із обробітком землі чи сплатою орендної плати. Але це не означає, що орендар має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання свого зобов’язання чи змінити його: наприклад, змінити форму розрахунків за договором з грошової на натуральну чи навпаки.
Закон про оренду землі визначає, що орендна плата справляється у грошовій формі. Водночас закон передбачає, що за згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Тобто все повинно робитись за згодою сторін. Це стосується і форми розрахунку, і розміру орендної плати. Згода, зрозуміло, має бути взаємною, тобто обидві сторони (власник паю і фермер) повинні бути згодні саме на таку форму розрахунку. Більше того, така згода повинна бути належним чином оформлена (відображена у договорі).
За оплати натурою вартість товару має рахуватися за ринковими цінами на момент розрахунку
В ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» наголошують, що розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Тобто, по-перше — за ринковими цінами, по-друге — за ринковими цінами на дату внесення орендної плати, тобто коли орендар розраховується з власником паю, а не на будь-яку іншу дату (дату укладення договору чи, наприклад, станом на 1 січня року, в якому проводиться виплата).
«Наприклад, якщо за ціни 6 тис. грн за тонну зерна фермер повинен дати власнику паю 1 т зерна за кожен гектар землі, то якщо на дату внесення орендної плати ціна на зерно впаде, наприклад, до 4,5 тис. грн/т, то фермер повинен буде дати власнику паю вже 1,5 т зерна за кожен гектар орендованої землі», — пояснює Олег Качмар.
Чи має право сільгоспвиробник у період воєнного стану автоматично без попередження власника паю продовжувати договір оренди?
Юристи пояснюють, що законодавець самостійно вирішив, як бути з тими договорами (користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення), за якими строк користування земельними ділянками закінчився після 24 лютого. Так, згідно зі змінами, які внесені до Земельного кодексу, встановлено, що усі договори користування земельними ділянками сільгосппризначення (оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, сервітуту), строк користування якими закінчився після введення воєнного стану, вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто, хочете ви цього чи ні, ваш договір є поновленим (продовженим) ще на один рік. Про це фермер навіть не повинен повідомляти чи попереджати власника паю. Хоча, звісно, може проінформувати його про такі зміни в законі. Причому ці зміни стосуються як договорів користування земельними ділянками державної і комунальної, так і договорів користування земельними ділянками приватної власності, укладеними між власниками земельних ділянок (паїв) та фермерами, сільгосппідприємствами.
«Є лише один нюанс: у законі досить чітко вказано, що поновленими вважаються всі договори, строк користування якими закінчився після введення воєнного стану, проте в законі немає прямої вказівки на зворотну дію закону в часі. Враховуючи те, що воєнний стан введено в Україні з 24 лютого, а закон, яким внесені зміни, набрав чинності з 7 квітня, не виключено, що можуть виникнути спори з приводу того, чи поширюється ця норма закону на договори, строк яких закінчився у період після введення воєнного стану, але до набрання чинності законом», — зазначає Олег Качмар
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
