Наразі вже підживили озиму пшеницю, яка посіяна на 595 га. Внесення почали 19 лютого, закінчили 8 березня.
Планові закупівлі чи добрива «з коліс». Як аграрії будують систему живлення цього сезону
22 березня 2024, 05:48 1957
Ринок добрив в Україні за останні роки суттєво змінився: з початком повномасштабної війни виробництво елементів живлення скоротилося, а обсяги продажів упали на 50%. До того ж спостерігалися значні коливання цін та ускладнення логістики.
Однак без використання добрив сільськогосподарські культури не дають бажаних урожаїв, говорять профільні фахівці. Тому українські аграрії почали пристосовуватися до ситуації: використовували минулорічні запаси, закуповували необхідне за фактом використання, дехто зменшив обсяги добрив або взагалі відмовився від більшості елементів живлення і зупинився на якомусь одному виді.
AgroPortal.ua поцікавився у агровиробників про плани щодо застосування добрив на майбутній врожай.
Початок внесення добрив. Які культури підживлюють першими?
У ТОВ «Щедра Нива» на Вінниччині з початком масштабних бойових дій використовують лише азотні добрива.
Юрій Стахов’як, головний агроном ТОВ «Щедра Нива»
ПАТ «Кремінь» знаходиться на Чернігівщині. Тут широка сівозміна, і з початком повномасштабної війни її не зменшували, а навіть примножили. У господарстві вирощують озимі пшеницю та ріпак, буряки цукрові, ячмінь пивоварний, сою. Додали гірчицю, раніше вирощували коріандр. Основні культури — соняшник та кукурудза.
Олег Рогальчук, головний агроном ПАТ «Кремінь»
Комплексні добрива вносимо під час висіву насіння. Наразі застосовуємо КАС, першими підживлюємо озимі ріпак та пшеницю.
На Полтавщині також розпочали з підживлення озимих ріпаку, пшениці та ячменю азотними добривами. Обирали найоптимальніший період, коли було достатньо вологи.
Анатолій Литвиненко, головний агроном СФГ «Світанок»
Це найперший прийом, який варто здійснити в господарстві. Цього року досить раннє відновлення вегетації озимих культур. Пшениця, наприклад, уже 26 лютого відновила вегетацію, і ми її підживили.
Дефіцит чи дорожнеча: чому фермери відмовляються від добрив?
Головний агроном ТОВ «Щедра Нива» Юрій Стахов’як розповів, що раніше успішно застосовували добрива норвезького виробництва, нині ж вони коштують дуже дорого, тому вирішили відмовитися. Загалом, зазначає аграрій, сьогодні у компанії не застосовують комплексні добрива.
За словами Олега Рогальчука з Чернігівщини, добрив на ринку України вистачає, тому господарство не відчуває браку елементів живлення. Були б гроші.
Олег Рогальчук, головний агроном ПАТ «Кремінь»
Я зазвичай планую на сезон, які саме добрива нам потрібні та в якій кількості. Відповідно, плануємо закупівлі. Намагаємося вносити всі елементи, які потрібні культурам, тому від добрив не відмовляємося.
Головний агроном СФГ «Світанок» Анатолій Литвиненко говорить, що у кожного господарства є різні причини, які впливають на наявність добрив.
Анатолій Литвиненко, головний агроном СФГ «Світанок»
У нас, наприклад, вчасно не продалася минулорічна продукція, не було хорошої ціни. І ми до нового року не встигли закупити безводний аміак, а сьогодні це проблема. Постачальники обіцяють, що з квітня можуть почати продаж, однак під кукурудзу тоді його вже буде недоцільно вносити. Тому для нас безводний аміак у дефіциті.
Анатолій Литвиненко розповів, що минулого року в господарстві частково відмовилися від сухих комплексних добрив. На сезон-2024 купили лише 20 т на 200 га. Добрива хороші, зазначає аграрій, однак їхня розчинність і доступність для рослин сповільнюється, тому господарство відмовляється від них і віддає перевагу стартовим РКД.
Анатолій Литвиненко, головний агроном СФГ «Світанок»
Ми переобладнали сівалки і під час висіву насіння вносимо РКД — результат очевидний. Добрива на початкових етапах стимулюють ріст кореневої системи рослин. Крім того, ми не спостерігаємо холодового стресу на кукурудзі, а також нам вдалося вирішити проблему з нестачею цинку. Це дуже важливий елемент для кукурудзи.
Анатолій Литвиненко пояснює, що вносити цинк потрібно у фазу 3-5 листків на кукурудзі, але в цей період застосовується 95% гербіцидів, а цинк із ними змішувати не можна. Застосування цинку в фазу 7-8 листків, по-перше, не дуже доцільне, адже невідомо, який відсоток елементу засвоїться рослиною, а по-друге — якщо площі кукурудзи великі (у СФГ «Світанок» — 2 тис. га), то зайвий раз виходити в поле обприскувачем дуже дорого. Тому в господарстві використовують стартові РКД, а до них додають цинк.
Готуй сани влітку?
ТОВ «Щедра Нива» до повномасштабного вторгнення запасалося добривами під запланований урожай з осені.
Юрій Стахов’як, головний агроном ТОВ «Щедра Нива»
Сьогодні також намагаємося купувати азот наперед — наприклад, соняшник уже ним забезпечений. Однак ми не купуємо добрива в повному обсязі, поки що забезпечені лише на 50%.
