Компанія бере на роботу необхідну кількість працівників, які потрібні для виконання певних робіт. Тому ми не можемо обійтися 50% механізаторів. А саме ці фахівці, які працюють на новій іноземній дороговартісній техніці, мають дефіцитні військові спеціальності, тому їх забирають до ЗСУ. І це значний виклик для компаній.
Без працівників та інвестицій: які спільні проблеми у малих і великих виробників
01 серпня 2024, 05:53 2006
Аграрний бізнес тримається здебільшого на ентузіазмі сільгоспвиробників і працівників компаній, які попри всі труднощі й виклики продовжують засівати поля та збирати врожай. І малим фермерам, і великим агрохолдингам за нинішніх обставин працювати складно. Як виявилося, вони мають спільні проблеми.
Найбільша проблема для аграріїв — мобілізація
Агропромислова група «Арніка» займається суто органічним землеробством є і однією з найбільших компаній у Європі за площею зі статусом organic. Це доволі специфічне виробництво, де не використовуються ЗЗР, а боротьба зі шкідниками та бур’янами відбувається шляхом багаторазового обробітку ґрунтів, тож потребує в декілька разів більше операцій, ніж у класичному землеробстві.
За словами керівника земельного банку АПГ «Арніка» Олега Лазоренка, кожна компанія по-своєму намагається вирішити проблему збереження працівників шляхом бронювання. Для сільгоспвиробників сьогодні діє норма щодо можливості бронювання 50%.
Олег Лазоренко, керівник земельного банку АПГ «Арніка»
Директор із взаємодії з органами влади «НІБУЛОН» Михайло Різак додає, що йдеться про 50% станом на момент подання списку на бронювання. Тобто через кожні пів року підприємство бронює все менше людей. Тому після чотирьох циклів компанія втратила можливість бронювати виробничий цикл.
Михайло Різак, директор із взаємодії з органами влади «НІБУЛОН»
На початку війни штат складав 2500 працівників. У січні 2022 року кількість людей, які забезпечували виробничий цикл, сягала 1300 осіб, тобто половина усіх працівників. Зараз цей процес закриває близько 80% колективу, а бронювати ми можемо лише 50%. Тому ми виступаємо за те, щоб бронювали людей, які саме забезпечують виробничий цикл.
Всі розуміють запит армії на людей і той факт, що в аграрній галузі працюють люди з дефіцитними військовими професіями. Та попри це, на думку представників аграрного сектору, галузь приносить значну частку валютної виручки до бюджету країни, тому на рівні профільних міністерств ризик мобілізації має бути ліквідований шляхом внесення законопроєкту про 100% бронювання працівників сільськогосподарських підприємств як надважливої критичної галузі.
Нестача кадрів: як компанії вирішують проблему
У компанії «Арніка» шукають рішення, які б могли перекрити дефіцит людей. Наприклад, залучають працівників на сезонні роботи, де не потребується значного досвіду.
Олег Лазоренко розповідає, що також компанія наймає сторонню техніку для проведення певних робіт, але такі рішення лише частково вирішують проблему.
«Без 100% бронювання штатного розкладу на момент початку війни цю проблему ніяк не можна вирішити», — впевнений він.
У компанії «НІБУЛОН» зазначають, що так чи інакше потрібно готувати суспільство до того, що дуже багато професій, які історично притаманні чоловікам, потрібно буде заміщати жінками. Тому вже навчають жінок на водіїв, операторів сільськогосподарської техніки.
Відсутність механізму з відшкодування збитків зупиняє інвестиції
Крім питання з мобілізацією, агровиробники виокремлюють проблему відсутності ефективних, чітких і зрозумілих державних гарантій та реальних державних програм з відшкодування збитків внаслідок агресії рф — як уже спричинених, так і можливих.
Олег Лазоренко, керівник земельного банку АПГ «Арніка»
Держава повинна ініціювати та вимагати, щоб ті російські активи, на які були накладено арешт США та ЄС, запрацювали на Україну. І це буде позитивним сигналом для агровиробників та інвесторів, які розумітимуть, що ризики, які виникли, будуть обов’язково відшкодовані за цей кошт.
Олег Лазоренко розповідає, що «Арніка» втратила в Херсонській області 2 тис. т органічної кукурудзи. Вже пройшло 2,5 роки, а компанія не отримала жодної компенсації.
У ТОВ СП «НІБУЛОН» збитки сягнули понад $400 млн, компанія наразі працює на 30% своїх потужностей. Тому теж підтримують ініціативу створення міжнародною спільнотою інструменту компенсації збитків, який надасть аграріям впевненості, що правильно задокументовані збитки матимуть дійсність.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