Олег Рогальчук говорить, що все залежить від фінансового стану підприємства, особливо в теперішній час. Зазвичай намагаються запастися добривами наперед.
Олег Рогальчук, головний агроном ПАТ «Кремінь»
Якщо не вистачає коштів, то ми купуємо добрива за фактом і вносимо, як то кажуть, «з коліс». Щодо забезпечення згідно із запланованими нормами, то КАС ще будемо докуповувати, всіх інших добрив має вистачити на сезон.
На фінансові можливості господарства розраховує і Анатолій Литвиненко. Він розповів, що цьогоріч рідкі стартові добрива та добрива для ранньовесняного підживлення озимих культур закупили завчасно.
Анатолій Литвиненко, головний агроном СФГ «Світанок»
Добривами ми забезпечені в повному обсязі до осінньої посівної. Під висів ріпаку та озимої пшениці будемо купувати добрива у липні.
Довоєнний період і сьогодення: норми застосування зменшилися на 60%
Юрій Стахов’як розповів, що сьогодні норми застосування добрив зменшилися приблизно на 60% порівняно з довоєнним періодом. До повномасштабного вторгнення на 1 га пшениці вносили 150 кг азоту, сьогодні — 96 кг/га. Під соняшник раніше вносили 80 кг/га азоту, наразі — в межах 46 кг/га. Під кукурудзу норму азотних добрив не зменшували, культура забезпечена ними у повному обсязі.
Юрій Стахов’як, головний агроном ТОВ «Щедра Нива»
Добрива-складносуміші (комплекс азоту, фосфору, калію та інші) до війни вносили в межах 80-100 кг/га. Сьогодні через фінансову ситуацію від них довелося відмовитися. Проте хочу зазначити, що лише азотних добрив культурам замало, адже ми спостерігаємо певні відхилення за врожайністю.
Обсяги добрив у господарстві «Кремінь» також зменшилися. За словами Олега Рогальчука, раніше добрива вносили суцільно, сьогодні — в рядок, відповідно і норми використання елементів живлення скоротилися. Агроном додає, що наразі вносять КАС, якого закупили 1000 т, і цього обсягу буде замало, тому планують докупити.
Три роки тому для підживлення озимих культур у господарстві «Світанок» використовували два види добрив — аміачну селітру та сульфат амонію. Тодішні обсяги відрізнялися від теперішніх, оскільки сьогодні використовують комплексні добрива, відповідно, відсоток д.р. інший. Відрізняються і обсяги комплексних добрив, які потрібні господарству.
Анатолій Литвиненко, головний агроном СФГ «Світанок»
Комплексне добриво має не такий швидкий азот, як у аміачної селітри, але його дія пролонгована. Тому обсяги, необхідні для підживлення озимини, зменшилися. Щодо рідких стартових добрив, то обсяги цього року навпаки збільшилися. Торік ми не мали можливості закупити їх на всю площу, і на силосній кукурудзі дещо економили — замість РКД вносили КАС.
Щодо норм використання добрив, то господарство більш-менш залишається на рівні минулих років. Раз на 4-5 років проводять аналіз ґрунтів і визначають вміст елементів.
«Три роки тому ми зробили аналіз і розуміємо, що даних норм нам достатньо. Як буде далі, подивимося. Крім того, ми вносимо на поля органіку (у нас є тваринництво) і тим самим компенсуємо відсутність сухих добрив», — пояснює Анатолій Литвиненко.
Як зекономити на добривах, не втративши врожайність
За словами Юрія Стахов’яка, сьогодні є безліч підходів до агровиробництва, якими користуються аграрії. Наприклад, можна зекономити на мінеральних добривах, застосовуючи біологічні елементи живлення.
Юрій Стахов’як, головний агроном ТОВ «Щедра Нива»
Я вважаю, що варто застосовувати комбінації добрив, рідкі добрива біологічного походження. Наразі в нашому господарстві тривають відповідні випробування, напрацювання, щоб у майбутньому застосовувати біологічне живлення на практиці.
Олег Рогальчук, головний агроном ПАТ «Кремінь»
Сьогодні впроваджуються інноваційні технології, за яких можна отримати врожай, не вносячи добрива взагалі. Також існують ситуації, коли вигідніше втратити частину врожаю, при цьому зекономити на добривах.
Агроном господарства «Світанок» впевнений, що добрива варто вносити у потрібний час.
Анатолій Литвиненко, головний агроном СФГ «Світанок»
Наприклад, якщо підживити пшеницю двічі в різні періоди, то можна збільшити кількість продуктивних стебел, кількість зерен у колосі та масу 1000 насінин. А якщо дати азот, наприклад, зараз по мерзлоталому ґрунту, то буде багато соломи і гарна картинка, а бажаного результату не буде. Таким чином, варто обдумано підходити до живлення рослин, тоді й добрив знадобиться менше, й затрати, відповідно, скоротяться.
Він додає, що аграрії також отримують урожаї не лише завдяки використанню добрив чи інших прийомів, а й завдяки погоді. Якщо буде дощ і потрібний рівень вологи — можна отримати результат і без добрив. А якщо внести добрива, а дощу не буде, можна понести великі збитки.
Аграрії радять рахувати економічну вигоду, обирати добрива з пролонгованою дією, за можливості вносити органіку, не спалювати стерню, висівати сидеральні культури. Таким чином можна природним шляхом підживлювати рослини і зекономити на мінеральних добривах.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
